Постанова
Іменем України
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 643/3856/19
провадження № 51-5570км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Голубицького С.С., Стефанів Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання прокурора
Червінської М.П., Чабанюк Т.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кіяшка С.Л. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Туркменістану, уродженця м. Дашогуза Туркменістану, жителя м. Харкова,
засудженого за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Московський районний суд м. Харкова вироком від 1 червня 2020 року засудив ОСОБА_1 за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 14 квітня 2018 року о 00:40 ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21011 та наближаючись до перехрестя вул. Академіка Павлова та вул. Василя Стуса у м. Харкові, проявив неуважність та, здійснюючи маневр повороту ліворуч, не надав переваги зустрічному транспортному засобу, чим грубо порушив вимоги пунктів 10.1 і 16.6 Правил дорожнього руху, та, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2111 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події (далі - ДТП) пасажири автомобіля ВАЗ-21011 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тяжкі тілесні ушкодження.
3. Харківський апеляційний суд ухвалою від 25 серпня 2020 року змінив вирок суду першої інстанції та призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вимоги і доводи, наведені в касаційній скарзі
4. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1, 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить змінити ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та на підставі статті 75 КК звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
5. Адвокат вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через суворість. Стверджує, що апеляційний суд не повною мірою врахував обставини, що пом`якшують покарання та характеризують особу засудженого, а саме що він, вчинивши необережний злочин, визнав вину та розкаявся у скоєному, раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, у повністю відшкодовував шкоду, завдану всім постраждалим у ДТП, є іноземним студентом та не має в Україні родичів або близьких осіб, які могли б підтримувати його під час відбування покарання в місцях позбавлення волі.
6. Відмовляючи в застосуванні до ОСОБА_1 статті 75 КК, апеляційний суд не обґрунтував, у чому полягає суспільна небезпечність засудженого та необхідність його ізоляції від суспільства, зокрема враховуючи той факт, що його вже позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
7. Крім того, захисник вказує, що суд апеляційної інстанції, порушуючи положення частини 4 статті 29 КПК, не надав судового рішення в перекладі на мову, якою ОСОБА_1 достатньо володіє.
Позиції учасників судового провадження
8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
9. У судовому засіданні прокурор Чабанюк Т.В. вважала, що в задоволенні касаційної скарги належить відмовити.