Постанова
іменем України
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 404/7075/16-к
провадження № 51-2374км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Коротича В.А. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда
від 03 вересня 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду
від 09 лютого 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120020011030, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кіровограда, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік та покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 2199,90 грн на відшкодування матеріальної та 500 грн моральної шкоди.
Вироком установлено, що 03 вересня 2016 року близько 20:00 ОСОБА_1, знаходячись біля домоволодіння № 1/36 на вул. Братській у м. Кропивницькому, під час сварки з ОСОБА_2 з неприязні завдав останньому кулаком лівої руки одного удару в ділянку правої сторони обличчя, від чого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 згідно з висновком експерта було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді ангулярного перелому нижньої щелепи справа, а також тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока, набряку м`яких тканин обличчя справа, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо нього - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог, посилаючись на неповноту та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, засуджений зазначає, що його вини в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесного ушкодження не доведено, що діяв він в умовах самозахисту. Вважає, що у справі однозначно не встановлено наявності в потерпілого середньої тяжкості тілесного ушкодження у вигляді ангулярного перелому нижньої щелепи справа, що утворилося внаслідок його дій, а висновок експертизи із цього приводу містить суперечності. При цьому посилається на те, що згідно з медичною документацією в потерпілого було виявлено пошкодження вилицевої кістки справа, у спричиненні якого він не обвинувачувався. На думку засудженого, судово-медична експертиза проведена з порушеннями, оскільки безпосереднього обстеження потерпілого не проводилось, не встановлена давність тілесних ушкоджень, а отже, висновок експертизи є неналежним доказом. Крім того, посилається на те, що місцевим судом безпідставно відмовлено в клопотанні сторони захисту стосовно допиту лікарів-рентгенологів. Стверджує, що апеляційний суд під час перегляду справи на зазначені порушення увагу не звернув, здійснив апеляційний розгляд з порушенням вимог ч. 3 ст. 404 КПК, оскільки за клопотанням сторони захисту повторно не дослідив медичної документації. Вважає судові рішення незаконними і необґрунтованими.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали доводи касаційної скарги.
Прокурор вважала, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а судові рішення мають бути залишені без зміни.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями та вважаючи, що його засуджено необґрунтовано, зокрема, посилається на неповноту та однобічність судового розгляду, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
У зв`язку із цим колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до
ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, неповнота та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на наведені вимоги закону не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_1, з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції (з яким обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції) відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.
Такими доказами, зокрема, є досліджені судом: показання потерпілого
ОСОБА_2 щодо обставин заподіяння йому ОСОБА_1 тілесного ушкодження, а саме про те, як до нього додому прийшов ОСОБА_1, на запитання, чому він прийшов, потерпілий отримав удар в ділянку обличчя справа; дані протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого; показання свідка ОСОБА_3 - дружини потерпілого про те, як до них прийшов ОСОБА_1, до якого вийшов її чоловік, між ними виникла сварка, потім вона побачила чоловіка побитим, під оком була гематома, а з носа йшла кров, чоловік їй розповів, що ОСОБА_1 в ході сварки ударив його в ділянку щелепи; показання свідків - подружжя ОСОБА_4 про те, як, побачивши побитого ОСОБА_2 з гематомою з правої сторони обличчя, вони запропонували відвести його до лікарні, але потерпілий відмовився, а також про те, як від ОСОБА_3 дізналися, що
ОСОБА_1 під час сварки ударив в обличчя ОСОБА_2 ; висновки судово-медичних експертиз, яким суд дав належну оцінку.
Згідно з висновками експерта № 1546 та № 1698/1546 ОСОБА_2 було заподіяно, зокрема, середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді ангулярного перелому нижньої щелепи справа, яке утворилося від локального травматичного контакту з тупим об`єктом у ділянку нижньої щелепи справа; могло утворитися у строк, указаний в постанові про призначення експертизи (03 вересня 2016 року); не могло утворитися при падінні з висоти власного зросту з положення стоячи як з наданим прискоренням, так і без нього; могло утворитися за обставин, на які вказує потерпілий у протоколі проведення слідчого експерименту, однак травматичний вплив при виникненні ангулярного перелому повинен бути спричинений більше в ділянку щоки ближче до нижньої щелепи справа.
Отже, досліджені судом та наведені у вироку докази свідчать про обґрунтованість висновків суду про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мав місце конфлікт, під час якого останній з неприязні завдав потерпілому одного удару в ділянку правої сторони обличчя, спричинивши йому середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді ангулярного перелому нижньої щелепи справа. При цьому ці ж докази та обставини заподіяння тілесного ушкодження свідчать про те, що ОСОБА_2 не вчиняв будь-яких протиправних дій стосовно ОСОБА_1, що мало б наслідком необхідність у самозахисті з боку останнього.
Доводи засудженого в касаційній скарзі стосовно неналежності як доказу висновку експерта (наявність суперечностей, проведення експертизи з порушеннями, без обстеження потерпілого, невстановлення давності тілесних ушкоджень), а також його доводи стосовно безпідставної відмови у допиті лікарів-рентгенологів є неприйнятними.
Як видно з дослідженого місцевим судом висновку експерта № 1546, він містить відповіді щодо характеру, локалізації, ступеня тяжкості, механізму та часу утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2 . Проведення зазначеної експертизи на підставі медичної документації, без обстеження потерпілого не протирічить Правилам судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України
від 17 січня 1995 року.
Надаючи висновок щодо наявності в ОСОБА_2, зокрема, середньої тяжкості тілесного ушкодження у вигляді ангулярного перелому нижньої щелепи справа, експерт врахував висновок консультативної комісії лікарів-рентгенологів Кіровоградської обласної лікарні від 29 вересня 2016 року. Наявність у потерпілого саме такого ушкодження ні консультативною комісією лікарів-рентгенологів, ні експертом за результатами проведення судово-медичної експертизи під сумнів не ставилося. Водночас, ураховуючи згаданий висновок лікарів-рентгенологів, експерт у своєму висновку зазначив, що для уточнення наявності в потерпілого перелому вилицевої кістки справа необхідне проведення МСКТ голови.
Місцевий суд під час судового розгляду не знайшов жодних протиріч у висновку експерта і, відповідно, підстав ставити його під сумнів, а сторона захисту не змогла пояснити доцільність допиту в суді лікарів-рентгенологів, тому місцевий суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
Таким чином, за результатами оцінки висновку експерта як окремо, так і в сукупності з іншими доказами, відповідно до вимог ст. 94 КПК, місцевий суд правильно визнав його належним доказом та обґрунтував ним обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 .
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК кваліфіковані правильно, а покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК.
Апеляційний розгляд здійснено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК.
Як видно з ухвали, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ретельно перевірив та проаналізував наведені в ній доводи та надав на них вичерпні відповіді, належним чином мотивувавши свій висновок щодо залишення її без задоволення.
Доводи в касаційній скарзі щодо порушення апеляційним судом вимог ч. 3
ст. 404 КПК у зв`язку з відмовою в задоволенні клопотання сторони захисту щодо повторного дослідження медичної документації позбавлені підстав.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження закон покладає на суд апеляційної інстанції обов`язок повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
Проте сторона захисту не навела обставин, які б свідчили про дослідження місцевим судом медичної документації не повністю або з порушеннями. Тому апеляційний суд вмотивовано відмовив в їх дослідженні. З таким висновком погоджується суд касаційної інстанції. Отже, порушень вимог ч. 3
ст. 404 КПК з боку апеляційного суду не вбачається.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що постановлені у справі судові рішення відповідають вимогам ст. 370 КПК щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості і передбачені законом підстави для їх зміни або скасування відсутні.
З огляду на наведене касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд