1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 362/1933/20

провадження № 61-19673св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Васильківська міська рада Київської області, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2020 року у складі судді Марчук О. Л.та постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Кулікової С. В., Желепи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішення.

Позов мотивований тим, що він є власником 1/2 частини жилого будинку з відповідними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, та є користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей будинок.

Відповідно до витягу з рішення від 24 грудня 1999 року № 342 про розгляд заяв громадян про передачу у приватну власність та надання у користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, ведення особистого підсобного господарства, йому було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 загальною прощею 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та додатково для ведення особистого підсобного господарства в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,02 га.

ОСОБА_2 є власником 1/2 частини жилого будинку з відповідними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та є правонаступницею права користування земельною ділянкою, яке належало ОСОБА_3 .

Земельна ділянка, на якій розташований будинок, знаходилась в користуванні співвласників та не була приватизована на час звернення до суду.

Між сторонами виник конфлікт щодо порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

Зазначав, що йому стало відомо про рішення Васильківської міської ради Київської області від 07 вересня 2018 року за номером 04.43-43-VІІ, яке стало підставою для виникнення права власності у ОСОБА_2 на земельну ділянку за вищевказаною адресою.

Порядок користування було встановлено відповідно до рішення Васильківського міського народного суду Київської області від 24 червня 1988 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл земельної ділянки. Рішенням було встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в межах установленого між ними порядку користування - ОСОБА_4 площа 500 кв. м., а ОСОБА_3 - 870 кв. м (у висновку експертизи вказано червоним та синім кольорами), 50 кв. м залишити в загальному користуванні співвласників.

Незважаючи на рішення Васильківського міського народного суду Київської області від 24 червня 1988 року Васильківська міська рада 07 вересня 2018 року прийняла рішення, яким затвердила ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Також, відповідно до вказаного рішення їй передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,0635 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

При винесенні даного рішення Кагарлицька міська рада не врахувала також той факт, що у погодженні акту про встановлення в натурі (на місцевості) та погодження меж земельних ділянок відсутній підпис суміжного землекористувача та співвласника 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться на вказаній ділянці.

Посилаючись на порушення під час процедури приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 норм земельного законодавства, що полягало у непроведенні належного узгодження меж при складанні технічної документації спірної земельної ділянки площею 0,0635 га, позивач просив:

скасувати вищевказане рішення місцевої ради щодо земельної ділянки відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року, в задоволені позову відмовлено.

Судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено процедуру оформлення земельної ділянки у власність на підставі рішення органу місцевого самоврядування, оскільки відповідно оскаржуваного рішенням поділ між сторонами відбувся по фактичному користуванні ними частинами земельних ділянок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не з`ясували всі обставини, що мають значення для справи, не надали оцінку наведеним поясненням та доказам, чим допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права. При винесенні оспорюваного рішення Кагарлицька міська рада не врахувала той факт, що у погодженні акту про встановлення в натурі (на місцевості) та погодження меж земельних ділянок відсутній підпис суміжного землекористувача та співвласника 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться на даній ділянці. Під час процедури приватизації ОСОБА_2 не було проведено належного узгодження меж при складанні технічної документації спірної земельної ділянки площею 0,0635 га, як того вимагає положення Інструкції.

При розробці та затвердженні проектної документації із виділення земельної ділянки за заявою ОСОБА_2 належним чином не отримано згоду позивача, що є порушенням порядку. Особа може отримати право власності лише на земельну ділянку, яка перебуває в її користуванні. Відповідач отримала право власності, порушивши встановлений порядок користування земельною ділянкою, захопивши неналежну їй частину, чим порушила положення статті 118 ЗК України та права ОСОБА_1 на приватизацію належної йому частини земельної ділянки.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У квітні 2021 року матеріали цивільної справи № 362/1933/20 надійшли до Верховного Суду та 16 квітня 2021 року передані судді-доповідачу Дундар І. 0.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 29 березня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 20 жовтня 2017 року на підставі договору про поділ житлового будинку від 18 липня 2017 року державним нотаріусом Хоменко С. А. видано відповідачу витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на об`єкт житлової нерухомості, а саме: житловий будинок загальною площею 29,8 кв. м, що є виокремленою часткою в розмірі 1/1 та є приватною власністю відповідачки.

Відповідач звернулася із заявою до органу місцевого самоврядування на розробку технічної документації.

02 лютого 2018 року Васильківська міська рада Київської області прийняла рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідачем належним чином здійснено повідомлення позивача про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що підтверджується копією з газети "Наше місто" від 26 лютого 2018 року з оголошенням про проведення 10 березня 2018 року о 12:00 годині робіт із землеустрою, але у вказаний день та час позивач не з`явився.

Рішенням Васильківської міської ради від 07 вересня 2018 року затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування АДРЕСА_1 .

Внаслідок наведеного 05 жовтня 2018 року відповідачем отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна у вигляді земельної ділянки (кадастровий номер 3210700000:13:004:0107), площею 0,0635 га.


................
Перейти до повного тексту