ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа №160/547/19
адміністративне провадження № К/9901/31723/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/547/19
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Апеляційного суду Дніпропетровської області про стягнення суми платежів, що підлягає капіталізації, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М., суддів Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - Управління Фонду) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з Апеляційного суду Дніпропетровської області суму платежів, що підлягає капіталізації в розмірі 989 159,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що відповідачем необґрунтовано відхилено його заяву щодо визнання кредиторських вимог.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 11.02.2019 позовні вимоги задовольнив.
3. Постановою від 16.10.2019 Третій апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.
4. 15.11.2019 Управління Фонду подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 19.11.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
6. 02.12.2019 до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому Апеляційний суд Дніпропетровської області просить залишити останню без задоволення.
7. Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 08.02.2020, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у зазначену вище дату.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди встановили, що з 01.05.2001 Апеляційний суд Дніпропетровської області зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
03.10.2018 на веб-порталі адміністративних послуг Міністерства юстиції України оприлюднено відомості щодо припинення в результаті ліквідації Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Управління Фонду на адресу голови комісії з припинення Апеляційного суду Дніпропетровської області направлено заяву від 30.11.2018 №06-05/6162 щодо включення кредиторських вимог у розмірі 989 159,31 грн капіталізованих платежів до реєстру вимог кредиторів цього суду.
21.12.2018 Апеляційний суд Дніпропетровської області на адресу Управління Фонду направив лист від 21.12.2018 № 04.4-59/18/2018, яким повідомив останнього про те, що нарахування капіталізованих платежів бюджетною установою, яка не є банкрутом та ліквідується поза процедурою банкрутства, не передбачено чинним законодавством.
Правомірність такої відмови є предметом розгляду у межах цієї адміністративної справи.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.
10. Скасовуючи це рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд послався на те, що Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 N 765 (далі - Порядок N 765), не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки ліквідація Апеляційного суду Дніпропетровської області не пов`язана з процедурою банкрутства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У касаційній скарзі Управління Фонду посилається на помилковість висновку апеляційного суду про непоширення Порядку № 765 на спірні правовідносини та необґрунтованість висновку цього суду щодо переходу обов`язку зі здійснення страхових виплат до новоутвореного Дніпровського апеляційного суду.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із наступного.
13. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).
14. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
15. Пунктом 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду соціального страхування України визначено, зокрема страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
16. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 (чинною на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю.
17. Пунктом 1 Порядку № 765 встановлено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
18. Порядок № 765 затверджено відповідно до частини першої статті 45 і частини другої статті 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), за змістом преамбули якого він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
19. При цьому за наведеним у статті першій цього Закону визначенням боржник - юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов`язаннями, які виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов`язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
20. За змістом частини третьої статті 209 Господарського кодексу України суб`єктом банкрутства може бути лише суб`єкт підприємницької діяльності.
21. Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що Порядок № 765, прийнятий відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який встановлює умови ліквідаційної процедури боржників юридичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, не поширюється на процедуру ліквідації юридичних осіб, які не здійснюють такої діяльності.
22. Суди встановили, що ліквідація Апеляційного суду Дніпропетровської області відбулася на підставі Указу Президента України від 29.12.2017 № 452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах".
23. Апеляційний суд Дніпропетровської області не є суб`єктом підприємницької діяльності, його фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
24. Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що Порядок № 765 не може бути застосований до спірних правовідносин.
25. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
26. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення у цій справі відповідає, а доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду.
27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
28. За правилами частини першої статті 350 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд