Постанова
Іменем України
01 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 752/13877/15
провадження № 61-9393св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року в складі судді Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У серпні 2015 рокуПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором у розмірі 139 139,58 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 3 051 330,99 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 119 045,37 доларів США, що еквівалентно 2 610 644,96 грн; заборгованості за відсотками - 10 412,37 доларів США, що еквівалентно 228 343,28 грн; пені - 9 681,84 доларів США, що еквівалентно 212 322,75 грн.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 16 червня 2016 року заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року залишено без змін.
08 квітня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшло зауваження ОСОБА_1 щодо протоколу судового засідання від 16 червня 2016 року по справі № 752/13877/15.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року зауваження ОСОБА_1 щодо протоколу судового засідання від 16 червня 2016 року залишено без розгляду.
15 квітня 2019 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року в написанні дати рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки задоволено.
08 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про виправлення описки в написанні номеру судової справи в ухвалі Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2019 рокувідмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки.
15 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення до ухвали Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року з тих підстав, що при постановленні ухвали судом не вирішено питання про надання заявнику інформації про дату, час і місце розгляду його заяви від 15 квітня 2019 року.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до ухвали Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року з тих підстав, що статтею 270 ЦПК України визначено порядок ухвалення як додаткового рішення суду, яким закінчено розгляд справи, а тому ухвалення додаткового рішення до ухвали суду про виправлення описки в ухвалі суду нормами процесуального закону не передбачено.
Аргументи учасників справи
У червні 2016 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду для вирішення його заяви по суті.
Касаційна скарга мотивована тим, що ним подано заяву про ухвалення додаткового рішення до ухвали Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року, яка була постановлена у складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц. та Фінагеєва В. О.
Частина третя статті 270 ЦПК України передбачає, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі, а тому розгляд його заяви про ухвалення додаткового рішення суддею Яворським М. А. одноособово є порушенням норм процесуального права та відповідно до пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України безумовною підставою для скасування судового рішення.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Кривцової Г. В. від 15 липня 2019 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року.
30 січня 2020 року справу передано судді Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О.
Мотивувальна частина
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року у складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц. та Фінагеєва В. О. заяву ОСОБА_1 про виправлення описки задоволено; виправлено описку в резолютивній частині ухвали Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року, а саме замінено дату "15 жовтня 2016 року" на "15 жовтня 2015 року".
15 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення до ухвали Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі судді Яворського М. А. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (стаття 270 ЦПК України).
За таких обставин суд апеляційної інстанції з порушенням статті 270 ЦПК України постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення не в тому самому складі, що ухвала Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року.
Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).