ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1224/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Комарницького В.В.,
відповідача - Єпіхіної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси",
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Шаратов Ю.А.)
від 08.12.2020
та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бєляновський В.В., судді - Богатир К.В., Філінюк І.Г.)
від 22.06.2021,
у справі за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Герц"
про розірвання договору,
В С Т А Н О В И В:
у травні 2020 року КП "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Герц" про розірвання договору від 30.11.2016 № 161130-01.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "Фінансова компанія "Герц" умов договору № 161130-01 від 30.11.2016 щодо повного зарахування на розрахунковий рахунок КП "Теплопостачання міста Одеси" із спеціальним використанням грошових коштів, отриманих від населення за теплопостачання.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2020, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з обставин недоведеності заявлених позовних вимог, зокрема, щодо наявності істотного порушення ТОВ "Фінансова компанія "Герц" умов договору № 161130-01 від 30.11.2016 як правової підстави розірвання договору в судовому порядку згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України.
У липні 2021 року КП "Теплопостачання міста Одеси" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 та у постановах Верховного Суду від 11.02.2019 у справі №643/13788/15-ц, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19, від 15.10.2019 у справі №903/879/18, від 25.06.2020 у справі №924/233/18. Судами прийняті рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Герц" вважає рішення Господарського суду Одеської області та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 30.11.2016 між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Герц" (виконавець) укладено договір № 161130-01.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 договору, його предметом є надання виконавцем замовнику фінансових послуг з приймання та переказу коштів, сплачених платниками (абонентами замовника) через "Автоматизовану систему приймання і обліку комунальних платежів" (АСОКП), що належить виконавцю. АСОКП - програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється приймання платежів від платників за послуги замовника, яке містить базу даних про борги та нарахування абонентів замовника, реєстр платежів тощо. За цим договором замовник доручає, а виконавець забезпечує приймання грошових коштів платника, отриманих на рахунок виконавця, для подальшого переказу коштів отримувачу платежу (замовнику).
Згідно з пунктами 1.4, 1.6 договору переказ коштів здійснюється протягом операційного дня, але в кожному разі у строк не більше трьох операційних банківських днів з моменту здійснення платежу. Виконавець, під час виконання фінансової операції з переказу коштів дотримується Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закону України "Про Національний банк України", Закону України "Про теплопостачання" та нормативних актів Національного Банку України. За цим договором виконавець надає замовнику один з видів банківських послуг - послугу переказу коштів.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість послуг, наданих виконавцем, визначається сторонами у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.
Пунктами 1, 2 додатку № 1 до договору визначено, що вартість послуг, наданих виконавцем за цим договором, встановлюється у розмірі 2 % без ПДВ від суми грошових коштів, сплачених платниками. Розмір плати за надані послуги замовнику розраховується виконавцем в момент обробки інформації про платежі, що надійшли від банківських установ - учасників "АСОКП" на рахунок виконавця, на підставі даних сплати не пізніше наступного робочого (банківського дня).
Підпунктом 3.1.9 пункту 3.1 договору встановлено, що замовник зобов`язаний сплачувати послуги виконавця відповідно до пункту 2.1 договору. Цьому обов`язку кореспондує право виконавця на своєчасне та в повному обсязі отримання плати за надані послуги, передбачене підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 договору від 30.11.2016.
Відповідно до підпунктів 3.3.2, 3.3.4, 3.3.5 пункту 3.3 договору виконавець зобов`язаний: надавати замовнику інформацію про платежі, сплачені платниками через банківські установи - учасників "АСОКП", у вигляді електронних реєстрів (Додаток № 2); для обміну інформацією з замовником організувати безперебійну роботу телекомунікаційної системи виконавця; надати замовнику розрахунок вартості послуг виконавця у вигляді електронного реєстру.
Підпунктом 3.3.3 пункту 3.3 договору передбачений обов`язок виконавця здійснювати переказ коштів, прийнятих від платників через "АСОКП", на рахунок замовника (зі спеціальним режимом використання), в строки, передбачені діючим законодавством, що регулює питання розрахунків платників за спожиту теплову енергію.
Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року. В подальшому строк дії цього договору буде автоматично пролонговано строком на п`ять років, якщо жодна зі сторін не заявить письмово про своє бажання розірвати цей договір, у строк не пізніше одного місяця до закінчення строку дії цього договору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, у справі № 916/316/18, зобов`язано ТОВ "Фінансова компанія "Герц" повернути Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 6 578 581,25 грн на рахунок із спеціальним режимом використання. Стягнуто з ТОВ "Фінансова компанія "Герц" на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" 191 147,81 грн пені, 39 262,17 грн 3 % річних, 167 398,07 грн інфляційних втрат та 104 646,10 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2019 у справі № 916/1350/18 задоволено спільну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Герц" та КП "Теплопостачання міста Одеси" від 23.05.2019 про затвердження мирової угоди. Затверджено мирову угоду від 22.05.2019 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Герц" та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" у справі № 916/1350/18. Закрито провадження у справі № 916/1350/18.
Відповідно до пункту 3 мирової угоди від 22.05.2019, затвердженої ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2019 у справі № 916/1350/18, враховуючи наявність у сторін однакового розміру суми основної заборгованості за договором № 161130-01 від 30.11.2016 у розмірі 6 578 581,25 грн одна перед одною, ТОВ "Фінансова компанія "Герц" відмовляється від стягнення з КП "Теплопостачання міста Одеси" основної заборгованості у сумі 6 578 581,25 грн. КП "Теплопостачання міста Одеси", в свою чергу, відмовляється від стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Герц" суми заборгованості у розмірі 6 578 581,25 грн, яка виникла на підставі договору № 161130-01 від 30.11.2016 та підтверджена рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2018 у справі № 916/314/18, яке вступило в законну силу.
У пункті 4 мирової угоди від 22.05.2019, визначено, що ТОВ "Фінансова компанія "Герц" також відмовляється від стягнення з КП "Теплопостачання міста Одеси" заявлених у справі № 916/1350/18 штрафних санкцій за договором № 161130-01 від 30.11.2016, а саме: пені у сумі 978 024,81 грн, трьох процентів річних у сумі 123 150,30 грн, інфляційних втрат у сумі 349 265,32 грн, а також судових витрат у сумі 120 435,33 грн. КП "Теплопостачання міста Одеси", в свою чергу, відмовляється від стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Герц" заявлених у справі № 916/316/18 та підтверджених рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2018 у справі № 916/314/18, яке вступило в законну силу, штрафних санкцій за договором № 161130-01 від 30.11.2016, а саме: пені у сумі 191 147,81 грн, 3 % річних у сумі 39 262,17 грн, інфляційних втрат на суму 167 398,07 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 104 646,10 грн.
У пункті 5 мирової угоди від 22.05.2019 ТОВ "Фінансова компанія "Герц" заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до КП "Теплопостачання міста Одеси" з приводу існуючої у КП "Теплопостачання міста Одеси" заборгованості за договором № 161130-01 від 30.11.2016, а саме: основної заборгованості у сумі 6 578 581,25 грн, пені у сумі 978 024,81 грн, трьох процентів річних у сумі 123 150,30 грн, інфляційних втрат у сумі 349 265,32 грн, а також судових витрат у сумі 120 435,33 грн.
КП "Теплопостачання міста Одеси", в свою чергу, заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до ТОВ "Фінансова компанія "Герц" щодо існуючої у ТОВ "Фінансова компанія "Герц" суми заборгованості за договором № 161130-01 від 30.11.2016 у розмірі 6 578 581,25 грн, штрафних санкцій за договором № 161130-01 від 30.11.2016, а саме: пені у сумі 191 147,81 грн, 3 % річних у сумі 39 262,17 грн, інфляційних втрат на суму 167 398,07 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 104 646,10 грн, які виникли на підставі договору № 161130-01 від 30.11.2016 та підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2018 у справі № 916/314/18, яке вступило в законну силу.
Відповідачем на підтвердження своїх заперечень проти позову надано висновок експерта від 20.07.2018 № 123 за результатами проведення судово-економічної експертизи та висновок експертного дослідження від 02.06.2020 № 7.
Відповідно до висновку експерта від 20.07.2018 № 123 сума коштів, прийнятих ТОВ "Фінансова компанія "Герц" від платників за спожиту теплову енергію через "АСОКП" в рамках договору № 161130-01 від 30.11.2016 за період з 19.05.2017 по 31.01.2018, складає - 328 928 888,77 грн. Сума коштів, перерахованих ТОВ "Фінансова компанія "Герц" в рамках договору № 161130-01 від 30.11.2016 за період з 19.05.2017 по 31.01.2018, складає - 322 350 307,52 грн. Сума коштів, що підлягає сплаті у якості винагороди виконавцю послуг ТОВ "Фінансова компанія "Герц" замовником КП "Теплопостачання міста Одеси" за надані фінансові послуги з приймання та переказу коштів в рамках договору № 161130-01 від 30.11.2016 за період з 19.05.2017 по 31.01.2018 складає 6 578 581,25 грн.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 02.06.2020 № 7 сума коштів в розмірі 1 862 120 652,90 грн, прийнятих ТОВ "Фінансова компанія "Герц" через "АСОКП" від платників за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2018 по 30.04.2020 в рамках договору № 161130-01 від 30.11.2016 документально підтверджується. Сума коштів в розмірі 1 824 878 232,11 грн, перерахованих ТОВ "Фінансова компанія "Герц" за період з 01.02.2018 по 30.04.2020 в рамках договору № 161130-01 від 30.11.2016 документально підтверджується. Сума коштів в розмірі 37 242 420,79 грн, що підлягає сплаті як винагорода виконавцю послуг ТОВ "Фінансова компанія "Герц" замовником КП "Теплопостачання міста Одеси" за надані фінансові послуги з приймання та переказу коштів за період з 01.02.2018 по 30.04.2020 в рамках договору № 161130-01 від 30.11.2016, документально підтверджується.
Предметом розгляду суду були вимоги КП "Теплопостачання міста Одеси" про розірвання договору від 30.11.2016 № 161130-01, з підстав порушення відповідачем його умов в частині повного зарахування на рахунок із спеціальними використанням грошових коштів, отриманих від населення.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже про розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про розірвання договору передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін. При цьому на розгляд суду можуть передаватися вимоги про розірвання договору не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.
Підставами для розірвання договору, передбаченими законом, є:
- істотне порушення договору його стороною (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України),
- істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (статті 652 Цивільного кодексу України),
- інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).
Правовими підставами позовної вимоги про розірвання договору позивач визначив статтю 651 Цивільного кодексу України та послався як на підставу для розірвання договору № 161130-01 від 30.11.2016 на істотне порушення відповідачем умов договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.
Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.
Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору № 161130-01 від 30.11.2016 та врахувавши положення законодавства, які регулюють порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, не встановили обставин, які передбачали б можливість розірвання договору № 161130-01 від 30.11.2016 з підстав, заявлених у позові, та свідчили б про істотність порушення відповідачем умов договору (у розумінні положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України).
Судами встановлено, що суми 6 578 581,25 грн та 36 043 430,15 грн, на неотримання яких посилається позивач як на підставу позову, дорівнюють сумам, які підлягають сплаті ТОВ "Фінансова компанія "Герц" як винагорода виконавцю послуг замовником - КП "Теплопостачання міста Одеси" за надані фінансові послуги з приймання та переказу коштів в рамках договору від 30.11.2016 за відповідні періоди.
Неперерахування вказаних коштів ТОВ "Фінансова компанія "Герц" на користь КП "Теплопостачання міста Одеси" не є позбавленням позивача значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору у розумінні положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, адже у цьому випадку не відбувається зменшення кількості грошових коштів, які КП "Теплопостачання міста Одеси" отримало б за наслідками виконання сторонами договору від 30.11.2016.
Кошти від платників за спожиту теплову енергію, за вирахуванням вказаних сум винагороди виконавця, отримані позивачем у повному розмірі. Ця обставина не заперечується сторонами справи.
За таких обставин та з огляду на недоведеність позивачем наявності підстав для розірвання договору № 161130-01 від 30.11.2016, позов КП "Теплопостачання міста Одеси" не підлягав задоволенню, про що правильно вказали господарські суди попередніх інстанцій.
Аргументи касаційної скарги таких висновків суду не спростовують.
Як вбачається з матеріалів справи КП "Теплопостачання міста Одеси" послідовно стверджує, що внаслідок порушення умов здійснення платежів, неповного перерахування ТОВ "Фінансова компанія "Герц" коштів на користь КП "Теплопостачання міста Одеси" від споживачів теплової енергії порушуються ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання", пункт 12 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217.
Проте, наведені аргументи не доводять саме істотність порушення відповідачем умов договору у розумінні положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки КП "Теплопостачання міста Одеси" використовує результати договору, дії ТОВ "Фінансова компанія "Герц" з утримання 2% коштів не завдають КП "Теплопостачання міста Одеси" майнової шкоди, оскільки позивач мав очікувати саме такі результати виконання договору у грошовому виразі.
Зазначені порушення не призвели до таких негативних наслідків, які б свідчили про те, що КП "Теплопостачання міста Одеси" значною мірою позбавилося того, на що розраховувало при укладенні договору.
За твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 та у постановах Верховного Суду від 11.02.2019 у справі №643/13788/15-ц, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19, від 15.10.2019 у справі №903/879/18, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Верховний Суд, проаналізувавши вказані постанови, висновки, в яких, на думку скаржника, не було враховано судами при ухваленні оскаржуваних рішень, встановив, що застосування судами норм права в оскаржуваних рішеннях не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції.
У справі №643/13788/15-ц Верховний Суд переглядав справу про стягнення суми боргу за договором про надання послуг, а не про розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Стягнення заборгованості, а не розірвання договору, було предметом позову у справах №903/879/18, №2-1383/2010, №924/233/18.
Застосування судами ч. 2 ст. 651 ЦК України у справах №910/2861/18 та №923/1001/19 залежало від доведеності фактів істотності порушення стороною договору, чого у цій справі позивачем доведено не було.
Посилання скаржника на те, що суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки АТ "НАК "Нафтогаз України", АТ "Укртрансгаз", АТ "Одесагаз", АТ "Одеська ТЕЦ", яких суди не залучили до участі у справі у якості третіх осіб, також відхиляються Верховним Судом, оскільки судами попередніх інстанцій було надано оцінку обставинам, які стосувались виключно учасників справи.
У цій справі розглядається спір між КП "Теплопостачання міста Одеси" та ТОВ "Фінансова компанія "Герц", який виник в ході виконання договору від 30.11.2016 № 161130-01 щодо належного виконання відповідачем умов такого договору. АТ "НАК "Нафтогаз України", АТ "Укртрансгаз", АТ "Одесагаз", АТ "Одеська ТЕЦ" не є сторонами вказаного договору. Відповідно, рішення у цій справі про розірвання договору від 30.11.2016 № 161130-01 не стосується прав і обов`язків названих осіб.
Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не знайшли підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд