ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 280/5014/20
адміністративне провадження № К/9901/15565/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капитал", про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 (колегія суддів у складі: Прокопчук Т. С., Кругового О. О., Шлай А. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В. від 16.06.2020 у виконавчому провадженні № 62341647 про відкриття виконавчого провадження та від 09.07.2020 у виконавчому провадженні № 62341647 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 62341647 від 16.06.2020. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 62341647 від 09.07.2020.
Під час проголошення зазначеного рішення відповідач присутній не був.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, як встановлено судом апеляційної інстанції, 15.09.2020 (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами відправлення № 020942066790, апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В. відправлена 10.09.2020) оскаржив його в апеляційному порядку.
Разом з тим, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р. В. в апеляційній скарзі просив суд апеляційної інстанції поновити йому пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.10.2020 визнав неповажними наведені приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р. В. підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020. Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В. на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення та зазначення поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору та приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які зазначені в цій ухвалі судді (надати виправлену апеляційну скаргу разом з копіями апеляційної скарги, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта (для фізичних осіб - громадян України) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В.).
Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 16.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач 03.12.2020 подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги разом із заявою про поновлення йому пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 та платіжним дорученням № 15544 від 30.11.2020 про сплату судового збору.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами відправлення № 0209421843623/, заява про усунення недоліків апеляційної скарги, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення відповідачем відправлені лише 30.11.2020, тобто з чотириденним пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020, відповідно до частини третьої статті 298 КАС України.
Клопотання про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.202, відповідно до частини третьої статті 298 КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги, від скаржника на адресу Третього апеляційного адміністративного суду, а ні станом на 26.11.2020 включно (останній день усунення недоліків апеляційної скарги), а ні станом на 14.12.2020 включно (день постановлення даної ухвали), з урахуванням поштового перебігу, не надійшло.
Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем на виконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, надано платіжне доручення № 15544 від 30.11.2020 про сплату судового збору в розмірі 2533,40 грн. Однак, в порушення вимог пункту 3 частини другої статті 296 КАС України, скаржником не надано суду апеляційної інстанції виправленої апеляційної скарги, разом з копіями апеляційної скарги, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта (для фізичних осіб - громадян України) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В.
Щодо клопотання відповідача про поновлення йому пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020, суд апеляційної інстанції встановив, що на обґрунтування зазначеного клопотання скаржник повторно зазначив, що не був присутній в судовому засіданні 19.08.2020 при винесенні рішення судом першої інстанції. Повторно указує, що копію оскаржуваного рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 він отримав 31.08.2020. Також повторно посилається на практику Європейського Суду з прав людини, яка констатує, в тому числі, що необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути реальним; надмірний формалізуй при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушення права на справедливий судовий захист; посилається на рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2000 у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France"), рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України", які констатують, в тому числі, що розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейським Судом з прав людини сформовано правову позицію, відповідно до якої встановлення обмеження доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Повторно стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулося за відсутності його вини, оскільки ним були вжиті всі необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов`язку та виконані належні процесуальні дії щодо направлення апеляційної скарги.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.12.2020 визнав неповажними наведені приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р. В. підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В. на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи відповідну ухвалу, виходив з того, що статтею 287 КАС України встановлено спеціальний строк на апеляційне оскарження судових рішень у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, і його перебіг починається саме з дня проголошення судового рішення. Оскільки апеляційна скарга відповідача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 до суду першої інстанції подана 10.09.2020, тобто поза межами десятиденного строку, то апелянтом порушено вимоги частини шостої статті 287 КАС України.
Щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, то суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважив, що оскаржуване рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 на момент подачі апеляційної скарги набрало законної сили, у зв`язку з чим скаржник мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, її рух у касаційній інстанції, позиція інших учасників справи
Не погоджуючись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою є помилковими, оскільки, на думку скаржника, фактично такий строк пропущено не було, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 було ним отримано 31.08.2020, а апеляційна скарга була направлена до суду апеляційної інстанції 09.09.2020. На думку скаржника, звернення до суду з апеляційною скаргою протягом десяти днів з дня отримання, копії судового рішення 31.08.2020 є підставою для поновлення такого строку.
Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2021відкрито касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р. В. на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020.
Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2021 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.10.2021 № 2022/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 280/5014/20 у зв`язку з відпусткою судді Мартинюк Н. М., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 280/5014/20.
Застосування норм права та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 01.06.2021 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII і статті 13 КАС України.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Згідно з частинами четвертою, шостою, сьомою цієї статті адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
Водночас, за правилами, установленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
У цій справі відповідач, як встановлено судом апеляційної інстанції, 10.09.2020 (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами відправлення № 0209420667902) подав апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020, проголошене у відсутність відповідача, у справі з приводу рішення та дій приватного виконавця, тобто з пропуском установленого статтею 287 КАС України строку на апеляційне оскарження.
Третій апеляційний адміністративний суд, залишаючи апеляційну скаргу без руху та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив з того, що відповідач пропустив установлений статтею 287 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, тому скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України та навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що норми статті 287 КАС України є спеціальними щодо строків і порядку оскарження судових рішень у цій категорії справ, а тому посилання апелянта на положення статті 295 КАС України є необґрунтованими.
Верховний Суд указує на помилковість зазначеного висновку з таких підстав.
Дійсно стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, частина шоста якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас статтею 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 287 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 212/2354/18 (2-а/212/93/18), від 24.07.2019 у справі № 205/8564/17, від 23.10.2019 у справі № 702/1033/17, від 30.06.2021 у справі № 280/8082/20.
Верховним Судом установлено, що супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій оскаржуваного рішення від 19.08.2020 датований 25.08.2020.
Копія рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 була направлена відповідачу 26.08.2021 та отримана ним 31.08.2020.
Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами відправлення № 0209420667902, апеляційна скарга відповідача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2020 подана 10.09.2020.
Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не дотримався вимог частини другої статті 271 КАС України, а відповідач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення на десятий день після отримання копії повного його тексту, Верховний Суд уважає, що в цьому конкретному випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.
Ураховуючи зазначене, покладений в основу оскаржуваного судового рішення висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження є передчасним.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки питання відкриття апеляційного провадження у цій справі не підлягає вирішенню Верховним Судом.