ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16843/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 (суддя Бондарчук В.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 (колегія суддів: Тищенко О.В., Дикунська С.Я., Станік С.Р.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" (далі - ПрАТ "Укртранслізинг")
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця")
про стягнення 218 787,68 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. АТ "Укрзалізниця" взяло на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу ПрАТ "Укртранслізинг" у період з липня по вересень 2019 року, однак порушило строки доставки вантажу.
2. ПрАТ "Укртранслізинг" звернулось до суду про стягнення з АТ "Укрзалізниця" штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. Суд першої інстанції визнав вимоги ПрАТ "Укртранслізинг" щодо стягнення з відповідача штрафу обґрунтованими, однак відмовив у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. ПрАТ "Укртранслізинг" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
3. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
4. АТ "Укрзалізниця" взяло на себе зобов`язання у період з липня по вересень 2019 року здійснити перевезення порожніх вагонів, які належать ПрАТ "Укртранслізинг".
5. У період з липня по вересень 2019 року відповідач здійснив перевезення порожніх вагонів позивача, які були доставлені у період з 11.08.2019 по 28.09.2019, з фактичним простроченням доставки вантажу.
Короткий зміст позовних вимог
6. ПрАТ "Укртранслізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Укрзалізниця" про стягнення 218 787,68 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час здійснення перевезення порожніх вагонів залізничним транспортом у липні-вересні 2019 року порушив взяті на себе зобов`язання та доставив вагони позивача з порушенням строків поставки, внаслідок чого останній заявив вимогу про стягнення штрафних санкцій.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Господарський суд міста Києва рішенням від 14.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021, у задоволенні позову відмовив.
9. Обґрунтовуючи судове рішення, суд першої інстанції посилався на норми статей 908, 909, ч.1 ст. 919, ст. 920 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 307, 315 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 3, 23 Закону "Про залізничний транспорт України", статей 5, 6, 22, частин 1, 2, 5 ст. 23, статей 41, 116, 134, 136 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України), пунктів 1.1., 1.2, 2.1, 2.4, 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.200 №644 (далі - Правила доставки вантажів), п. 8 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту залізниць), затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (далі - Правила видачі вантажів), інформаційний лист Вищого господарського суду України від 04.04.2012 №01-06/420/2012, постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/3743/19 та від 21.12.2019 у справі №910/1549/19.
10. Обґрунтовуючи ухвалену постанову, суд апеляційної інстанції посилався на статті 256, 257, 267, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 261 ЦК, ст. 315 ГК, пункти 134, 136 Статуту залізниць, постанови Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №905/487/19, від 24.12.2020 у справі №910/2696/20.
11. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані таким:
- незважаючи на обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 218 787,68 грн за несвоєчасну доставку вантажу, у позові потрібно відмовити у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності, про застосування наслідків пропуску якої заявив відповідач;
- право на звернення з позовом до АТ "Укрзалізниця" у позивача виникає упродовж 6 місяців після спливу 45-денного строку, передбаченого для пред`явлення претензій, та 45-денного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст. 315 ГК;
- період видачі вагонів за накладними є з 11.08.2019 по 28.09.2019, тому позовна давність закінчилася з 09.05.2020 по 27.05.2020 відповідно; позивач звернувся до суду з позовом 29.10.2020, тобто з пропуском строку позовної давності;
- відсутність відомостей про звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
12. 30.07.2021 ПрАТ "Укртранслізинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021, в якій просить: 1) передати справу № 910/16843/20 на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду; 2) ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи учасників справи
13. В обґрунтування касаційної скарги ПрАТ "Укртранслізинг" посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
14. Скаржник зазначає, що:
- Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.06.2021 у справі №910/11949/20 зробив висновок, що не вбачається підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №910/1002/19, від 02.12.2019 у справі №910/3745/19 та від 09.04.2020 у справі №910/6762/19; суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, а відповідно, на думку скаржника, мають застосовувати і останню позицію Верховного Суду (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17);
- враховуючи системний зв`язок пунктів 134, 136 Статуту залізниць та ст. 315 ГК, позов до перевізника (AT "Укрзалізниця") про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, може бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію (тобто протягом 15 місяців);
- наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у зв`язку з тим, що суди попередніх інстанцій застосували статті 256, 257, 258, 909, 920, 925 ЦК, статті 307, 315 ГК, пункти 134, 136 Статуту залізниць без врахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №910/1002/19, від 02.12.2019 у справі №910/3745/19 та від 18.06.2021 по справі №910/11949/20; при цьому, на даний час існують протилежні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.12.2019 у справі №910/3743/19 та від 21.12.2019 у справі №910/1549/19, від яких необхідно відступити на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК.
15. Обґрунтовуючи наявність фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник посилається на суперечливу практику судів першої та апеляційної інстанцій, а також на наявність суперечливих правових позицій Верховного Суду щодо обчислення перебігу позовної давності у подібних справах, зокрема, вказує, що:
- у постановах Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі №910/18103/19, від 09.06.2020 у справі №910/13491/19, від 09.11.2020 у справі №910/2696/20 та від 16.01.2020 у справі №910/5309/19 зазначається, що позов до перевізника може бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію; зазначена позиція є відмінною від тієї, яку застосували суди у справі, що розглядається, що свідчить про відсутність визначеності Північного апеляційного господарського суду щодо застосування статей 256, 257, 258, 909, 920, 925 ЦК, статей 307, 315 ГК, пунктів 134, 136 Статуту залізниць;
- існує декілька висновків Верховного Суду щодо застосування статей 256, 257, 258, 909, 920, 925 ЦК, статей 307, 315 ГК, пунктів 134, 136 Статуту залізниць у подібних правовідносинах, які суперечать один одному (посилається на постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/3743/19, від 21.12.2019 у справі №910/1549/19, від 23.12.2019 у справі №910/1002/19, від 18.06.2021 у справі №910/11949/20).
16. Скаржник також посилався на те, що питання правової визначеності та сталої судової практики щодо позовної давності при порушенні АТ "Укрзалізниця" строків доставки вантажу і порожніх вагонів приватної власності становить інтерес для доволі широкого кола осіб, які можуть бути вантажовідправниками або вантажоотримувачами, що дає підстави стверджувати, що ця справа становить значний суспільний інтерес.
17. 27.09.2021 до Верховного Суду від АТ "Укрзалізниця" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Доводи, які наводить АТ "Укрзалізниця" у своєму відзиві, є аналогічними до мотивів, наведених судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Рух касаційної скарги, вирішення процесуальних питань
18. Верховний Суд ухвалою від 13.09.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду
19. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про передачу справи на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у зв`язку з тим, що суди попередніх інстанцій застосували статті 256, 257, 258, 909, 920, 925 ЦК, статті 307, 315 ГК, пункти 134, 136 Статуту залізниць без врахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №910/1002/19, від 02.12.2019 у справі №910/3745/19 та від 18.06.2021 у справі №910/11949/20, при цьому існують протилежні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.12.2019 у справі №910/3743/19 та від 21.12.2019 у справі №910/1549/19, від яких необхідно відступити на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК.
20. Тому Верховний Суд має встановити існування правових підстав для передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду.
21. Згідно з ч. 2 ст. 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
22. Відповідно до частин 1, 4 ст. 303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
23. Так, на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду вже перебувала справа №910/11949/20, підставами передачі якої на розгляд об`єднаної палати була необхідність відступити від висновку щодо застосування ст. 315 ГК, пунктів 134, 136 Статуту залізниць, викладеного Верховним Судом у постановах від 02.12.2019 у справі №910/3745/19, від 23.12.2019 у справі №910/1002/19, від 09.04.2020 у справі №910/6762/19, за наявності інших висновків Верховного Суду про застосування вказаних норм, викладених у постановах від 04.12.2019 у справі №910/3743/19 та від 21.12.2019 у справі №910/1549/19.
24. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду 18.06.2021 ухвалив постанову за наслідком розгляду справи №910/11949/20, в якій вказав, що відсутні підстави для відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 910/1002/19, від 02.12.2019 у справі № 910/3745/19 та від 09.04.2020 у справі № 910/6762/19.
25. Верховний суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у цій постанові дійшов висновку, що позов до перевізника у даній справі може бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями пунктів 134, 136 Статуту залізниць та ст. 315 ГК.
26. Таким чином, розбіжності у судовій практиці щодо застосування зазначених статей вже були врегульовані Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №910/11949/20.
27. З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника та передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду.