Постанова
Іменем України
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 480/1332/19
провадження № 61-10024св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси"
заінтересована особа - Департамент патрульної поліції,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у складі колегії суддів: Крамаренко Т. В., Бондаренко Т. З., Темнікової В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - ДП МВС України "Інформ-Ресурси") в особі Миколаївського представництва Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - Миколаївське представництво ДП МВС України "Інформ-Ресурси") звернулося до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права на утилізацію, заінтересована особа - Департамент патрульної поліції.
Заяву мотивовано тим, що ДП МВС України "Інформ-Ресурси" є самостійним суб`єктом господарювання та діє на підставі Статуту, затвердженого Міністерством внутрішніх справ України у редакції від 31 серпня 2018 року.
Пунктом 2.1 Статуту передбачено, що підприємство здійснює свою діяльність з метою задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності у відповідності та на умовах, визначених законодавством України та цим Статутом.
На виконання своїх завдань згідно зі статутом від 07 листопада 2015 року між ДП МВС "Інформ-Ресурси" та Департаментом патрульної поліції був укладений договір № 198Д про зберігання та доставлення транспортних засобів на спеціальні майданчики, за умовами якого ДП МВС "Інформ-Ресурси" надає платні послуги тимчасового відповідального зберігання транспортних засобів, затриманих та доставлених на спеціальні майданчики.
Тривалий час на спеціальних майданчиках ДП МВС України "Інформ-Ресурси" здійснюється зберігання транспортних засобів, які були тимчасово затримані та щодо яких не було жодних звернень відповідальних осіб та/або власників із заявами про видачу таких транспортних засобів.
Оскільки транспортні засоби тривалий час знаходяться на відкритих майданчиках і стоянках, то майже 93 % цих транспортних засобів перебувають у непридатному до експлуатації стані, тому підлягають утилізації з метою незабруднення навколишнього середовища, непогіршення екологічної ситуації.
ДП МВС України "Інформ-Ресурси" зазначило, що перебуває в процесі ліквідації і більше не має можливості зберігати наявні транспортні засоби на спеціальних майданчиках, власники яких не звернулися із вимогою про повернення транспортних засобів та не сплатили кошти за їх збереження.
Ураховуючи викладене, ДП МВС України "Інформ-Ресурси" просило суд встановити юридичний факт непридатного використання майна та визнати право ДП МВС України "Інформ-Ресурси" на утилізацію залишків транспортних засобів згідно з переліком (в кількості 647 одиниць) шляхом реалізації на металобрухт відповідно до частини другої статті 945 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2019 року у складі судді Терентьєва Г. В. заяву ДП МВС України "Інформ-Ресурси" в особі Миколаївського представництва ДП МВС України "Інформ-Ресурси" задоволено.
Встановлено юридичний факт, що транспортні засоби у кількості 647 штук є безхазяйними та непридатними для використання.
Визнано за ДП МВС України "Інформ-Ресурси" право на утилізацію залишків даних транспортних засобів шляхом реалізації на металобрухт.
Суд першої інстанції виходив із того, що транспортні засоби відповідно до переліку, зазначеного у заяві, є безхазяйними на підставі частини першої статті 335 ЦК України, будь-який спір про право відсутній у зв`язку з тим, що обов`язок сплатити кошти за зберігання майна у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, лягає на власника, а власники цих транспортних засобів невідомі, існує заборгованість за транспортування та зберігання цього майна, утилізаційна вартість цього майна є нижчою за заборгованість за його транспортування та зберігання, якість майна не відповідає вимогам стандартів щодо безпеки дорожнього руху, охорони зовнішнього середовища, правил технічної експлуатації, воно не пройшло відповідного випробування, тому підлягає винятково утилізації з урахуванням ступеня зносу та фактичного стану.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2019 року скасовано, заяву ДП МВС України "Інформ-Ресурси" в особі Миколаївського представництва ДП МВС України "Інформ-Ресурси" залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції постановив, що суд першої інстанції, встановивши факт, про який просив заявник, фактично вирішив спір між ДП МВС України "Інформ-Ресурси", заінтересованою особою, і власниками рухомого майна, при цьому позбавивши останніх власності на належне їм майно.
Заявлені вимоги вказують на наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Крім того, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, вийшов за межі пред`явлених вимог та визнав зазначене майно безхазяйним, тоді як заявник про це не просив, та помилково послався на положення статті 335 ЦК України, якою передбачено визнання безхазяйним нерухомого майна, яке передається у комунальну власність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ДП МВС України "Інформ-Ресурси" в особі голови ліквідаційної комісії Єфріменка О. А., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просило скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанцій, приймаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, не перевірив наявність оригіналів правовстановлюючих документів на його транспортний засіб, тому не можна вважати, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2019 року порушено його права та інтереси.
