Ухвала
22 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 199/5027/20
Провадження№ 14-188 зц 21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
ознайомилася із клопотанням Приватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей" про перегляд ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2021 року, ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2021 року у справі у справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей" до ОСОБА_1 про витребування і повернення майната
ВСТАНОВИЛА:
1. У серпні 2020 року Приватне науково-виробниче підприємство фірма "Алтей" (далі -ПНП "Алтей") звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило про витребування і повернення виробничих будівель та споруд по АДРЕСА_1 в особі володільця (власника) і директора ОСОБА_2 .
2. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 серпня 2020 року відхилене клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати позивачем судового збору.
3. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачеві, роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
4. У січні 2021 року ПНП "Алтей" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у цій справі на підставі частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчив про те, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2021 року клопотання ПНП "Алтей" про передачу справи № 199/5027/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду повернуте ПНП "Алтей", оскільки подане після винесення Верховним Судом ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження у справі.
7. 22 жовтня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ПНП "Алтей" надійшло клопотання, у якому ПНП "Алтей" просить скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2021 року та ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2021 року і передати справу № 199/5027/20 для повторного розгляду до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
8. Проаналізувавши клопотання та додані до нього матеріали, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
9. Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Відповідно до статті 388- ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Розгляд цивільних справ у касаційному порядку Верховний Суд здійснює у складі колегій суддів, палати, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду чи Великої Палати Верховного Суду у визначених процесуальним законом випадках та порядку.
11. Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
12. Також вичерпний перелік підстав для передачі цивільної справи, яка розглядається в касаційному порядку, на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлено статтею 403 ЦПК України. Питання про таку передачу згідно зі статтями 403 і 404 цього Кодексу вирішує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи.
13. Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями щодо перегляду рішень Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, перевірки обґрунтованості та законності рішень суду тієї ж касаційної інстанції, а також правом перегляду за нововиявленими чи виключними обставинами судових рішень касаційної інстанції, які нею не приймалися, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом).
14. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з моменту набрання чинності ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" цей Кодекс не передбачає інституту перегляду судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку, як це було визначено в розділі V глави 3 попередньої редакції ЦПК України.
15. Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практику якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ, право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70).
16. "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
17. Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2004 року у справі "Світлана Науменко проти України", заява № 41984/98, § 53).
18. Отже враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2021 року закінчений розгляд справи № 199/5027/20, а Велика Палата Верховного Суду відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями ні здійснювати перегляд таких ухвал, ні вирішувати питання про передачу справи їй на розгляд, підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду до розгляду клопотання ПНП "Алтей" не вбачається.
19. Таким чином, клопотання ПНП "Алтей" підлягає поверненню заявнику разом з усіма доданими матеріалами.
Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, статтями 388, 389, 394, 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду