Постанова
Іменем України
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 296/3259/20
провадження № 61-3967св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомир від 19 жовтня 2020 року в складі судді Драча Ю. І. та на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року в складі колегії суддів Шевчук А. М., Коломієць О. С., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивував тим, що у травні 2018 року звертався до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки з кадастровим номером № 1820980300:02:000:0937, однак отримав відмову, оформлену листом від 25 травня 2018 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року у справі № 806/2986/18 таку відмову ГУ Держгеокадастру у Житомирській області визнано протиправною. Позивач указував, що протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях, у зв`язку з чим у нього похитнулась віра в державні органи України. Зазначав, що був вимушений виділити час для звернення до юристів та суду, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасного вирішення побутових питань та задоволення своїх людських потреб. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилось на його психічному стані та відносинах в сім`ї.
Заподіяну моральну шкоду, яку ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача, позивач оцінив у 20 000 000 грн, вважаючи, що саме така сума буде достатньою для відновлення душевної рівноваги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомир від 19 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що порушення прав людини суб`єктом владних повноважень завжди викликає негативні емоції, проте не всі негативні емоції досягають рівня страждань, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки. Суди зазначили, що в справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на позивача, який у цій справі не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді його клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою вплинула на позивача настільки істотно, що отримані ним негативні емоції спричинили йому моральну шкоду. Суди зазначили, що сам по собі факт ухвалення адміністративним судом рішення про визнання дій відповідача протиправними не є достатньою підставою для того, щоб стверджувати про спричинення позивачеві моральної шкоди, та не звільняє останнього від обов`язку надати докази на підтвердження наявності всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Аргументи учасників справи
09 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що протиправність дій відповідача встановлена судовим рішенням та не потребує доказуванню в цій справі. Зазначає, що встановивши протиправність дій відповідача та наявність причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та настанням негативних наслідків для позивача, суди зробили помилковий висновок про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, що суперечить положенням статті 56 Конституції України та статей 23, 1167 ЦК України.
У травні 2021 року до Верховного Суду від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що отримання особою дозволу на розробку проєкту землеустрою не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі у власність. Тобто, ненадання уповноваженим органом дозволу на розроблення проєкту землеустрою не свідчить про неможливість реалізації позивачем свого права на отримання земельної ділянки, а тому позивач не обґрунтував наявності підстав для відшкодування моральної шкоди. Відповідач зазначає, що позивачем не вказано, в чому саме полягають його моральні страждання, та необґрунтовано заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року в справі № 806/2986/18 визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проєкту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:0937, що розташована в Брусилівському районі Житомирської області, для сінокосіння. Також зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проєкту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:0937, що розташована в Брусилівському районі Житомирської області.
Окружний адміністративний суд в рішенні дійшов висновку, що рішення про надання (передачу) земельної ділянки в оренду (користування) або про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляються розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Тобто, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника, тому відмова викладена у листі від 25 травня 2018 року винесена не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством.