У Х В А Л А
06 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 757/40434/20
Провадження № 14-178цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1, третя особа ? Фонд державного майна України
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року в складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року в складі колегії суддів Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.та
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2020 року Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "ОГХК") звернулося до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 та просило визнати контракт № 28 від 19 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (29 серпня 2019 року реорганізовано в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) недійсним у частині речення "Сторони визнають, що за своїм змістом цей Контракт є цивільно-правовим договором".
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами (товариством та особою, якій довірено повноваження з управління ним) виник з корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
У березні 2020 року АТ "ОГХК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що спір між сторонами не пов`язаний з наданням, припиненням, обмеженням повноважень ОСОБА_1 з управління підприємством, у тому числі при реалізації адміністративно-розпорядчих функцій як члена правління, а тому за своєю правовою природою не можуть бути корпоративними.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
09 липня 2021 року справа № 757/40434/20 надійшла до Верховного Суду.
Відповідач та третя особа надіслали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
22 вересня 2021 року колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судупостановлено ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі ? ЦПК України), оскільки АТ "ОГХК" обґрунтовувало свою касаційну скаргу тим, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а колегією суддів не встановлено, що Велика Палата Верховного Суду викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору в подібних правовідносинах.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказала, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції, а випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, не встановлено.
Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 вересня 2021 року, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття справи з огляду на таке.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
- учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;
- учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах;
- Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору в подібних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду напрацювала усталену практику щодо застосування частини шостої статті 403 ЦПК України та аналогічних положень Кодексу адміністративного судочинства України та Господарського процесуального кодексу України. При цьому зазначала, що для цілей тлумачення указаної норми звертає увагу на те, що у пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ", у редакції якого викладена частина шоста статті 403 ЦПК України, зазначено, що передача касаційними судами судових справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції має відбуватися за сукупної наявності таких підстав: наявності різної судової практики в подібних спорах у касаційних судах інших юрисдикцій; відсутності висновків Великої Палати Верховного Суду щодо предметної чи суб`єктної юрисдикції у подібних спорах; заявлення учасником справи, який оскаржує судове рішення, про порушення правил юрисдикції під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.
Зазначені зміни покликані, зокрема, забезпечити ефективне функціонування Великої Палати Верховного Суду, унеможливити зловживання учасниками справи правом на оскарження судових рішень з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції з метою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вирішити проблеми завантаженості Великої Палати Верховного Суду подібними справами, які реально не потребують вирішення питання предметної чи суб`єктної юрисдикції, та забезпечити функціонування Великої Палати Верховного Суду як постійно діючого колегіального органу, який покликаний забезпечити єдність судової практики. Вказане також позитивно вплине на дотримання Україною положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо забезпечення розумних строків розгляду справи.
Оскільки підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з мотивів порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, прямо обмежені законодавцем у процесуальному законі, справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного з перелічених у цій нормі випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Таку правову позицію неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 31 серпня 2021 року у справі № 761/3726/19 (провадження № 14-163цс12), від 29 вересня 2021 року у справі № 760/10469/20 (провадження № 14-173цс21), від 31 серпня 2021 року у справі № 761/3726/19 (провадження № 14-163цс21), від 02 березня 2021 року у справі № 361/3865/19 (провадження № 14-23цс21), від 08 вересня 20121 року у справі № 922/3322/20 (провадження № 12-43гс21), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/5755/19 (провадження № 12-68гс20), від 30 вересня 2020 року у справі № 910/4286/20 (провадження № 12-70гс20) та в багатьох інших.
Посилаючись на оскарження судових рішень з підстав порушення судами правил предметної юрисдикції, позивач не обґрунтував такі, на його погляд, порушення судами першої та апеляційної інстанцій наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справах з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах.
На обґрунтування касаційної скарги АТ "ОГХК", зокрема, посилався на те, що спір між сторонами виник з неоднакового розуміння природи контракту ? цивільної або трудової, тому вважав, що спір має бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що при розгляді цивільної справи суд має визначити предмет спору та зміст спірних правовідносин.
І суд першої, і суд апеляційної інстанцій вважали, що спір виник з корпоративних правовідносин. Тобто фактично договірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 та Фондом державного майна України, якому передано 100 % статутного капіталу АТ "ОГХК" та з приводу виконання ОСОБА_1 обов`язків заступника голови наглядової ради.
Велика Палата Верховного Суду висловлювала свою позицію у подібних правовідносинах у рішеннях від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19, від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15, від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 про визначальність корпоративних правовідносин при вирішенні спорів щодо призначення, виконання обов`язків та припинення повноважень членами виконавчого органу господарського товариства.
Тобто Велика Палата Верховного Суду вже зробила висновки щодо визначення юрисдикції у подібних справах з урахуванням предмета спору, суб`єктів та змісту спірних правовідносин.
Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що спір між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Фондом державного майна України про поновлення на роботі розглянутий Господарським судом м. Києва з ухваленням 23 грудня 2020 року рішення про відмову у задоволенні позову. 22 квітня 2021 року Північний апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції у справі № 910/4940/20 без змін. 13 липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2021 року та рішення Господарського суду м. Києва від 23 грудня 2020 року без змін.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду наділений при розгляді касаційної скарги тим самим обсягом процесуальних повноважень, що й Велика Палата Верховного Суду, окрім можливості відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду, висновку Великої Палати Верховного Суду чи висновку Верховного Суду України, висловлених у подібних правовідносинах.
Умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, не було дотримано.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими підстави для передачі цієї справи на її розгляд, тому відсутні підстави для прийняття згідно із частиною шостою статті 403 ЦПК України та розгляду Великою Палатою Верховного Суду указаної справи.
Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору в подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.
Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду