ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 440/433/19
адміністративне провадження № К/9901/26425/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вельбівської сільської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (головуючий суддя: Бойко С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року (головуючий суддя: Гуцал М.І., судді: Донець Л.О., Бенедик А.П.) у справі № 440/433/19 за позовом ОСОБА_1 до Вельбівської сільської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
04 лютого 2019 року ОСОБА_1 (далі також позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Вельбівської сільської ради (далі також відповідач), у якому просив:
визнати протиправним рішення тридцять другої сесії сьомого скликання Вельбівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 03 грудня 2018 року;
зобов`язати надати у власність ОСОБА_1, як власнику житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку загальною площею 0,2499 га з кадастровим номером 5320481701:01:001:0459, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення тридцять другої сесії сьомого скликання Вельбівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 03 грудня 2018 року "Про відмову в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".
Зобов`язано Вельбівську сільську раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо безоплатного надання йому у власність земельної ділянки загальною площею 0,2499 га з кадастровим номером 5320481701:01:001:0459, що знаходиться по АДРЕСА_1 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 16 вересня 2019 року), у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5320481701:01:001:0459 загальною площею 0.2499 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Незважаючи на це, відповідач своїм рішенням відмовив йому у надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд посилаючись на те, що вказану земельну ділянку сформовано з порушенням меж земельної ділянки, у зв`язку з включенням до її складу земель лісогосподарського призначення. Стверджував, що межі вказаної земельної ділянки встановлені попереднім власником ОСОБА_2 . Акт встановлення меж земельної ділянки підписаний сільським головою Койло А.М. та землевпорядником сільради Шульгою Н.Ф., а отже, відповідач не заперечував про реєстрацію вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Враховуючи відсутність зауважень з боку відповідача щодо незаконності конфігурації або меж земельної ділянки під час її реєстрації ОСОБА_2 в Державному земельному кадастрі, позивач стверджує, що має право на отримання вказаної земельної ділянки у власність, у зв`язку з чим рішення тридцять другої сесії сьомого скликання Вельбівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 03 грудня 2018 року вважає протиправним.
Відповідач у відзиві на позов просив в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що попереднім власником будинку, придбаного позивачем, виготовлення технічної документації та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 5320481701:01:001:0459 відбулось з порушенням визначених у кадастровому плані меж земельної ділянки, а тому спірне рішення є правомірним.
Позивач в свою чергу надав відповідь на відзив, у якій просив позовні вимоги задовольнити посилаючись на те, що станом на дату написання відповіді на відзив відповідачем не вчинилось жодних дій на усунення порушень законодавства, які на думку відповідача, допущені під час виготовлення технічної документації та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 5320481701:01:001:0459. Стверджував, що спірна земельна ділянка має цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Крім того, відповідачем до відзиву не надано жодного доказу віднесення вказаної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу будинку від 01 квітня 2015 року придбав у ОСОБА_2 житловий будинок під номером АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 5 вказаного договору, за даними технічної документації житловий будинок розташований на земельній ділянці розміром 0,2499 га, яка перебуває в комунальній власності Вельбівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5320481701:01:001:0459.
13 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до Вельбівської сільської ради заяву про безоплатне надання земельної ділянки у приватну власність, у якій просив безоплатно надати йому у приватну власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5320481701:01:011:0459, загальною площею 0,2499 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідач своїм рішенням від 03 грудня 2018 року відмовив гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,2499 га кадастровий номер 5320481701:01:011:0459 на території Вельбівської сільської ради Гадяцького району, так як вищевказаний кадастровий номер виготовлений з порушенням меж земельної ділянки у зв`язку з тим, що до площі цієї земельної ділянки входять землі лісогосподарського призначення.
Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що праворуч від земельної ділянки, на яку претендує позивач, розміщена земельна ділянка з кадастровим номером 5320481701:01:0001:0070, межі якої в довжину візуально більше ніж межі спірної земельної ділянки. За позицією судів попередніх інстанцій, до земельної ділянки з кадастровим номером 5320481701:01:0001:0070 також мають входити землі лісогосподарського призначення, однак тип власності цієї ділянки: приватна власність, що в свою чергу свідчить про неоднакове ставлення суб`єктом владних повноважень до мешканців с. Вельбівка під час вирішення питання про передачу земельної ділянки у власність.
За змістом листа відділу у Гадяцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у від 25 березня 2019 року № 144/103-19 земельна ділянка з кадастровим номером 5320481701:01:001:0459 накладається на контур 104 (ліс).
Проте за інформацією листа Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 28 серпня 2018 року №04-32/1108, адресованого адвокату Литовченку Р.В., вказана земельна ділянка не відноситься до земель ДП "ПДЛП" "Полтаваоблагроліс" Гадяцьке агролісництво.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача про відмову в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні безоплатно у власність земельної ділянки, оскільки суб`єкт владних повноважень діяв всупереч вимог статті 118 Земельного кодексу України (далі також ЗК України).
За позицією судів попередніх інстанцій, відновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду не є втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, оскільки такий спосіб захисту зумовлений необхідністю забезпечення дотримання вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Водночас суди зауважили, що встановлення дійсного правового статусу та віднесення земельної ділянки до категорії лісів можливе саме за інформацією отриманою від центрального органу виконавчої влади у даній галузі, тобто з Державного агентства лісових ресурсів України, територіальним органом в Полтавській області якого є Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що у схем плані (план земельної ділянки М1:500) технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 виготовленому у 2006 році схематично описано розташування будинку, господарських споруд та межі земельної ділянки на якій вони розташовані. Разом з тим у технічній документації на замовлення ОСОБА_2 у 2015 році вбачаються розбіжності між кадастровим планом та схем планом (план земельної ділянки М1:500) технічного паспорту на житловий будинок, а саме межі земельної ділянки (кадастровий номер 5320481701:01:001:0459) значно розширилися в бік земель Вельбівської сільської ради тим самим захопивши землі лісогосподарського призначення (ліс).
Відповідач наполягає на тому, що до площі земельної ділянки з кадастровим номером 5320481701:01:001:0459 входять землі лісогосподарського призначення (лісовий масив).
Також скаржник звертає увагу, що відділ у Гадяцькому районі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області є територіальним структурним підрозділом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, який є територіальним органом центрального органу виконавчої влади - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Отже, за позицією скаржника, сумніву у достовірності наданої Відділом у Гадяцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області інформації немає.
Щодо листа ДП "ПДЛП "Полтаваоблагроліс" Гадяцьке агролісництво від 28 серпня 2018 року, за змістом якого спірна земельна ділянка не відноситься до земель ДП "ПДЛП "Полтаваоблагроліс" Гадяцьке агролісництво, стверджує, що з причин недостатнього фінансування зазначене товариство не має можливості виготовити технічну документацію на усі землі на території Вельбівської сільської ради Гадяцього району Полтавської області, що знаходяться під лісовим масивом.
Водночас, за позицією скаржника, повноваження щодо вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою належать до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування.
У відзиву на касаційну скаргу позивач зазначає, що наведені відповідачем розбіжності у документах жодним чином не підтверджують правомірність спірного рішення та звертає увагу на реєстрації спірної земельної ділянки саме на підставі виготовленої у 2015 році технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, а також з відома посадових осіб.
За позицією позивача, судами попередніх інстанцій ухвалені законні та обґрунтовані рішення з наданням належної оцінки обставинам справи, з огляду на подані сторонами докази та доводи сторін.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.
За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 4 ЗК України передбачено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно із пунктом б) статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Отже, до повноважень відповідача віднесено реалізацію, закріплених статтею 121 ЗК України прав громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - у розмірі не більше 0,25 гектара.
Так, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.
Зміст наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.
Визначена законом процедура є сп