Постанова
Іменем України
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №756/3164/20
провадження № 61-4421св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК "Київські електромережі",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК "Київські електромережі" на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі судді Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК "Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі") про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано незаконними дії ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" щодо відключення від електропостачання приміщення,
що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні приміщенням, яке знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 шляхом відновлення постачання електричної енергії споживачу.
Короткий зміст ухвали апеляційної інстанцій
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" на рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 27 листопада 2020 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10 лютого 2021 року станом
на 25 лютого 2021 року залишились невиконаними, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2021 року ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" подало до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що оскаржуване рішення не надсилалось на адресу сторін засобами поштового зв`язку, а в матеріалах справи відсутні підтвердження такого надсилання.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 756/3164/20, витребувано її з Деснянського районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 26 січня 2021 року подало апеляційну скаргу, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, апеляційну скаргу залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків, а саме: надати докази отримання копії оскаржуваного рішення від 27 листопада 2020 року, оскільки матеріали справи таких не містять.
24 лютого 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з проханням поновити строк на апеляційне оскарження, в якому останній стверджував, що копію оскаржуваного рішення представник відповідача отримав 15 січня 2021 року в приміщенні канцелярії Деснянського районного суду, про що представник розписалась на заяві про видачу рішення направлену в грудні 2020 року та яка міститься в матеріалах справи.
27 листопада 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. Під час проголошення рішення були присутні представники сторін, які в цей же день отримали вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до супровідного листа Деснянського районного суду м. Києва, копія оскаржуваного рішення була направлена на адресу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" 08 грудня 2020 року (а. с. 164).
Матеріали справи не містять заяву про видачу рішення з підписом представника відповідача від 15 січня 2021 року про отримання копії оскаржуваного рішення, на яку посилається відповідач в заяві про усунення недоліків.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно частин першої-третьої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: 1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; 3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; 4) скаржником у строк, визначений судом,
не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року
з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або
не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Питання про відмову
у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого
2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано,
що "регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року
у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зазначено, що: "слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)".
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвала Київського апеляційного суду
від 25 лютого 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена суддею одноособово. Оскільки суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених особою, яка подала апеляційну скаргу, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів.
За таких обставин колегія суддів не оцінює інші доводи касаційної скарги, в тому числі про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, оскільки апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права щодо складу суду, що є обов`язковою підставою для скасування оскарженої ухвали апеляційного суду.