Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 341/1162/19
провадження № 61-2148св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
заявник - Акціонерне товариство "Укрпошта",
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Матківського Р. Й., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі філії Івано-Франківської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову у справі за позовом АТ "Укрпошта" до ОСОБА_1 про знесення фундаменту шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, до розгляду справи по суті.
Уточнену заяву мотивовано тим, що в травні 2019 року ОСОБА_1 розпочала винесення в натуру осей майбутнього будівництва на земельній ділянці значно близько до гаражів, які знаходяться на АДРЕСА_1 та обліковуються на балансі Івано-Франківської дирекції АТ "Укрпошта".
АТ "Укрпошта", вважаючи дії ОСОБА_1 неправомірними та такими, що суперечить вимогам пункту 6.1.41 Державних будівельних норм Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про надання копій підтверджуючих документів щодо правомірності будівництва. Проте жодних підтверджуючих документів ОСОБА_1 надано не було.
20 травня 2019 року АТ "Укрпошта" направило Галицькій міській раді листа про надання інформації щодо правомірності будівництва ОСОБА_1, на що отримало відповідь, що правомірність будівництва перевіряє Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області. Також АТ "Укрпошта" звернулося з відповідним листом і до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з проханням вжити відповідні заходи реагування, однак відповіді не отримало.
На час подання заяви ОСОБА_1 проведено певні будівельні роботи, зокрема зведено фундамент на відстані 1,06 м від стіни гаражів та на відстані 0,6 м від границі земельної ділянки, що практично на межі земельної ділянки АТ "Укрпошта".
Після проведення зазначених будівельних робіт в оглядовій ямі гаражів почав підніматися рівень води, який 14 червня 2019 року становив 19 см і в подальшому збільшився до 24 см.
Для уникнення пошкодження майна АТ "Укрпошта" направило ОСОБА_1 листа щодо термінового припинення будівельних робіт до з`ясування обставин, також АТ "Укрпошта" звернулося із листами в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, Галицьку міську раду, Комунальне підприємство "Галичводоканал" та правоохоронні органи.
Посилаючись на те, що дії ОСОБА_1 щодо будівництва на земельній ділянці біля гаражів АТ "Укрпошта" можуть призвести до пошкодження майна товариства та перешкоджають безперебійній роботі працівників АТ "Укрпошта" щодо ремонту та огляду транспортних засобів, які для забезпечення належної роботи, мають перебувати у справному стані просило забезпечити позов.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2019 року у складі судді Юсип І. М. заяву АТ "Укрпошта" задоволено.
Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, до розгляду справи по суті.
Суд виходив із того, що з метою уникнення порушення прав власника необхідно забезпечити позов шляхом накладення заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо будівництва на земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2019 року скасовано, у задоволенні заяви АТ "Укрпошта" про забезпечення позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції постановив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки, постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції не врахував, що такі роботи за зазначеною адресою ОСОБА_1 не проводяться.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, АТ "Укрпошта", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просило скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, а ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2019 року залишити без змін.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також неправильно застосував вимоги статей 79, 80, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до спірних правовідносин.
Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заявником було наголошено, що ОСОБА_1 продовжує будівельні роботи, під час яких блоковано стіну нежитлових приміщень (гаражів) АТ "Укрпошта" на АДРЕСА_1, що може призвести до пошкодження майна АТ "Укрпошта".
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що касаційна скарга АТ "Укрпошта" не підлягає задоволенню, оскільки наявність позову про знесення фундаменту у жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони їй вчиняти будь-які дії щодо будівництва, а також касаційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрпошта" на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року і витребувано із Галицького районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 341/1162/19.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга АТ "Укрпошта" не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Щодо можливості перегляду в порядку касаційного провадження постанови суду апеляційної інстанції про скасування вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) відступила від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), у частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, оскільки Велика Палата Верховного Суду вважає невиправданими такі обмеження та зазначає, що у касаційному порядку можуть, окрім інших, переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову (пункт 7.7).
Таким чином, постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року про скасування ухвали Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2019 року та відмову у задоволенні заяви АТ "Укрпошта" про забезпечення позову підлягає касаційному оскарженню.
Щодо законності та обґрунтованості постанови суду апеляційної інстанції
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з аналізу змісту норм глави 10 ЦПК України "Забезпечення позову" та правової природи заходів забезпечення позову, вони мають такі основні ознаки: 1) заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер захисту прав; 2) судове рішення про забезпечення позову не є остаточним рішенням по суті справи; 3) заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до Принципів попередніх і забезпечувальних (охоронних) заходів у міжнародному цивільному процесі Міжнародної Асоціації процесуального права, "попередні і забезпечувальні заходи мають дві принципові цілі у цивільних спорах: а) збереження існуючого status quo до вирішення спору по суті; б) збереження активів, за рахунок яких остаточне судове рішення може бути виконано".
Відповідно до Правила 17.1 "Попередні заходи та охоронні заходи", що закріплено у Правилах міжнародного цивільного процесу ALI/UNIDROIT, суд може вжити попередній захід для того, щоб обмежити поведінку сторони чи іншої особи або змусити її до поведінки у випадках, коли необхідно зберегти можливість надання ефективного засобу судового захисту до ухвалення остаточного судового рішення або ж для того, щоб підтримати або іншим чином врегулювати існуючу ситуацію (status quo).
Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду заяви про забезпечення позову судом першої інстанції); а також встановленням обов`язку вчинити певні дії (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
Частиною десятою статті 150 ЦПК України визначено заборону вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.
Крім того, у пунктах 1-4 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".
За змістом положень частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі про знесення фундаменту, АТ "Укрпошта" просило до розгляду справи по суті забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо будівництва на земельній ділянці за адресою: Майдан Різдва, в м. Галич Івано-Франківської області.
15 листопада 2019 року АТ "Укрпошта" уточнило вимоги заяви про забезпечення позову та просило до розгляду справи по суті забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 93).
На обґрунтування обраного виду забезпечення позову АТ "Укрпошта" посилалося на те, що після проведення ОСОБА_1 будівельних робіт в оглядовій ямі гаражів на АДРЕСА_1 почав підніматися рівень води, який 14 червня 2019 року становив 19 см і в подальшому збільшився до 24 см, тому АТ "Укрпошта" вважає дії ОСОБА_1 неправомірними та такими, що суперечить вимогам пункту 6.1.41 Державних будівельних норм Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".
У справі, що переглядається, судами при вирішенні питання про необхідність застосування забезпечення позову встановлено, що між АТ "Укрпошта" та ОСОБА_1 виник спір з приводу законності будівництва ОСОБА_1 адміністративних приміщень з житловою надбудовою на Майдані Різдва в м. Галич Івано-Франківської області.
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви АТ "Укрпошта" про забезпечення позову та відмовляючи у задоволенні заяви АТ "Укрпошта" про забезпечення позову зазначив, що будівельні роботи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проводяться.
Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано матеріалами справи і АТ "Укрпошта" те, що відповідно до листа Галицької міської ради від 05 червня 2019 року № 02.2-14/357, повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 07 травня 2019 року ІФ 061191280982, акта головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 09 липня 2019 року № 265/1009/m.8/2019 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно проводяться будівельні роботи на АДРЕСА_3.
Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 грудня 2016 року земельна ділянка на АДРЕСА_1 перебуває в користуванні АТ "Укрпошта" на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 16 квітня 1997 року серії ІІ-ІФ № 000659.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15 липня 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, ступінь готовності 9 %, на земельній ділянці, площею 0,0529 га, кадастровий номер 2621210100:01:001:0640, на АДРЕСА_2 .
Отже, будівельні роботи здійснюються ОСОБА_1 на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з цим, АТ "Укрпошта", з урахуванням уточнених вимог заяви про забезпечення позову, просило заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що АТ "Укрпошта" не було надано до суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 здійснює будь-які будівельні роботи саме за адресою: АДРЕСА_1, а тому забезпечення позову у той спосіб, про який просить заявник в уточненій заяві, суперечить вимогам частини третьої статті 150 ЦПК України щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального права.
Також колегія суддів вважає за потрібне роз`яснити позивачеві, що він не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.