ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 280/3315/19
адміністративне провадження № К/9901/7288/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -
розглянув у в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (прийняте судом у складі судді Прасова О.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Щербака А.А., суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (правонаступником якого є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України; далі - Міністерство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біляївський збагачувальний комбінат", про визнання протиправним та скасування Висновку, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів, будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивність 100 тис. м3/рік, зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га" від 07.06.2019 №7-03/12-20192212919/1, що прийнятий Міністерством екології та природних ресурсів України та опублікований у Реєстрі оцінки впливу на довкілля 12 червня 2019 року за №20192212919/12375 (далі - Спірний висновок).
На обґрунтування позову посилався на те, що Спірний висновок є протиправним та таким, що порушує права та інтереси громадян Вільнянського району, у тому числі позивача, оскільки прийнятий з порушенням норм Конституції України та Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". При цьому, Спірний висновок з оцінки впливу на довкілля виданий Мінприроди ще 07 червня 2019 року, а його офіційне оприлюднення відбулося лише 12 червня 2019 року, тобто через п`ять днів, що є порушенням частини сьомої статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Спірний висновок з оцінки впливу на довкілля складений за стандартним шаблоном (типовою формою), який не пов`язаний та не розкриває дійсних обставин справи та без належного врахування думки громадськості, висновок з оцінки впливу на довкілля від 12 червня 2019 року є незаконним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 29 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 05 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не надав до суду доказів того, що у поштовий конверт, який був надісланий на адресу відповідача 07.03.2019, ним було вкладено саме зауваження до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, підписане позивачем 07 березня 2019 року, оформлене належним чином. Судом також зазначено, що на підтвердження отримання Міністерством екології та природних ресурсів України 11 березня 2019 року, вказаного зауваження до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, підписаного 07 березня 2019 року, позивачем надано до суду "Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу", в якому зазначено: найменування адресата - "МІН ЕКОЛ ТА ПРИР РЕСУР"; поштова адреса - "Київ, 03035", з якого не вбачається, що саме Міністерством екології та природних ресурсів України 11 березня 2019 року було отримано. Також зазначив, що зауваження до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, підписане позивачем 07 березня 2019 року, за змістом є ідентичним зауваженням до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, інших людей, що були оприлюднені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, що свідчить про те, що зауваження до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, позивача не були проігноровані, їх було враховано при оформленні Звіту з оцінки впливу на довкілля ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат". Позивачем не доведено порушення норм права відповідачем при видачі Спірного висновку, а незначні процедурні недотримання норм права при прийнятті рішення не можуть бути підставою для визнання протиправним та скасування прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення правильного по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У скарзі зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права і висновок Верховного Суду щодо застосування права у подібних правовідносинах відсутній, зокрема щодо застосування статей 6, 12 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а саме необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, як підстава для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.
Посилається на те, що ним було направлено до Міністерства зауваження до планової діяльності, яка полягає в оцінці впливу на довкілля. Зауваження були надіслані поштовим зв`язком і згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Міністерство отримало ці зауваження 11 березня 2019 року.
Проте у звіті з оцінки впливу на довкілля відсутня інформація щодо прийняття та врахування його зауважень. Отже, на порушення вимог пункту 10 частини другої статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" Міністерство не розглянуло його зауваження.
Докази на які послалися суди на підтвердження позиції відповідача про неотримання ним зауважень позивача містять суперечливу та недостовірну інформацію. Так, у службовій записці від 11 березня 2019 року № 9414-03 зазначено, що зауваження позивача від 07 березня 2019 року до повідомлення про планову діяльність найшли на адресу громадської приймальні Мінприроди 11 березня 2019 року та які потім були спрямовані до департаменту екологічної безпеки та дозвільної ліцензійної діяльності для опрацювання та врахування у подальшій роботі. Вказана службова записка була отримана у відповідь на запит на інформацію від 28 жовтня 2019 року.
Зазначає у скарзі й про те, що висновок судів про те, що зауваження позивача не були проігноровані та їх було враховано при оформленні звіту з оцінки впливу на довкілля, оскільки рівно такі ж за текстом зауваження до повідомлення, як у позивача, було надано жителями сіл Зелене та Роздолля Вільнянського району в листі від 19 березня 2019 року. Зауваження до пунктів 8 та 11 відрізняються від тих, що надані позивачем.
Отже, зауваження позивача не були враховані, що є порушенням процедури здійснення оцінки впливу на довкілля.
У відзивах на касаційну скаргу Міністерство та ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" просять залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 24 березня 2020 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 є мешканцем Вільнянського району Запорізької області.
21 лютого 2019 року на офіційному сайті Міністерства було оприлюднено повідомлення №20192212919/8833 про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат".
07 червня 2019 року відповідачем було прийнято висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів, будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивність 100 тис. м3/рік, зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га" № 7-03/12-20192212919/1, який було офіційно оприлюднено 12.06.2019 за № 20192212919/12375.
Вважаючи, що вказаний висновок було прийнято з порушенням діючого законодавства, зокрема без врахування зауважень позивача, позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
У частині п`ятій статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" зазначено, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.
Відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.
Як зазначено у частині десятій статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.
Звіт з оцінки впливу на довкілля включає, зокрема: 10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону.
Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина друга статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").
Нормативно-методичне забезпечення та стандартизацію підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля здійснює уповноважений центральний орган (частина дев`ята статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності (частина друга статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").
Згідно з частиною сьомою статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону, та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.
Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
Позивачем було оскаржено Спірний висновок з підстав неврахування його зауважень, які ним направлялись до відповідача по справі та з підстав порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 21 лютого 2019 року Міністерством за №20192212919/8833 офіційно оприлюднено "Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля" щодо ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат".
Зі слів позивача, він 07 березня 2019 року підписав та направив до Міністерства зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, щодо повідомлення Міністерства від 21 лютого 2019 року за №20192212919/8833.
На підтвердження отримання Міністерством 11 березня 2019 року вказаного зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, позивачем надано до суду "Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу".
У вказаному "Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу", зокрема, зазначено: найменування адресата - "МІН ЕКОЛ ТА ПРИР РЕСУР"; поштова адреса - "Київ, 03035".
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили із того, що з вказаного "Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу" не вбачається того, що Міністерством 11 березня 2019 року було отримано саме зауваження ОСОБА_1 до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. А позивачем не надано до суду зворотного.
При цьому відповідач не заперечує, що серед оприлюднених на сайті відповідача зауважень і пропозицій громадськості до планової діяльності, обсягу досліджень відповідно до "Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля" щодо ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" від 21 лютого 2019 року за №20192212919/8833 відсутнє зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, направлене ОСОБА_1 .
Водночас відповідач категорично заперечує проти отримання 11 березня 2019 року зауваження ОСОБА_1 до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, відділом оцінки впливу на довкілля Міністерства та контактною особою ОСОБА_2, на підтвердження цього надав до суду: службову записку Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності від 26 вересня 2019 року за № 883/7-19; службову записку Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності від 25 вересня 2019 року за № 873/7-19; службову записку відділу захисту інформації та захисту електронних сервісів від 26 вересня 2019 року за №100/19-19; витяг з Журналу контролю за отриманням запитів та звернень громадян Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності 2018-2019 років.
Отже, посилаючись на ці документи суди дійшли висновку про те, що відповідач документально підтверджує, що відділом оцінки впливу на довкілля Міністерства та контактною особою ОСОБА_2 не отримувалися зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, підписане позивачем 07 березня 2019 року.
Проте колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що дані документи лише підтверджують те, що відділом оцінки впливу на довкілля Міністерства та контактною особою ОСОБА_2 не отримувалися зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, від позивача, проте ці документи не підтверджують того, що такі зауваження не надходили до Міністерства, адже судами не досліджувалося питання чи зареєстровано звернення ОСОБА_1, на підтвердження направлення якого позивачем надано зазначене вище рекомендоване відправлення, у Міністерстві, та що саме надійшло 11 березня 2019 року у цьому відправленні.
До того ж позивач у апеляційній скарзі зазначав, що відповідно до копії службової записки від 11.03.2019 № 94/14-03 на адресу громадської приймальні Міністерства надійшли звернення, зокрема ОСОБА_1, а саме із зауваженнями до повідомлення про плановану діяльність Біляївського родовища первинних каолінів будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивністю 100 тис. м3/рік зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га, № 20192212919 і дані звернення передані до Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства (а.с. 140 т. 2).
Проте суд апеляційної інстанції не надав відповіді на цей аргумент.
Крім того, позивач зазначав як у позові про те, що його зауваження до повідомлення про плановану діяльність не було враховано в цілому, так і в апеляційній скарзі - про те, що зауваження до повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля жителів с. Зелене та с. Роздолля відрізняються від його зауважень, а саме: зауваження позивача стосуються одинадцяти пунктів, при цьому зауваження жителів стосуються лише семи пунктів: 1-4, 8, 10 та 11, і зазначені сім пунктів зауважень за своїм змістом дещо схожі, а 8 та 11 відрізняються від тих, що надані позивачем.
Аргументував позивач свої доводи і тим, що у відповідь на його зауваження ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" листом від 07.05.2019 № 34-05, хоч і після спливу двох місяців після звернення, проте надало відповідь, яка також відрізняється від відповіді на зауваження інших жителів, яка міститься у Звіті з оцінки впливу на довкілля.
Разом із тим, суд першої інстанції дане питання належним чином не дослідив, а суд апеляційної інстанції не надав відповіді на цей аргумент.
Отже, для повного і всебічного розгляду даної справи судам необхідно з`ясувати чи зареєстровано звернення ОСОБА_1, на підтвердження направлення якого позивачем надано рекомендоване відправлення, у Міністерстві, та що саме надійшло 11 березня 2019 року у цьому відправленні, дати оцінку службовій записці Міністерства від 11.03.2019 № 94/14-03, у разі якщо зауваження ОСОБА_1 до Міністерства надійшли, дослідити чи є вони аналогічними тим, що були подані іншими громадянами, і чи належним чином враховані результати участі громадськості, зокрема з урахуванням того, що, як зазначає позивач, пункти 8 та 11 відрізняються від зауважень поданих іншими громадянами.
З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення не є такими, що ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому слід зазначити, що Верховний Суд відповідно до статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 353 КАС є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України надіслало заяву про заміну сторони у цій справі з Міністерства енергетики та захисту довкілля України (вул. Митрополита Валися Липківського, 35, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 37552996) на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (вул. Митрополита Валися Липківського, 35, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 43672853).
Заява обґрунтована тим, що відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України та утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, відповідно до підпункту 3 пункту 3 цієї постанови Міністерство енергетики України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля України у відповідних сферах.
Відповідно до статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такий самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, заява Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтями 52, 242, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд