ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2021 року
м. Київ
справа №640/15065/21
провадження № К/9901/28503/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптико-електронних систем "Обрій"
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 (головуючий суддя Літвінова А.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 (головуючий суддя Оксененко О.М., судді - Лічевецький І.О., Мельничук В.П.)
у справі №640/15065/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптико-електронних систем "Обрій"
до Міністерства юстиції України,
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптико-електронних систем "Обрій" (далі - позивач, скаржник, ТОВ "Обрій") до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), в якій позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо призначення, за межами строків, визначених в ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", до колегіального розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" (від 01.03.2021 №№ 8264-33-21, 8252-33-21, 8274-33-21, 8275-33-21, 8276-33-21, 8246-33-21, 8248-33-21, 8250-33-21, 8251-33-21, 8222-33-21, 8223-33-21, 8224-33-21, 8226-33-21, 8229-33-21, 8227-33-21, 8231-33-21, 8230-33-21, 8232-33-21, 8211-33-21, 8282-33-21, 8284-33-21, 8269-33-21, 8271-33-21, 8272-33-21, 8273-33-21, 8220-33-21, 8287-33-21, 8290-33-21, 8292-33-21, 8294-33-21, 8295-33-21, 8297-33-21, 8277-33-21, 8278-33-21, 8279-33-21, 8236-33-21, 8280-33-21, 8266-33-21, 8242-33-21, 8239-33-21, 8233-33-21, 8268-33-21, 8253-33-21, 8255-33-21, 8256-33-21, 8258-33-21, 8244-33-21, 8243-33-21, 8207-33-21, 8298-33-21, 8212-33-21, 8210-33-21, 8208-33-21, 8299-33-21, 8219-33-21, 8218-33-21, 8217-33-21, 8216-33-21, 8215-33-21, 8213-33-21, 8205-33-21, 8204-33-21, 8262-33-21, 8221-33-21, 8260-33-21, від 02.03.2021 № 8354-33-21) з урахуванням доповнень до вказаних скарг (19.05.2021 №№ 18087-33-21, 18088-33-21, 18090-33-21, 18091-33-21, 18089-33-21, 18086-33-21, 18085-33-21, 18084-33-21, 18083-33-21, 18082-33-21, 18091-33-21, 18079-33-21, 18077-33-21, 18076-33-21, 18074-33-21, 18073-33-21, 18071-33-21, 18072-33-21, 18067-33-21, 18066-33-21, 18064-33-21, 18063-33-21, 18062-33-21, 18060-33-21, 18059-33-21, від 18.05.2021 № 18014-33-21, 18013-33-21, 18011-33-21, 18010-33- 21, 18008-33-21, 18007-33-21, 18006-33-21, 18005-33-21, 18004-33-21, 18002-33-21, 18003-33-21, 17999-33-21, 18001-33-21, 17996-33-21, 17998-33-21, 17993-33-21, 17994-33-21, 17990-33-21, 17992-33-21, 17984-33-21, 17987-33-21, 17976-33-21, 17978-33-21, 17979-33-21, 17982-33-21, 17969-33-21, 17967-33-21, 17963-33-21, 17973-33-21, 17954-33-21, 17951-33-21, 17959-33-21, 17944-33-21, 17946-33-21, 17949-33-21, 17958-33-21, 17956-33-21, 17937-33-21, 17940-33-21, 17941-33-21, 17954-33-21, 17963-33-21) щодо рішень державного реєстратора по об`єктах нерухомого майна, які є предметом судового розгляду Голосіївським районним судом м. Києва у справі №752/2444/21;
- зобов`язати Міністерство юстиції України прийняти рішення щодо скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" (від 01.03.2021 №№ 8264-33-21, 8252-33-21, 8274-33-21, 8275-33-21, 8276-33-21, 8246-33-21, 8248-33-21, 8250-33-21, 8251-33-21, 8222-33-21, 8223-33-21, 8224-33-21, 8226-33-21, 8229-33-21, 8227-33-21, 8231-33-21, 8230-33-21, 8232-33-21, 8211-33-21, 8282-33-21, 8284-33-21, 8269-33-21, 8271-33-21, 8272-33-21, 8273-33-21, 8220-33-21, 8287-33-21, 8290-33-21, 8292-33-21, 8294-33-21, 8295-33-21, 8297-33-21, 8277-33-21, 8278-33-21, 8279-33-21, 8236-33-21, 8280-33-21, 8266-33-21, 8242-33-21, 8239-33-21, 8233-33-21, 8268-33-21, 8253-33-21, 8255-33-21, 8256-33-21, 8258-33-21, 8244-33-21, 8243-33-21, 8207-33-21, 8298-33-21, 8212-33-21, 8210-33-21, 8208-33-21, 8299-33-21, 8219-33-21, 8218-33-21, 8217-33-21, 8216-33-21, 8215-33-21, 8213-33-21, 8205-33-21, 8204-33-21, 8262-33-21, 8221-33-21, 8260-33-21, від 02.03.2021 №8354-33-21) з урахуванням доповнень до вказаних скарг (19.05.2021 №№ 18087- 33-21, 18088-33-21, 18090-33-21, 18091-33-21, 18089-33-21, 18086-33-21, 18085-33-21, 18084-33-21, 18083-33-21, 18082-33-21, 18091-33-21, 18079-33-21, 18077-33-21, 18076-33-21, 18074-33-21, 18073-33-21, 18071-33-21, 18072-33-21, 18067-33-21, 18066-33-21, 18064-33-21, 18063-33-21, 18062-33-21, 18060-33-21, 18059-33-21, від 18.05.2021 №№ 18014-33-21, 18013-33-21, 18011-33-21, 18010-33-21, 18008-33-21, 18007-33-21, 18006-33-21, 18005-33-21, 18004-33-21, 18002-33-21, 18003-33-21, 17999-33-21, 18001-33-21, 17996-33-21, 17998-33-21, 17993-33-21, 17994-33-21, 17990-33-21, 17992-33-21, 17984-33-21, 17987-33-21, 17976-33-21, 17978-33-21, 17979-33-21, 17982-33-21, 17969-33-21, 17967-33-21, 17963-33-21, 17973-33-21, 17954-33-21, 17951-33-21, 17959-33-21, 17944-33-21, 17946-33-21, 17949-33-21, 17958-33-21, 17956-33-21, 17937-33-21, 17940-33-21, 17941-33-21, 17954-33-21, 17963-33-21), передбачене п. 5, п.6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затв. Постановою КМУ від 25.12.2015 №1128.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021, яка була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
3. ТОВ "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптико-електронних систем "Обрій" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення судів та направити справу для продовження розгляду.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
4. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувалися тим, що спір між сторонами у справі виник не у зв`язку з виконанням або невиконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій та не віднесений до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки спірні правовідносини є похідними при вирішенні судом питання щодо права власності ТОВ "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптикоелектронних систем "Обрій" на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси особи, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з скасуванням реєстраційних дій.
5. Суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на те, що наслідки оскаржуваних дій не призвели ні до виникнення, ні до зміни чи припинення цивільних правовідносин, так як фактично спір направлений на вирішення питання стосовно права власності заявника на об`єкти нерухомого майна, щодо яких Міністерством юстиції України прийнято до розгляду скарги ТОВ "СП "АТАД К" від 01 березня 2021 року.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
6. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що судами попередніх інстанцій неправомірно застосовано до спірних правовідносин висновки Верховного Суду про наявність спору про право, викладені у постановах від 16.03.2021 у справі №640/12600/20, від 27.04.2021 у справі № 826/6795/17 та висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17, оскільки у предметом розгляду у цих справах були вимоги щодо скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами поданих скарг, натомість у справі, що розглядається оскаржується протиправність дій Міністерства юстиції України на етапі підготовки скарг до колегіального розгляду, при тому, що скарги не розглянуто і рішення за результатами їх розгляду не винесено.
7. Cкаржник зауважує, що підставами позовних вимог у справах №640/12600/20, №826/6795/17, № 826/9341/17 є обставини порушення майнових прав позивачів на нерухоме майно в результаті виконання наказів Міністерства юстиції України, прийнятих за результатами скарг. Водночас, у справі №640/15065/21 підставою позову, за твердженням скаржника, є порушення процедурних публічно-правових норм постанови КМУ від 25.12.2015 №1128, вчинені відповідачем на етапі підготовки скарг до колегіального розгляду.
8. Позивач вважає, що з`ясування питання дотримання Мін`юстом публічно-правових, процедурних норм законодавства під час розгляду скарг у сфері державної реєстрації, оцінка законності дій суб`єкта владних повноважень не входить до завдань Суду під час вирішення приватно-правового спору. Адже приватний спір вирішується на підставі норм приватного права, а не публічного. Вирішуючи приватно-правовий спір між фізичними чи юридичними особами щодо приналежності нерухомого майна, Суд фактично в рамках цього спору не може давати оцінку законності дій суб`єкта владних повноважень та дотримання ним норм публічного права.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, виходить з такого.
10. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
11. Словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
12. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
13. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
14. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
15. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
16. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
17. Ключовим для визначення юрисдикції спору є суть інтересу позивача у цій справі.
18. Як встановлено судом першої інстанції, виникнення спірних правовідносин у цій адміністративній справі зумовлено незгодою позивача з призначенням Міністерством юстиції України до колегіального розгляду скарг ТОВ "СП "АТАД К" від 01.03.2021 №№8264-33-21, 8252-33-21, 8274-33-21, 8275-33-21, 8276-33-21, 8246-33-21, 8248-33-21, 8250-33-21, 8251-33-21, 8222-33-21, 8223-33-21, 8224-33-21, 8226-33-21, 8229-33-21, 8227-33-21, 8231-33-21, 8230-33-21, 8232-33-21, 8211-33-21, 8282-33-21, 8284-33-21, 8269-33-21, 8271-33-21, 8272-33-21, 8273-33-21, 8220-33-21, 8287-33-21, 8290-33-21, 8292-33-21, 8294-33-21, 8295-33-21, 8297-33-21, 8277-33-21, 8278-33-21, 8279-33-21, 8236-33-21, 8280-33-21, 8266-33-21, 8242-33-21, 8239-33-21, 8233-33-21, 8268-33-21, 8253-33-21, 8255-33-21, 8256-33-21, 8258-33-21, 8244-33-21, 8243-33-21, 8207-33-21, 8298-33-21, 8212-33-21, 8210-33-21, 8208-33-21, 8299-33-21, 8219-33-21, 8218-33-21, 8217-33-21, 8216-33-21, 8215-33-21, 8213-33-21, 8205-33-21, 8204-33-21, 8262-33-21, 8221-33-21, 8260-33-21.
На думку позивача, Міністерство юстиції України не пізніше 15.03.2021 повинно було, не призначаючи вищезазначені скарги до колегіального розгляду, - відмовити в їх задоволенні у зв`язку з тим, що їх розгляд не належить до компетенції відповідача через наявність судового спору щодо нерухомого майна.
19. Суди встановили, що відповідно до наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04.03.2021 №246953065, ТОВ "Науково-Дослідний центр радіотехнічних та оптикоелектронних систем "Обрій" є власником об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 80, а саме, №№ 36, 49, 58, 59, приміщення для зберігання велосипедів №№ 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 35, машиномісця №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, квартири №№ 4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31.
Попереднім власником вказаного нерухомого майна було ТОВ "Резорт Eліт", а до вказаного товариства, власником вищенаведеного нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 80 була Компанія "Тренд Люкс Лтд".
20. При цьому, ТОВ "СП "АТАД К" звернулося до Міністерства юстиції України із 66 скаргами щодо державної реєстрації права власності за Компанією "Тренд Люкс Лтд" на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 80.
21. Суди попередніх інстанцій вважали, що позовні вимоги ТОВ "Науково-дослідний центр радіотехнічних та оптикоелектронних систем "Обрій" направлені саме на поновлення порушеного цивільного (майнового) права.
22. Колегія суддів вважає, що відповідні позовні вимоги не можуть взагалі бути предметом судового оскарження, виходячи з такого.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
24. Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені пп. "а", "ґ" і "е" п. 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
25. Із аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що особа, яка не погоджується з рішенням державного реєстратора, може оскаржити таке рішення до територіального органу Мін`юсту, який за наслідками розгляду заяви приймає відповідне рішення, яке є обов`язковим для виконання.
26. Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
27. Рішення, дії чи бездіяльність Мін`юсту чи його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 37 Закону).
28. Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
29. У постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16 було сформовано правовий висновок про те, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
30. В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
31. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
З аналізу вищезазначених норм, слідує, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача (як то наприклад права власності чи права користування спірною земельною ділянкою) з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
32. Адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
33. Позивач просив суд визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо призначення, за межами строків, визначених в ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", до колегіального розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" і зобов`язати прийняти рішення, передбачене п. 5, п. 6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене постановою КМУ від 25.12.2015 №1128.
34. В обґрунтування позову зазначалося, зокрема, про відсутність компетенції у Міністерства юстиції України щодо розгляду поданих скарг через наявність цивільного спору щодо майнових прав на майно, про порушення строків скарг відповідачем, про неправомірне прийняття до розгляду доповнень до поданих скарг.
35. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що порушення вимог закону рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для його скасування, оскільки обов`язковою умовою визнання його протиправним та скасування є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цим рішенням чи дією.
36. Слід зазначити, що дії чи бездіяльність можуть мати ознаки оскаржуваності тільки в тому випадку, коли вони мають певне юридичне значення чи спрямовані на правове регулювання поведінки окремих суб`єктів.
37. У цій справі призначення скарг до розгляду Міністерством юстиції України не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, адже не зумовлює виникнення прав і обов`язків для позивача, а тому воно не може бути предметом спору.
Така дія відповідача як призначення скарг до розгляду є проміжним рішенням, яке саме по собі не впливає на права та обов`язки позивача.
Посилання позивача на неправомірне прийняття відповідачем доповнень до скарг і порушення строків розгляду скарг також є процесуальними порушеннями, які окремо без кінцевого рішення за результатами розгляду скарг відповідачем не тягнуть для позивача наслідків у вигляді порушеного права.
38. При цьому слід зазначити, що у межах, визначених позивачем підстав і предмету позову, Суд вважає, що не буде порушено право на доступ до суду, оскільки оцінка можливим процедурним порушенням може бути надана судом при оскарженні рішення Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду 66 скарг ТОВ "СП "АТАД К".
39. З урахуванням викладеного, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження у цій справі є частково невірними, оскільки відповідний спір взагалі не підлягає розгляду в суді.
40. Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
41. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про необхідність зміни ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі, а також про виключення з ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року роз`яснення про те, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції місцевого районного суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд