ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/3322/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
прокуратури - Скрипки М.В.,
відповідача-1- не з`явились,
відповідача-2 - не з`явились,
третьої особи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 (головуючий суддя - Гетьман Р.А., судді: Дучал Н.М., Склярук О.І.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 (суддя Калініченко Н.В.)
у справі №922/3322/20
за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, в інтересах держави
до 1. Державної служби геології та надр України,
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні прокурора (позивача) - Антимонопольний комітет України,
про визнання незаконним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.10.2021 №29.3-02/3666 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/3322/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.
1.Короткий зміст обставин справи
1.1. Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" про визнання недійсними результатів проведеного 22.03.2016 Держгеонадрами аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Мурафинської площі та скасування протоколу проведення вказаного аукціону від 22.03.2016 №6; визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 22.03.2016 №6/1-16 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки Мурафинської площі; визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки газу сланцевих товщ Мурафинської площі від 12.04.2016 №4760; визнання недійною угоди про умови користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні) Мурафинської площі від 31.05.2019 №4760.
1.2.В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор зазначив, що ним було встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання надр на території Харківської області в ході проведення Держгеонадрами 22.03.2016 аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами (нафти, газу природного) Мурафинської площі, яка розташована на території Богодухівського та Краснокутського районів Харківської області, з метою геологічного вивчення, зокрема, для дослідно-промислової розробки газу сланцевих родовищ. Учасниками вказаного аукціону стали Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нафта і газ". За результатами проведеного аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" стало переможцем, запропонувавши найбільшу ціну продажу. Результати аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами (нафти, газу природного) Мурафинської площі, яка розташована на території Богодухівського та Краснокутського районів Харківської області, з метою геологічного вивчення, зокрема, для дослідно-промислової розробки газу сланцевих родовищ від 22.03.2016 оформлені протоколом №6 від 22.03.2016. На підставі протоколу від 22.03.2016 між другим відповідачем (покупець) та першим відповідачем (продавець) укладено договір №6/1-16 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у томі числі дослідно-промислової розробки, газу сланцевих товщ Мурафинської площі від 22.03.2016, за яким покупець, визнаний переможцем аукціону, придбає у продавця спеціальний дозвіл на користування надрами у Харківській області, Богодухівського і Краснокутського районів для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка газу сланцевих товщ, строком на 5 років. Враховуючи наявність протоколу від 22.03.2016 та договору №6/1-16 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у томі числі дослідно-промислової розробки, газу сланцевих товщ Мурафинської площі від 22.03.2016, Держгеонадра 12.04.2016 видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" спеціальний дозвіл на користування надрами №4760 із визначенням мети користування надрами - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка газу сланцевих товщ, видом користування надрами - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, місцезнаходженням та графічними координатами родовищ та їхньої площі - 108,8 кв. м, а також строком користування власником надрами - до 12.04.2021. 13.07.2018 між першим та другим відповідачами укладено угоду №4760 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні) у відповідності до якої Держгеонадра надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" право тимчасового користування ділянкою з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні), а Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування надр, передбачених дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства. Угода набирає чинності з дня реєстрації дозволу та припиняє свою дію з моменту припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу або закінчення строку дії дозволу. Невід`ємними частинами угоди від 13.07.2018 №4760 є характеристика ділянки надр та програма робіт. Також додатком до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні) №4760 від 12.04.2016 слугує угода №4760 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні) від 31.05.2019 за якою Держгеонадра надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" право тимчасового користування ділянкою з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні), а Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування надр, передбачених дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства. Угода набирає чинності з дня реєстрації дозволу та припиняє свою дію з моменту припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу або закінчення строку дії дозволу. Невід`ємною частиною угоди від 31.05.2019 №4760 є характеристика ділянки надр та програма робіт.
1.3.23.08.2018 Антимонопольний комітет України прийняв рішення №414-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнав вчинення порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нафта і газ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" під час проведення Держгеонадрами 22.03.2016 аукціону з продажу спеціального дозволу на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу сланцевих товщ Мурафинської площі, розташованої на території Богодухівського та Краснокутського районів Харківської області, законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/14337/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та постановою Верховного Суду від 05.12.2019, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" про скасування рішення Антимонопольного комітету України від 23.08.2018 №141-р.
Враховуючи зазначене та факти, встановлені у рішенні Антимонопольного комітету України від 23.08.2018 за №414-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", прокурор звернувся до суду із цим позовом.
2.Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1.Господарський суд Харківської області ухвалою від 15.02.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, закрив провадження у справі №922/3322/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та роз`яснив Керівнику Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
2.2.Суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- 1-ий відповідач є суб`єктом владних повноважень, оскільки під час проведення оспорюваного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Мурафинської площі Державна служба геології та надр України (1-ий відповідач) діяв як суб`єкт владних повноважень, який, в свою чергу, забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;
- договір купівлі-продажу від 22.03.2016 №6/1-16 спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки Мурафинської площі слід віднести до адміністративного договору як такий, що укладений у відносинах надання адміністративної послуги, а саме - отримання спеціального дозволу на користування надрами за наслідками проведеного аукціону. Тому вимоги позивача щодо недійсності договору купівлі-продажу від 22.03.2016 №6/1-16 спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки Мурафинської площі не підлягають вирішенню господарським судом, а належать до юрисдикції адміністративного суду;
- надання спеціального дозволу на користування надрами за результатами продажу на аукціоні є адміністративною послугою. Адже, угода про користування надрами є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, тобто - частиною адміністративної послуги, та, водночас - правовим актом за участю суб`єкта владних повноважень (Держгеонадр) та іншої особи (переможця аукціону), що має форму договору, а така угода повністю відповідає поняттю "адміністративного договору". Отже, в спірних правовідносинах щодо організації та проведення аукціону, продаж спеціального дозволу на користування надрами та угода №4760 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр - це є реалізація суб`єктом владних повноважень, тобто Державною службою геології та надр України, у порядку здійснення публічно-владних управлінських функцій, в тому числі і в наданні адміністративних послуг на підставі законодавства;
- оскільки 1-ий відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виконував владні управлінські функції, в тому числі в порядку надання адміністративних послуг, за відсутності диспозитивності у відносинах між їх учасниками та без рівності суб`єктів, як то має місце в учасників господарських чи інших цивільно-правових взаємовідносин, заявлені позовні вимоги не підвідомчі господарським судам, оскільки належить до юрисдикції адміністративного суду.
3.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, виклад позицій інших учасників справи.
3.1.Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/3322/20 скасувати і передати цю справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3.2.Заступник керівника Харківської обласної прокуратури у якості підстави касаційного оскарження зазначив обґрунтування того, в чому на його думку полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме статей 4, 20, 236 ГПК України. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури вважає безпідставними висновки судів про те, що цей спір не підвідомчий господарському суду у зв`язку з віднесенням спірного договору купівлі-продажу спецдозволу на користування надрами до адміністративного договору, оскільки правовідносини, що склалися між сторонами договору, а саме організатором (суб`єктом владних повноважень) та учасником аукціону (суб`єктом господарювання) не містять ознак нерівності цих сторін, перебування їх у відносинах влади та підпорядкування.
3.3.Державна служба геології та надр України подала відзив на касаційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури. У вказаному відзиві Державна служба геології та надр України зазначає, що представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій, спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.
3.4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" не скористалось правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
4.Позиція Верховного Суду
4.1.Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
4.2.Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
4.3.Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
4.4.Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Разом з тим, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
4.5.Відповідно до частин першої-третьої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
4.6.Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
4.7.Нормами статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
4.8.Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи державної влади, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
4.9.Відповідно до статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої зазначеної статті).
4.10.Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
4.11.Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
4.12.Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір за участю суб`єкта владних повноважень та суб`єкта приватного права - юридичної особи, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
4.13.Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 19 цього Кодексу).
4.14.Згідно з частиною першою статті 20 Кодексу України про надра для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.
4.15.Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про нафту і газ" спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
4.16.Основним мотивом на обґрунтування позовних вимог прокурора є те, що у зв`язку з порушенням норм законодавства при проведенні аукціону, договір купівлі-продажу спецдозволу не підлягав укладанню між Держгеонадарами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром", а отже право користування надрами не підлягало набуттю останнім.
4.17.Як вбачається з матеріалів справи саме протокол проведення аукціону став підставою для укладання спірного договору купівлі-продажу спецдозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, а також для отримання другим відповідачем самого спецдозволу.
4.18.Таким чином у результаті та на підставі оскаржуваного рішення Держгеонадр, яке, у свою чергу, за доводами позивача, прийнято усупереч вимог законодавства, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" виникло речове право на користування надрами, а отже цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
4.19.Також колегія суддів зазначає, що предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. 4.20.Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності (пункт 7 частини першої статті 20 ГПК України).
4.21.Матеріали справи свідчать, що підставою для подання цього позову було посилання керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" при проведенні аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Мурафинської площі вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нафта і газ", які стосувалися спотворення результатів вищевказаного аукціону.
4.22.З огляду на викладене, оскільки спірні відносини стосуються питання захисту прав держави від недобросовісної конкуренції, вирішення цього спору відноситься до юрисдикції господарського суду відповідно до пункту 7 частини першої статті 20 ГПК України, що безпідставно не враховано судами.
4.23.Крім того, частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
4.24.Критеріями розмежування між справами є як суб`єктний склад учасників процесу, так і характер спірних правовідносин.
4.25.Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів про те, що цей спір не підвідомчий господарському суду у зв`язку з віднесенням спірного договору купівлі-продажу спецдозволу на користування надрами до адміністративного договору.
4.26.Так, питання про те, яким чином співвідносяться визначення та ознаки адміністративного та господарського договору, наведені у пункті 16 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
4.27.Зокрема, відповідно до пункту 16 частини першої статті 4 КАС України, адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері та укладається на підставі закону для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень, для делегування публічно-владних управлінських функцій, для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у визначених законом випадках, а також замість видання індивідуального акта і для врегулювання питань надання адміністративних послуг.
4.28.Отже, учасники адміністративного договору перебувають у нерівному становищі один до одного, оскільки суб`єкт владних повноважень як сторона в цьому договорі зберігає владні повноваження.
4.29.Поряд з цим у відповідності із статті 173 ГК України та статті 509 ЦК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
4.30.Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
4.31.Зі змісту спірного договору купівлі-продажу вбачається, що продавець (Держгеонадра) зобов`язаний надати покупцю (Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром") дозвіл та укласти угоду про умови користування надрами, яка є невідємною його частиною. У свою чергу покупець зобов`язаний перерахувати суму коштів та сплатити вартість геологічної інформації. У випадку несплати коштів договір підлягає розірванню, а покупець втрачає право на отримання спецдозволу.
4.32.Отже, правовідносини, що склалися між сторонами договору, а саме організатором (суб`єктом владних повноважень) та учасником аукціону (суб`єктом господарювання) не містять ознак нерівності цих сторін, перебування їх у відносинах влади та підпорядкування.
4.33. Враховуючи, що за результатами аукціону між відповідачами укладено договір купівлі-продажу спецдозволу на користування надрами та угоду про умови користування надрами (яка є додатком до спецдозволу), відповідно до умов яких другим відповідачем набуто речове право користування ділянкою надр та передбачено сплату коштів, то такий договір слід віднести до цивільно-правової угоди, який не містить ознак адміністративного договору, визначеного статтею 4 КАС України.
4.34.При цьому, помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, через які виник спір.
4.35.Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.01.2019 у справі №819/829/17 зазначено, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб`єктом владних повноважень, а спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру належать до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
4.36.Наведене не було враховано судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржених у справі №922/3322/20 рішень, що призвело до помилкового висновку про непідвідомчість цього спору судам господарської юрисдикції та закриття провадження у справі.