Постанова суду № 705/3855/20 від 22.09.2021 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 705/3855/20

провадження № 61-8005св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -

Ступак О. В.,

суддів:

Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне підприємство "Уманське лісове господарство",

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Уманське лісове господарство" на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року у складі судді Гудзенко В. Л. та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Єльцова В. О., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства (далі - ДП) "Уманське лісове господарство", третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 1989 року працював у ДП "Уманське лісове господарство" на різних посадах, має стаж роботи у галузі лісового господарства понад 30 років. Із 14 липня 2015 року ОСОБА_1 обіймав посаду лісничого Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство". Наказом директора від 10 вересня 2020 року № 143-к ОСОБА_1 звільнено із посади за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підставами звільнення позивача ОСОБА_1 вказано: наказ від 01 вересня 2020 року № 255-аг про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; наказ від 01 вересня 2020 року № 256-аг про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; згода профспілкового комітету; рішення колегії Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09 вересня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 переконував, що наказ про його звільнення прийнято із порушенням законодавства та таким, що порушує його право на працю, визначене статтею 43 Конституції України.

Позивач зазначав, що відповідач не зажадав від нього пояснення до того, як оголосити йому догану, в наказі про оголошення догани не зазначив, коли саме ОСОБА_1 вчинив проступок, за який його притягнено до відповідальності, ким та коли його було зафіксовано. Крім того, позивач вважав, що його притягнуто до відповідальності за невиконання нечинного нормативного акта.

Як вбачається з наказу від 10 вересня 2020 року № 143-к, ОСОБА_1 звільнено з посади за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України. Проте застосування до нього вказаної норми є незаконним.

ОСОБА_1 зазначав, що він мав бути звільнений за проступок, вчинений після отриманих доган, а не за раніше оголошені догани, які вже самі по собі є самостійним стягненням (як вид відповідальності). При цьому позивач вказував, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з заходів стягнення.

Позивач ОСОБА_1 вказував, що ДП "Уманське лісове господарство" порушило його право на працю у зв`язку з незаконним звільненням, тому відповідач повинен поновити його на роботі та сплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду. Моральну шкоду він обґрунтовує тим, що звільнення спричинило йому фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання, у зв`язку з цим порушився його звичний уклад життя. Важко переживаючи обставини, що склалися, в нього останнім часом виникли серцеві болі, порушення сну, він живе в постійному стресі. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 15 000,00 грн.

За таких обставин позивач ОСОБА_1 просив суд: 1) визнати недійсним (незаконним) та скасувати наказ від 01 вересня 2020 року № 255-аг ДП "Уманське лісове господарство" про оголошення ОСОБА_1 догани; 2) визнати недійсним (незаконним) та скасувати наказ від 01 вересня 2020 року № 256-аг ДП "Уманське лісове господарство" про оголошення ОСОБА_1 догани; 3) визнати недійсним (незаконним) та скасувати наказ від 10 вересня 2020 року № 143-к ДП " Уманське лісове господарство" про звільнення ОСОБА_1 з роботи; 4) Поновити ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство"; 5) стягнути з ДП "Уманське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі на дату винесення рішення; 6) стягнути з ДП "Уманське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн; 7) судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ від 01 вересня 2020 року № 255-аг ДП "Уманське лісове господарство" про оголошення ОСОБА_1 догани. Визнано незаконним та скасовано наказ від 01 вересня 2020 року № 255-аг ДП "Уманське лісове господарство" про оголошення ОСОБА_1 догани. Визнано незаконним та скасовано наказ від 10 вересня 2020 року № 143-к ДП "Уманське лісове господарство" про звільнення ОСОБА_1 з посади Лісничого Потаського лісництва.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство". Стягнуто з ДП "Уманське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі 95 482,14 грн. Стягнуто з ДП "Уманське лісове господарство" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з ДП "Уманське лісове господарство" на користь держави судовий збір у сумі 1 681,00 грн. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство".

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оспорювані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняті роботодавцем із порушенням передбаченого законом порядку, врахував, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження систематичності невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, а тому дійшов висновку, що звільнення позивача з посади здійснено незаконно і він підлягає поновленню на роботі.

Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу з відповідача на користь позивача, суд діяв у відповідності до норм частини другої статті 235 КЗпП України, врахував довідку від 16 вересня 2020 року № 840, видану ДП "Уманське лісове господарство", та вважав, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1 224,13 грн.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що протиправними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, тому з урахуванням принципів розумності та справедливості останній має право на її відшкодування у розмірі 5 000,00 грн.

Додатковим рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2021 року ухвалено доповнити рішення від 30 грудня 2020 року, зазначивши у п?ятому абзаці його резолютивної частини дату поновлення ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство" - "з 10 вересня 2020 року".

Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що суд першої інстанції при постановленні рішення від 30 грудня 2020 року не зазначив дату, з якої ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді лісничого Потаського лісництва ДП "Уманське лісове господарство".

Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ДП "Уманське лісове господарство" залишено без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції щодо наслідків вирішення спору не спростовують.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2021 року роз`яснено резолютивну частину рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року, а саме: вказано, що сума, яка підлягала стягненню з ДП "Уманське лісове господарство" на користь ОСОБА_1, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі 95 482,14 грн та моральна шкода в розмірі 5 000,00 грн, була визначена судом з урахуванням сплачених страхових внесків за розрахунковий період.

Постановляючи ухвалу про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, задовольняючи вимоги про оплату праці та відшкодування моральної шкоди, не було зазначено, що визначена до стягнення у рішенні сума була розрахована з урахуванням сплачених страхових внесків за розрахунковий період і це може утруднити виконання такого рішення відповідачем.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У травні 2021 року ДП "Уманське лісове господарство" засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року в якій, з урахуванням уточнень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- дійшли помилкових висновків про незаконність наказів заявника від 01 вересня 2020 року № 255-аг та від 01 вересня 2020 року № 256-аг про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;

- не дослідили копію наказу заявника від 22 січня 2020 року № 31-аг, на якому міститься відмітка позивача про ознайомлення, а також відеофайлу IMG_8547, який підтверджує оригінальність такого наказу;

- не врахували, що заявником, на підставі доповідної записки начальника відділу лісового господарства Колеснікова В. А. від 19 травня 2020 року, було встановлено невиконання ОСОБА_1 наказу від 22 січня 2020 року № 31-аг, що виразилось у неповідомленні підприємства на електронну адресу останнім про закінчення рубок за квітень 2020 року;

- не звернули увагу на те, що у травні 2020 року заявник виявив систематичні порушення ОСОБА_1 підпунктів 3.4, 3.18 посадової інструкції, що виразилось у суттєвих розходженнях з даними, які вказано у відомостях матеріально-грошових оцінок лісосік та польових перелікових відомостях дерев, призначених у вибіркову санітарну рубку, перелік яких здійснював позивач, що стало наслідком перевищення допустимих норм, які викладені у наказі від 26 травня 2020 року № 174-аг;

- не надали належну оцінку тому, що позивач у порушення підпункту 3.4 посадової інструкції не організував належним чином заходів з охорони лісів від самовільних вирубок, наслідком чого стало вчинення невстановленими особами на території Потаського лісництва протягом року двох незаконних рубок, чим заявнику завдано збитків на загальну суму 1,9 млн грн, у зв`язку з чим слідчим відділом Тальнівського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області було зареєстровано кримінальні провадження;

- не врахували, що ОСОБА_1 у період з 21 травня по 21 серпня 2020 року перебував у відпустці та лікарняному, притягнення його до дисциплінарної відповідальності 01 вересня 2020 року відбулось відповідно до положень статті 148 КЗпП України, тобто не пізніше одного місяця з дня виявлення порушення (травень 2020 року) і не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці;

- не надали оцінки тому, що після виходу ОСОБА_1 із відпустки 01 вересня 2020 року, керівництво підприємства надало позивачу на ознайомлення накази від 25 травня 2020 року № 173-аг, від 26 травня 2020 року № 174-аг та запропонувало надати у письмові пояснення щодо порушень, викладених у них. Однак позивач ознайомившись із вищевказаними наказами, від дачі пояснень відмовився, проте згодом їх надав;

- підставою для розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу стала надана позивачем Довідка про середню заробітну плату від 16 вересня 2020 року № 840, хоча у цій довідці місяцями розрахункового періоду вказані жовтень та листопад 2019 року, тобто період, який не має відношення до моменту звільнення позивача з посади;

- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 700/63/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц, від 18 липня 2019 року у справі № 456/2368/16, від 25 червня 2018 року у справі № 714/395/17, від 03 липня 2019 року у справі № 161/6283/16-ц, від 07 червня 2018 року у справі № 465/6964/15-ц;

У червні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав відзив на касаційну скаргу ДП "Уманське лісове господарство", у якому просить в її задоволенні відмовити у повному обсязі, оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 13 травня 2021 року касаційну скаргу ДП "Уманське лісове господарство" на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року касаційну скаргу ДП "Уманське лісове господарство" залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема уточнення предмета касаційного оскарження та доплату судового збору у розмірі 3 890,44 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2021 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Уманське лісове господарство" підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), витребувано із Уманського міськрайонного суду Черкаської області матеріали цивільної справи № 705/3855/20; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У червні 2021 року матеріали справи № 705/3855/20 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року справу № 705/3855/20 призначено до судового розгляду колегією суддів у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 1989 року ОСОБА_1 працював у ДП "Уманське лісове господарство", з 14 липня 2015 року обіймав посаду лісничого Потаського лісництва.

Згідно з наказом ДП "Уманське лісове господарство" від 22 січня 2020 року № 31-аг "Про проведення огляду місць заготівлі деревини", з метою посилення контролю за дотриманням законодавства при проведенні місць заготівлі деревини, закріплено за підрозділами відповідні спеціалісти.

У цьому наказі також вказано, що при зачищенні заготівлі деревини на ділянці на адресу підприємства потрібно надсилати повідомлення для забезпечення участі закріплених за підрозділом спеціалістів в огляді місця заготівлі - відповідальний лісничий. Кожної п`ятниці надавати інформацію про складання актів огляду місць заготівлі протягом тижня за формою (додаток № 1) - відповідний помічник лісничого.

Наказом ДП "Уманське лісове господарство" від 25 травня 2020 року № 173-аг при аналізі книги рубок формування і оздоровлення лісів за 2020 рік та інформації, яку надають лісництва, виявлено, що деякими підрозділами не виконано пункт 1 та 2 наказу від 22 січня 2020 року № 31-аг про інформування на електронну адресу про закінчення заготовки і подальше складання актів огляду місць заготівлі деревини.

На зазначені ділянки акти огляду не складались. За невиконання пункту 2.2 наказу від 22 січня 2020 року № 31-аг помічнику лісничого Потаського лісництва ОСОБА_3 оголосити догану. Питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого Потаського лісництва ОСОБА_1 вирішити після його виходу з відпустки.

На підставі наказу ДП "Уманське лісове господарство" від 01 вересня 2020 року № 255-аг за невиконання пункту 1 наказу від 22 січня 2020 року № 31-аг щодо своєчасного інформування лісничими про закінчення заготівлі деревини на ділянках, що стало наслідком не своєчасного забезпечення участі закріплених підприємством за підрозділами спеціалістів для огляду закінчених ділянок заготівлі деревини в Потаському лісництві, чим порушено пункт 1.5.1 посадової інструкції лісничого (КОД КП 1221.2), та на підставі цього та наказу від 25 травня 2020 року № 173-аг лісничому Потаського лісництва ОСОБА_1 оголошено догану.

Згідно з наказом ДП "Уманське лісове господарство" від 26 травня 2020 року № 174-аг за порушення методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держлісгоспу пункт 3.1 Відмежування лісосік, пункт 9.3 про розходження даних перевірки більше 10 % по ліквіду і 15 % по діловій, учаснику відводу помічнику лісничого ОСОБА_3 оголошено догану; про притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого ОСОБА_1 вирішити після його виходу з відпустки.

Відповідно до наказу ДП "Уманське лісове господарство" від 01 вересня 2020 року № 256-аг "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого Потаського лісництва ОСОБА_1" за неналежну організацію з проведення робіт по відмежуванню лісосік, визначених у пункті 3.1, та відведення лісосік з порушенням підпунктів 4.5, 4.6 Методичних вказівок з ведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу", затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 22 листопада 2010 року № 508, наслідком чого стало незадовільне виконання робіт з відведення і таксації лісосік та розходження даних перевірки більше ніж на 10 % по ліквідному запасу на лісосіці, та 15 % по діловій деревині, чим порушено вимоги вищевказаних Методичних вказівок, та за систематичне невиконання пунктів 3.4, 3.18 посадової інструкції лісничого щодо непроведення оглядів місць вирубки і заготовленої деревини та іншої продукції, послаблення контролю за охороною лісів від самовільних рубок, внаслідок чого невстановлені особи на території Потаського лісництва протягом року вчинили дві незаконні рубки, чим підприємству завдано збитків на загальну суму 1,9 млн грн, та згідно з наказом від 26 травня 2020 року № 174-аг, лісничому Потаського лісництва ОСОБА_1 оголошено догану і поставлено питання про відповідність займаній посаді.

Як вбачається з наказу ДП "Уманське лісове господарство" від 22 січня 2020 року № 31-аг відповідальність за подання інформації про складання актів огляду місць заготівлі протягом тижня покладалася на помічника лісничого.

Згідно з наказом від 10 вересня 2020 року № 143-к ОСОБА_1 звільнено з посади лісничого Потаського лісництва 10 вересня 2020 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, за пунктом 3 статті 40 КЗпП України. Підстава: наказ від 01 вересня 2020 року № 255-аг про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; наказ від 01 вересня 2020 року № 256-аг про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; згода профспілкового комітету; рішення колегії Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09 вересня 2020 року.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що накази ДП "Уманське лісове господарство" від 01 вересня 2020 року № 255-аг, № 256-аг та від 10 вересня 2020 року № 143-к є незаконними, а тому вони підлягають скасуванню з поновленням його на раніше займаній посаді.

Також позивач зазначав, що на його користь підлягає стягненню із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу і 15 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оспорювані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняті роботодавцем із порушенням передбаченого законом порядку, врахував, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження систематичності невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, а тому дійшов висновку, що звільнення позивача із посади здійснено відповідачем незаконно і він підлягає поновленню на роботі.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що протиправними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, тому з урахуванням принципів розумності та справедливості останній має право на її відшкодування у розмірі 5 000,00 грн.

Із зазначеними висновками судів Верховний Суд цілком погодитись не може з огляду на таке.

................

Перейти до повного тексту