ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 908/2407/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроагрегат" (далі - ТОВ "Гідроагрегат", відповідач, скаржник)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 (головуючий - суддя Іванов О.Г., судді: Дармін М.О., Березкіна О.В.)
у справі № 908/2407/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідравлічні штока та труби" (далі - ТОВ "Гідравлічні штока та труби", позивач)
до ТОВ "Гідроагрегат",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне підприємство "Анод"
про стягнення суми.
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Гідравлічні штока та труби" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Гідроагрегат" про стягнення суми вартості неоплаченого товару 319 700,68 грн та пені 26 886,30 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки від 21.10.2019 № 27, оскільки за результатами розрахунку за третю партію товару відповідно до специфікації від 04.02.2020 на суму 1 041 146,68 грн, покупець сплатив лише частину вартості товару, а саме 721 446,00 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.02.2021 (суддя Азізбекян Т.А.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ "Гідроагрегат" на користь ТОВ "Гідравлічні штока та труби" суму вартості неоплаченого товару 319 700,68 грн, суму пені 26 886,30 грн, суму витрат з судового збору 5 198,80 грн, суму витрат на правничу допомогу 35 000 грн.
2.2. Не погодившись із рішенням першої інстанції, ТОВ "Гідроагрегат" подало апеляційну скаргу, у якій просила скасувати назване рішення.
2.3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Гідроагрегат" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.02.2021 у справі № 908/2407/20 повернуто скаржнику без розгляду.
2.4. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована з посиланням на пункт 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) тим, що підписання апеляційної скарги особою, посадове становище якої не зазначено, є підставою для повернення апеляційної скарги.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, ТОВ "Гідроагрегат" просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 908/2407/20; направити справу з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду для вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 15.02.2021
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції ТОВ "Гідроагрегат", у поданій касаційній скарзі з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги зазначає, що вичерпною процесуальною підставою для повернення апеляційної скарги є зміст процесуальної норми за частиною п`ятою статті 260 ГПК України, на яку апеляційний суд послався в оскаржуваній ухвалі. Змістом даної процесуальної норми не передбачено інших підстав для повернення апеляційної скарги, окрім встановлених частиною п`ятою статті 260 ГПК, але на порушення норми процесуального права - частини п`ятої статті 260 ГПК апеляційний суд, повертаючи скаргу послався також на інші підстави, які не передбачені частиною п`ятою статті 260 ГПК на повернення, як-то: відсутність доказів надсилання копій скарги всім учасникам справи з описом вкладення; відсутність доказів сплати судового збору з посиланням на акт від 13.04.2021 № 06-21/68/21, наявність другого екземпляру скарги, поданого одночасно зі скаргою на адресу суду тощо, - та через зазначення наведених додаткових підстав в ухвалі не передбачених частиною п`ятою статті 260 ГПК, з якими процесуальний Закон не пов`язує підстав для повернення, судом допущено порушення застосування норми процесу - частини п`ятої статті 260 ГПК України.
4.2. На переконання скаржника, суд застосував передчасно надто сувору, несправедливу, неспівмірну процесуальну процедуру, - залишив апеляцію без розгляду, як крайній процесуальній захід попри можливість залишення апеляційної скарги без руху.
4.3. Скаржник зазначає, що матеріали справи містили повноваження представника адвоката Рабушко В., який був допущений судом до справи без обмеження повноважень відповідно до ЗУ "Про адвокатуру", а отже й з правом на апеляційне оскарження рішення відповідно до ГПК України.
4.4. Скаржник вказує, що апеляційна скарга була підписана представником, в інтересах відповідача, за відсутності та той час посадової особи та була подана особисто адвокатом Рабушко В.
5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційні скарги
5.1. Від інших учасників справи відзивів не надійшло.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Постановлячи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що із конверту у якому надійшла апеляційна скарга вбачається, що вона подана відповідачем - ТОВ "Гідроагрегат", але підписана фізичною особою - Сєчіним Павлом Павловичем; посадове становище вказаної особи у скарзі не зазначено. Також до скарги не додано будь-яких інших документів, які б підтверджували наявність повноважень у вказаної особи на підписання апеляційної скарги від імені скаржника.
6.2. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що з метою зазначення всіх недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказує, що до апеляційної скарги апелянтом не надано належних доказів надсилання копії скарги всім учасникам судового процесу листом з описом вкладення (позивачу та третій особі), що передбачено нормами пункту 3 частини третьої статті 258 та статті 259 ГПК України, а також доказів сплати судового збору (пункт 2 частини третьої статті 258 ГПК України), у сумі 7 798,21 грн.
6.3. Судом також зауважено, що відповідачем (скаржником) судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, що підтверджується актом Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 № 06-21/68/21, відповідно до якого при відкритті конверту, який надійшов від ТОВ "Гідроагрегат" не виявлено зазначеної у додатку до апеляційної скарги доказу сплати судового збору.
6.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що нормами ГПК України не передбачена розсилка сторонам заяв по суті справи (позовних заяв, апеляційних/касаційних скарг), відтак, другий екземпляр апеляційної скарги, поданий одночасно з даною апеляційною скаргою, також було повернуто відповідачу (апелянту).
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 908/2407/20 за касаційною скаргою ТОВ "Гідроагрегат" на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про залишення без розгляду апеляційної скарги ТОВ "Гідроагрегат".
8.2. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55 Конституції України).
8.3. Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка сформульована у рішенні від 25.12.1997 № 9-зп, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиски прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене.
8.4. У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
8.5. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.
8.6. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).
8.7. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.
8.8. Статтею 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
8.9. Отже, за змістом наведених норм апеляційна скарга може бути подана та підписана як безпосередньо особою, яка подає скаргу, так і її представником.
8.10. У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.
8.11. Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.
8.12. За загальним правилом, суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме, факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та, окремо, обсяг таких повноважень, а саме: право на звернення з відповідним процесуальним документом до відповідного суду (інстанції) у конкретний момент часу.
8.13. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8.14. Верховний Суд з урахуванням приписів пункту 1 частини третьої статті 258, частини другої статті 300 ГПК України дійшла висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції надано невірну оцінку наявним у справі доказам щодо визначення повноважень підписанта апеляційної скарги.
8.15. З аналізу пункту 1 частини третьої статті 258 ГПК України можна дійти висновку, що саме на заявника апеляційної скарги покладається обов`язок надати довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
8.16. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
8.17. Повернення апеляційної скарги у порядку пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України не позбавляє заявника апеляційної скарги права повторно звернутись до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою оформленою належним чином.
8.18. Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга підписана від ТОВ "Гідроагрегат" фізичною особою Сєчіним П.П. без зазначення посадового становища вказаної особи.
8.19. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що до апеляційної скарги не було додано будь-яких документів, які б підтверджували наявність повноважень у вказаної особи на підписання апеляційної скарги від імені скаржника, вказане підтверджується переліком додатків самої апеляційної скарги, який містить лише апеляційну скаргу та докази сплати судового збору. При цьому, актом про відсутність вкладень Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 № 06-21/68/21 підтверджується, що направлена засобами поштового зв`язку апеляційна скарга не містить доказів сплати судового збору, вказаних у додатку до апеляційної скарги.
8.20. Враховуючи наведене та положення частини третьої статті 56, пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, суд касаційної інстанції зазначає, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржник мав зазначити посадове становище особи підписанта апеляційної скарги та скаржнику до матеріалів скарги необхідно було додати документ на підтвердження повноважень особи яка підписала цю скаргу, зокрема, що вказана особа, яка займає відповідну посаду та/або є представником товариства, має повноваження представляти товариство в суді, зокрема, без довіреності за відсутності обмеження повноважень, та/або є адвокатом який надає скаржнику послуги професійної правничої допомоги, з усіма правами, у тому числі з правом оскарження, зокрема, рішень та подачі і підписання, зокрема, апеляційної скарги.
8.21. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що господарські суди наділені повноваженнями щодо перевірки того, зокрема, чи підписана або чи не підписана апеляційна скарга, чи вона підписана особою, яка не має/має права її підписувати, та чи зазначено посадове становище особи яка підписала апеляційну скаргу.
8.22. Кожна особа, яка подає, зокрема, апеляційну скаргу, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з додержанням чи недодержанням нею вимог процесуального законодавства щодо подання апеляційної скарги. Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу, що означає обов`язок всіх учасників судового процесу дотримуватись вимог процесуального законодавства. Крім того, учасники судового процесу мають добросовісного користуватись своїми правами та виконувати процесуальні обов`язки.
8.23. При цьому право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
8.24. При цьому Суд зазначає, що важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.
8.25. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
8.26. Європейський суд з прав людини також зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Рішення ЄСПЛ від 20.02.2014 у справі "Шишков проти Росії", заява №26746/05).
8.27. За таких обставин та враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції у застосуванні пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України під час постановлення ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у цій справі.
8.28. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують, та зводяться до необхідності встановлення нових обставин, що перебуває за межами повноважень суду касаційної інстанції відповідно до положень імперативної норми статті 300 ГПК України.
8.29. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції частини п`ятої статті 260 ГПК України, що полягає, на думку скаржника, у зазначенні підстав для повернення які не передбачені вказаною нормою, оскільки апеляційна скарга скаржника була повернута на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України з огляду на незазначення посадового становища особи яка підписала апеляційну скаргу. Крім того, судом апеляційної інстанції в ухвалі зазначено інші порушення скаржника щодо недотримання вимог оформлення апеляційної скарги передбачених статтею 258 ГПК України. Вказане не впливає на наявність передбаченої ГПК України підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику.
8.30. Посилання скаржника на те, що апеляційна скарга була підписана уповноваженим представником ТОВ "Гідроагрегат" адвокатом Рабушко В. також відхиляється судом касаційної інстанції, оскільки у апеляційній скарзі зазначено, що остання підписана Сєчіним П.П., без зазначення того, що остання підписана адвокатом Рабушко В.
8.31. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.