ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 206/12/18
провадження № 51-1652 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Круценко Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Дроздова О.М. та засудженої на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області, яка проживає за
адресою:
АДРЕСА_1,
за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2020 року засуджено ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на неї обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 лютого 2021 року змінив вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1, перекваліфікував дії обвинуваченої з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначив їй покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин. На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності.
За вироком суду, з урахуванням змін, внесених ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 03 грудня 2017 року о 16:12 год, перебуваючи у магазині "Продукти-18" ТОВ"АТБ-маркет" на вул. Роторна, 21 у м. Дніпро, намагалась викрасти чотири плитки молочного шоколаду "Milka" з кремовою начинкою і шматочками печива "Орео" та три шоколадних батончика "MarsSnikers", загальною вартістю 198 грн 46 коп., що належать вищевказаному товариству, проте не змогла довести до кінця свій злочинний умисел, оскільки була помічена та затримана співробітником охорони при спробі залишити місце вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи осіб, які її подали
У спільній касаційній скарзі захисник Дроздов О.М. та засуджена, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивують тим, що суд апеляційної інстанції:
- безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів;
- не перевірив усіх доводів його апеляційної скарги та постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Щодо доводів касаційної скарги захисника та засудженої про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, то Суд уважає їх безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 419 КПК України визначено, що в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався; при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисник Дроздов О.М., не погоджуючись із вироком суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 через істотне порушення органом досудового розслідування і судом норм процесуального й матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та постановити ухвалу про закриття кримінального провадження стосовно його підзахисної на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Суд апеляційної інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України, та у порядку, визначеному ст. 405 цього Кодексу, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок місцевого суду та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення апеляційних вимог сторони захисту.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали, суд апеляційної інстанції, врахувавши висновок, який міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа № 591/4366/18), погодився з доводами апеляційної скарги захисника в частині неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою повторність та правильно перекваліфікував дії обвинуваченої на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки матеріали провадження не містять відомостей про ухвалення обвинувального вироку за результатом розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_1, який було направлено до Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2017 року, з чим погоджується й колегія суддів касаційного суду.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення інших вимог апеляційної скарги захисника Дроздова Я.М. щодо порушення вимог кримінального процесуального закону, допущених під час досудового розслідування й судового розгляду, зокрема, щодо недопустимості доказів, невизнання ТОВ "АТБ-маркет" потерпілим у кримінальному провадженні, а також безпідставного визнання місцевим судом винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого їй злочину.
Суд апеляційної інстанції підтвердив правильність висновків суду першої інстанції, який здійснив ретельне дослідження доказів і надав їм ґрунтовну оцінку; у своєму рішенні навів докладні мотиви його прийняття і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили місцевому суду повно і всебічно розглянути справу.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, який при ухваленні вироку врахував і належним чином оцінив:
- показання представника потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що у грудні 2017 року ОСОБА_1 у магазині "Продукти-18" ТОВ "АТБ-маркет" намагалась вчинити крадіжку товару, який в подальшому вона добровільно дістала зі своєї сумки, й не заперечувала факту його викрадення;
- дані, що містяться, у протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10 грудня 2017 року, за якими свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказали, що під номером 2 впізнають особу, яка 03 грудня 2017 року намагалась таємно викрасти товар у магазині "Продукти-18" ТОВ "АТБ-маркет", та якою виявилась ОСОБА_1 ;
- дані, що містяться у протоколі огляду цифрового носія від 15 грудня 2017 року із камери відеоспостереження у магазині "Продукти-18" на вул. Роторна, 21 у м. Дніпро, на якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції про те, що висновки місцевого суду про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину належним чином умотивовані.
Крім того, Суд уважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи апеляційної скарги захисника про невизнання потерпілим безпосередньо ТОВ "АТБ-маркет", вказавши, що в матеріалах кримінального провадження наявна заява ТОВ "АТБ-маркет" про вчинення злочину.
Так, касаційною перевіркою встановлено, що до матеріалів кримінального провадження долучена заява управляючої ТОВ "АТБ-маркет" "Продукти-18" ОСОБА_6 про вчинення крадіжки, на підставі якої за цим фактом органом досудового розслідування постановою від 06 грудня 2017 року залучено до справи в якості представника потерпілого ОСОБА_2, який відповідно до довіреності ТОВ "АТБ Маркет" від 29 червня 2017 року був уповноважений представляти інтереси потерпілої сторони. Тому з огляду на зміст положень статей 55, 58 КПК України доводи захисника щодо невизнання потерпілого ТОВ "АТБ-маркет" у справі є неспроможними.
Суд також погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, який не прийняв доводів апеляційної скарги захисника щодо визнання недопустимими доказами протоколів впізнання за фотокартками від 10 грудня 2017 року та огляду предмета від 07 грудня 2017 року, оскільки вони складені відповідно до вимог статей 228, 231 КПК України, а долучений до матеріалів DVD-R диск з відеозаписом обставин події є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається в електронному вигляді у виді файлів.
Крім того, підстав, передбачених статтями 86-88 КПК України, для визнання вказаних доказів недопустимими, захисником не наведено.
Водночас, посилаючись на недослідження DVD-R диску з відеозаписом обставин події, захисник не навів належного обґрунтування наслідків відсутності такої процесуальної дії та яким чинок це вплинуло на справедливість судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 у цілому. Крім того, слід зазначити, що зазначений довід сторони захисту стосується неповноти судового розгляду та не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК України.
Колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції, проаналізувавши усі зазначені докази в їхній сукупності, обґрунтовано не знайшов підстав для задоволення апеляційних вимог захисника про недопустимість доказів, зібраних органом досудового розслідування та досліджених судом першої інстанції.
Що стосується доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, то вони також є безпідставними.
Частиною ч. 3 ст. 404 КПК України встановлено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Тобто для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визначає обов`язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так й однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які також можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження.
Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Як убачається зі звукозапису судового засідання від 12 лютого 2021 року, під час апеляційного розгляду за скаргою сторони захисту суд апеляційної інстанції розглянув клопотання захисника про повторне дослідження доказів та, порадившись на місці, відмовив у його задоволенні через відсутність підстав, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України.
Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові Великої Палати від 16 жовтня 2019 року (провадження № 13-43 кс 19), під час апеляційного провадження повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не порушив вимог щодо безпосередності дослідження доказів.
Перегляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою захисника Дроздова О.М. здійснювався з дотриманням вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатом розгляду апеляційної скарги захисника Дроздова О.М. на вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1, відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України викладені в ній висновки належним чином умотивовані.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд