Постанова
Іменем України
13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 669/1307/18
провадження № 61-14444св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: фермерське господарство "Артем і Я", Білогірська селищна рада Білогірського району Хмельницької області, державний реєстратор Яловчук Валерій Васильович,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фермерського господарства "Артем і Я" на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2020 року у складі судді Столковського В. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2020 рокуу складі колегії суддів: Талалай О. І. Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Артем і Я", Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, державного реєстратора Яловчука Валерія Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення, акту прийому-передачі майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства "Артем і Я" (далі - ФГ "Артем і Я"), Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, державного реєстратора Яловчука В. В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення, акту прийому-передачі майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності.
Позов мотивований тим, що 09 жовтня 2018 року позивач дізнався про те, що за ФГ "Артем і Я" зареєстровано право власності на майновий комплекс на АДРЕСА_1 . Підставою для вчинення реєстраційних дій стали акт прийому-передачі майна від 25 березня 2014 року, складений відповідно до протоколу від 20 березня 2014 року № 1 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин та свідоцтво про право власності на майновий пай.
Реєстрація права власності на нерухоме майно проведена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки право на розпорядження майном мають лише загальні збори співвласників майнових паїв. Свідоцтво про право власності на майновий пай видане ФГ "Артем і Я" з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки воно ніколи не було членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Б. Хмельницького (далі - КСП ім. Б. Хмельницького). До заяви про видачу свідоцтва та реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно не додано жодного документа, який підтверджував би правові підстави набуття у власність майнового паю.
Позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив:
- визнати незаконним і скасувати рішення, прийняте відповідно до протоколу від 20 березня 2014 року № 1 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин, про виділення ФГ "Артем і Я" будівлі столової, конюшні, заправки ПММ, зерносховища, свинарника-маточника, тракторного парку, піднавісу для с/г машин, адмінбудинку та акт прийому-передачі цього майна від 25 березня 2014 року;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ХМБЛ № 000731 від 13 квітня 2018 року, видане Білогірською селищною радою Білогірського району Хмельницької області ФГ "Артем і Я";
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40637290 від 16 квітня 2018 року про державну реєстрацію за ФГ "Артем і Я" права власності на майновий комплекс на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1531161768203), номер запису про право власності 25725552, проведену державним реєстратором Яловчуком В. В. Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2020 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано рішення, прийняте відповідно до протоколу від 20 березня 2014 року № 1 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин про виділення ФГ "Артем і Я" будівлі зерносховища вартістю 15 862,00 грн, будівлі конюшні вартістю 3 611,00 грн, будівлі столової вартістю 6 910,00 грн, тракторного парку вартістю 2 500,00 грн, піднавісу вартістю 7 000,00 грн, адмінбудинку вартістю 4 200,00 грн, заправки ПММ вартістю 490,00 грн, свинарника-маточника вартістю 33 000,00 грн та акт прийому-передачі майна від 25 березня 2014 року, складений відповідно до протоколу від 20 березня 2014 року № 1 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин. Скасовано запис про реєстрацію права власності від 04 квітня 2018 року № 25725552 за ФГ "Артем і Я" на майновий комплекс на АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що процедура виділення в натурі належної відповідачеві частки у пайовому фонді майна не була дотримана, оскільки питання розподілу майна вирішується загальними зборами співвласників, а не комісією з врегулювання майнових відносин, що порушує права позивача як співвласника майна і впливає на права третіх осіб - співвласників майна. Реєстраційні дії з оформлення права власності за ФГ "Артем і Я" на спірне майно проведенні державним реєстратором на підставі документів, які не відповідають вимогам закону. Позивач, оспорюючи видане ФГ "Артем і Я" свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ХМБЛ № 000731, не вказав, чим порушено його право у зв`язку з видачею такого свідоцтва відповідачу. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів про наявність у нього будь-яких речових прав на майнові паї, що були відчужені попередніми власниками ФГ "Артем і Я", на час видачі Білогірською селищною радою Білогірського району Хмельницької області нового свідоцтва відповідачу. Позовна давність позивачем не пропущена.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, ФГ "Артем і Я", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Ізяславського районного суду Хмельницької області.
04 жовтня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 05 жовтня 2021 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Ткачук О. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 596/336/17.
В касаційній скарзі зазначається, що суд не залучив до участі у справі комісію по врегулюванню майнових відносин КСП ім. Б. Хмельницького. Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, а також пропустив строк позовної давності.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифіката) серії ХМБЛ № 000707 має право на пайовий фонд майна КСП ім. Б. Хмельницького у частці 0,040 % вартістю 1 193,00 грн.
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифіката) серії ХМБЛ № 006982 має право на пайовий фонд майна КСП ім. Б. Хмельницького у частці 0,545 % вартістю 1 613,6 грн.
ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ХМБЛ № 006979 є власником частки у пайовому фонді майна КСП ім. Б. Хмельницького у частці 0,524 % вартістю 15 486,00 грн.
ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифіката) серії ХМБЛ № 000761 має право на пайовий фонд майна КСП ім. Б. Хмельницького у частці 0,123 % вартістю 3 658,00 грн.
Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ХМБЛ № 000731 ФГ "Артем і Я" має право на пайовий фонд майна КСП ім. Б. Хмельницького вартістю 73 822,00 грн.
20 березня 2014 року за результатами засідання комісії з врегулювання майнових відносин ФГ "Артем і Я" виділено будівлю зерносховища вартістю 15 862,00 грн, будівлю конюшні вартістю 3 611,00 грн, будівлю столової вартістю 6 910,00 грн, тракторний парк вартістю 2 500,00 грн, піднавіс вартістю 7 000,00 грн, адмінбудинок вартістю 4 200,00 грн, заправку ПММ вартістю 490,00 грн, свинарник-маточник вартістю 33 000,00 грн (витяг з протоколу № 1 засідання комісії) (т. 2 а. с. 93).
25 березня 2014 року за актом прийому-передачі майна (т. 2 а. с. 97), складеним відповідно до протоколу від 20 березня 2014 року № 1 засідання комісії з врегулювання майнових відносин, на підставі накладної від 25 березня 2014 року № 2 зазначене нерухоме майно комісією передано ФГ "Артем і Я" (т. 2 а. с. 99).
На підставі зазначених вище документів і свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ХМБЛ № 000731 державний реєстратор Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області Яловчук В. В. виніс рішення про державну реєстрацію за ФГ "Артем і Я" права приватної власності на майновий комплекс на АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1531161768203, запис про реєстрацію права власності від 04 квітня 2018 року № 25725552 (т. 1 а. с. 8).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).