Крім того, апеляційним судом не було взято до уваги, що ДП МВС України "Інформ-Ресурси" перебуває в процесі ліквідації, більше не має можливості надавати послуги зі зберігання транспортних засобів фізичним особам. Колегія суддів не зазначила про висновок Верховного Суду у рішенні щодо питання застосування норми права у побідних правовідносинах, що є порушенням статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Також суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність представника ДП МВС України "Інформ-Ресурси", що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2020 року касаційну скаргу ДП МВС України "Інформ-Ресурси" в особі голови ліквідаційної комісії Єфріменка О. А. на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
У серпні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП МВС України "Інформ-Ресурси" в особі голови ліквідаційної комісії Єфріменка О. А. на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2020 року і витребувано із Миколаївського районного суду Миколаївської області цивільну справу № 480/1332/19.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ДП МВС України "Інформ-Ресурси" в особі голови ліквідаційної комісії Єфріменка О. А. не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
Між ДП МВС "Інформ-Ресурси" та Департаментом патрульної поліції укладений договір від 07 листопада 2015 року № 198Д про зберігання та доставлення транспортних засобів на спеціальні майданчики, за умовами якого ДП МВС "Інформ-Ресурси" надає платні послуги тимчасового відповідального зберігання транспортних засобів, затриманих та доставлених на спеціальні майданчики.
Відповідно до наданого ДП МВС "Інформ-Ресурси" переліку від 18 червня 2019 року № 412 на спеціальних майданчиках зберігається 647 одиниць транспортних засобів.
Згідно з висновком Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська оціночна компанія" про вартість об`єкта оцінки від 05 липня 2019 року, визнано непридатним до подальшої експлуатації майно, автотранспорт у кількості 647 одиниць, що знаходиться на тимчасовому зберіганні в ДП МВС України "Інформ-Ресурси", вартість ліквідації об`єктів становить 1 311 277,00 грн.
На вимогу ДП МВС "Інформ-Ресурси" власники транспортних засобів до нього із заявами про повернення транспортних засобів не зверталися, оплату за зберігання не здійснили, що підтверджується вимогами до власників (т. 1, а. с. 93-180).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Щодо висновку апеляційного суду про залишення заяви про встановлення юридичного факту та визнання права на утилізацію без розгляду
Процесуальний порядок розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, регулюється статтями 315-319 ЦПК України.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи, визначено у частині першій статті 315 ЦПК України, цей перелік не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до положень частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ДП МВС України "Інформ-Ресурси" просило встановити факт непридатності для використання майна та визнати право ДП МВС України "Інформ-Ресурси" на утилізацію залишків транспортних засобів згідно з переліком (в кількості 647 одиниць) шляхом реалізації на металобрухт, зазначивши при цьому мету - вирішення питання компенсації витрат за зберігання та погашення підприємством заборгованості перед державою і юридичними особами.
На обґрунтування свої заяви ДП МВС України "Інформ-Ресурси" посилалося, у тому числі на положення статей 319, 322 ЦК України, яким зобов`язано власника утримувати своє майно, та на затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, відповідно до якого за транспортування і зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці справляється плата у розмірі, встановленому спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Мінекономрозвитку розмірів за погодженням з Мінфіном.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ДП МВС України "Інформ-Ресурси", вважав, що власники транспортних засобів своєю бездіяльністю, що виявилися у відсутності бажання повернути транспортні засоби та сплатити за їх зберігання, фактично відмовилися від свого майна, і одночасно з цим зробив висновок, що власники цього майна невідомі.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції і залишаючи заяву ДП МВС України "Інформ-Ресурси" без розгляду, правильно вказав на те, що встановлення факту, про який просить заявник, порушує права власників транспортних засобів, які не були залучені до участі у справі.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 належить транспортний засіб MERCEDEC-BENZ Е220, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1994 року випуску, знаходився на зберіганні в ДП МВС "Інформ-Ресурси" (т. 1, а. с. 216).
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги ДП МВС України "Інформ-Ресурси" про те, що рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2019 року жодним чином не могло вплинути на права та законні інтереси власника.
Доводи ДП МВС України "Інформ-Ресурси" про недоведення ОСОБА_1 права на подання апеляційної скарги, з огляду га те, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2019 року не порушено його права, були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні апеляційним судом було дотримано норми процесуального права.
Крім того, апеляційний суд правильно звернув увагу на те, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву ДП МВС України "Інформ-Ресурси", вийшов за межі пред`явленої вимоги та визнав зазначене майно безхазяйним, тоді як про таке заявник не просив, та помилково послався на положення статті 335 ЦК України, якою передбачено визнання безхазяйним нерухомого майна, яке передається в комунальну власність.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" наголошено, що суд має роз`яснювати заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявлені вимоги вказують про наявність спору про право, одночасно вказав, що цей спір підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного суду погоджується з висновками апеляційного суду про залишення заяви ДП МВС України "Інформ-Ресурси" про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду у зв`язку з існуванням спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.