ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 520/10214/2020
адміністративне провадження № К/9901/14320/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №520/10214/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області №2332 від 23 липня 2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС АМ".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам статей 80, 81 Податкового кодексу України, зокрема, у розпорядчій частині наказу не зазначені мета і підстави проведення перевірки, а лише зазначено правову підставу для проведення перевірки без зазначення обставин, з якими норма пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України пов`язує право контролюючого органу провести фактичну перевірку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним наказу задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Харківській області №2332 від 23 липня 2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС АМ".
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ТОВ "НЬЮ СИСТЕМ АМ" вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів та щодо яких саме операцій були встановлені факти сумнівності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що прийняття спірного наказу про проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з вимогами Податкового кодексу України. Зокрема, судом зазначено, що у даній справі ГУ ДПС у Харківській області призначало проведення фактичної перевірки позивача на підставі другої самостійної підстави, визначеної пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме: на виконання функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального, у зв`язку з наявністю інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Наказом № 2332 від 23 липня 2020 року виконуючого обов`язки начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС AM" призначено перевірку з питань дотримання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб і зразків.
Підставою проведення перевірки у наказі зазначено п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п.п. 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, ч. 1 ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
На підставі оскаржуваного наказу та направлень на проведення фактичної перевірки №№ 562, 563 від 23.07.2020 співробітниками ГУ ДПС у Харківській області з метою проведення фактичної перевірки 30.07.2020 здійснено вихід до господарського об`єкту, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ромашкіна 1, в якому здійснює свою діяльність ТОВ "НЬЮ СИСТЕМО АМ".
Посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області не було допущено до проведення фактичної перевірки у зв`язку із невідповідністю наказу про проведення фактичної перевірки вимогам Податкового кодексу України, про що складено акт про відмову від проведення перевірки/ допуску до перевірки від 30.07.2020.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС АМ" посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України виділяє одну окрему підставу для призначення перевірки відповідно до зазначеного пункту, проте контролюючим органом зазначено лише частину цього пункту, як підставу для перевірки позивача, що є неправомірним, оскільки цей підпункт має застосовуватись повністю, а не частинами.
Позивач на обґрунтування поданої касаційної скарги вказує на застосування судом апеляційної інстанції підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 80.5 статті 80, статті 81 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 19.11.2020 в справі № 160/7971/19, від 22.09.2020 у справі № 520/1304/20, від 17.12.2020 у справі № 520/12028/18. Так, правова позиція, що викладена у цих рішеннях зводиться до того, що призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпункті 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, повинно супроводжуватись повідомленням або інформацією про порушення платником податків законодавства у відповідній сфері правовідносин.
Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 29.04.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п. 80.1 ст. 81 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
При цьому, п. 80.7 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
У відповідності до п. 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови.
Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень визначених Податковим Кодексом.
Разом із цим, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Суд першої інстанції зі змісту наказу №2332 від 23.07.2020 встановив, що фактична перевірка ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС АМ" була призначена на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п.п. 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, ч. 1 ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", за місцем фактичного провадження діяльності у господарських об`єктах, розташованих за адресами: вул. Ромашкіна, 14-Б, Слобідський район, вул. Драгомирівська, 38, м. Харків, з 24 липня 2020 року, тривалістю не більше 10 діб.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції уважав, що відповідачем не надано жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю.
Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вказує на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення Товариством вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.
У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.
При вирішенні справи суд першої інстанції врахував правову позиція Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 820/4895/18.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19.
Відтак, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління ДПС у Харківській області не довело наявність підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки ТОВ ""НЬЮ СИСТЕМ АМ", що обумовлює скасування наказу №2332 від 23.07.2020 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЬЮ СИСТЕМ АМ".
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позову, надав протилежну правову оцінку спірному наказу, зазначивши, що у наказі про проведення перевірки чітко наведено підставу для її призначення, яка визначена п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається. При цьому суд взагалі не зазначив про наявність інформації про конкретний факт недотримання позивачем вимог законодавства, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 ПК України.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 352 КАС України).
Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №520/10214/2020.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, Суд, -