ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 400/2600/18
провадження № К/9901/22559/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 (головуючий суддя Мельник О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Ступакової І.Г., суддів Бітова А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі №400/2600/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які полягають у зменшені розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 01.01.2018 протиправними та такими що порушують його права;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018;
- здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою.
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 позов задоволено частково:
- зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 06.03.2019.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове судове рішення про повне задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначено пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
6. На підставі довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 10.03.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії та відповідно підвищення складає 4991, 50 грн, з яких з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно виплачується 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення, з 01.01.2020 року 100% щомісячно 100% від підвищення.
7. Вважаючи незаконними дії відповідача, які полягають у виплаті пенсії у неповному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що встановлюючи виплату підвищення до пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від суми підвищення, відповідач діяв у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (далі - постанова №103), яка на час вчинення спірних правовідносин була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню відповідачем.
9. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що визнання нечинними в подальшому пунктів 1, 2 постановим №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинною вказаної постанови.
10. Поряд з цим, суд першої інстанції, з врахуванням визнання нечинними в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови №103, визнав за необхідне, з метою надання ефективного судового захисту суб`єкту звернення та виключення можливості подальших протиправних рішень, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, вийти за межі заявлених позивачем вимог та зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 06.03.2019.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками суду першої інстанції, проте зазначив, що при вирішенні спору судом першої інстанції не встановлювалося, в якому розмірі виплачується підвищення до пенсії позивача з 06.03.2019, не визнавалася протиправною бездіяльність УПФУ щодо неврахування при виплаті підвищення до пенсії позивачу наявності судового рішення у справі №826/3858/18, позивачем, в свою чергу, такі вимоги не заявлялися та не обґрунтовувалися, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача щодо вчинення певних дій на майбутнє за відсутності порушеного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У своїй касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. На думку скаржника, постанова № 103 не відповідає Конституції України та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Позивач вважає, що мав "законні сподівання" на отримання пенсії у повному розмірі після її перерахунку.
13. Окремо звертає увагу, що постанова №103 вже на час постановлення рішень у цій справі була скасована в судовому порядку.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
15. За змістом статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права
16. В цій справі ключовим правовим питання є те, чи розповсюджується на спірні правовідносини дія пунктів 1, 2 постанови № 103.
17. Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.
18. У постанові Верховного Суду від 09.04.2020 (справа №640/19928/18) суд дійшов таких правових висновків:
"… поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови №103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 %; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %; з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.
Разом з тим, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми постанови №103 були чинними.
З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій в тому числі в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати йому лише 50% суми підвищення пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, постановою №704 та постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями постанови № 103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати 50% суми підвищення пенсії".
19. Застосовуючи цей висновок, Суд звертає увагу на те, що правовідносини у цій справі цілком тотожні до обставин у справі №640/19928/18, висновок Верховного Суду у якій процитований вище.
20. В межах спірних правовідносин позивач теж оскаржив до суду дії Пенсійного органу, вчинені в березні 2018 року на виконання чинної на той час постанови № 103.
21. У постанові від 17.03.2021 (справа № 560/3762/18, розглянута у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд підтвердив зазначений вище правовий висновок та зазначив, що застосування принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі дає підстави для висновку, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин - 01.01.2018 року відповідні норми постанови № 103 були чинними, а тому підлягали застосуванню відповідачем.
22. З 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
23. В цій частині апеляційний суд вірно зазначив, що судовому порядку підлягають захисту лише порушені права позивача, а не права, які можуть бути порушені в майбутньому.
24. При вирішенні спору судами не встановлювалося, в якому розмірі виплачується підвищення до пенсії позивача з 06.03.2019, і наразі відсутні підстави вважати, що Пенсійний орган після набрання чинності рішенням суду у справі №826/3858/18 буде порушувати право позивача на отримання пенсії у розмірі 100 відсотків суми пенсії.
25. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
26. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -