ПОСТАНОВА
Іменем України
28 жовтня 2021 року
Київ
справа №200/2754/20-а
адміністративне провадження №К/9901/857/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №200/2754/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ ПРОМБУД" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (суддя Голуб В.А.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2020 року (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді: Блохін А.А., Сіваченко І.В.),-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АБЗ ПРОМБУД" (далі - позивач, ТОВ "АБЗ ПРОМБУД") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001460510 від 25 лютого 2020 року.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що правомірно сформував податковий кредит за результатами господарських операцій з ТОВ "ДІРЕКТ СЕЙВ". Неістотні недоліки у первинних документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для її невизнання за умови, якщо такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2020 року, позов задовольнив повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Між ТОВ "АБЗ Промбуд" (постачальник) та ТОВ "ВІЗІТ-М" (покупець) було укладено договір поставки від 23 травня 2019 року № 23/19, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю асфальтозмішувальну установку ДС1683 в зборі, яка буде розташована на земельній ділянці покупця (ТОВ "ВІЗІТ-М") (далі - Завод), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його. Умовами договору також було передбачено, що ТОВ "АБЗ ПРОМБУД" зобов`язаний поставити, зібрати Завод, а також облаштувати прилеглу до Заводу територію до 31 січня 2020 року за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 116/8.
3 червня 2019 року з метою належного виконання договору поставки від 23 травня 2019 року № 23/19 між позивачем (замовник) та ТОВ "ДІРЕКТ СЕЙВ" (підрядник) було укладено договір підряду № 03/06/19, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання у межах договірної ціни своїми технічними засобами і персоналом виконати роботи з благоустрою території заводу по виготовленню асфальтобетонних сумішей ТОВ "АБЗ Промбуд" в м. Мелітополь.
ГУ ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АБЗ ПРОМБУД" за період діяльності з 1 червня 2019 року по 31 липня 2019 року з метою контролю за дотриманням повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "ДІРЕКТ СЕЙВ" за червень 2019 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у липні 2019 року, за результатами якої складено акт від 4 лютого 2020 року №150/05-99-05-10/36652075.
Перевіркою встановлено порушення:
- статей 1, 4, пунктів 1, 2, 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" з огляду на документальне оформлення відносин з отримання результатів послуг, по яких не підтверджується реальність їх виконання контрагентом ТОВ "ДІРЕКТ СЕЙВ" за червень 2019 року в місці, розташованому на митній території України, внаслідок чого по відносинам з ТОВ "ДІРЕКТ СЕЙВ" за червень 2019 року відсутні об`єкти оподаткування, що підпадають під визначення підпунктів 14.1.36, 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, підпункту "б" пункту 185.1 статті 185, підпунктів "б", "в" підпункту 186.2.2 пункті 186.2 статті 186 Податкового кодексу України (далі - ПК України);
- підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит у рядках 10.1 та 17 всього у сумі 1349297 грн, у т.ч. за червень 2019 року у сумі 268072 грн, за липень 2019 року - 1081225 грн, та відповідно занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється, в такому ж розмірі.
Таких висновків контролюючий орган дійшов за наслідками аналізу наявної податкової інформації в частині реальності та можливості виконання робіт, що були предметом договору підряду між ТОВ "АБЗ ПРОМБУД" та ТОВ "ДІРЕКТ СЕЙВ", по ланцюгу постачання. Акти приймання виконаних робіт, складені між позивачем та указаним контрагентом, не містять усіх необхідних реквізитів (повної адреси місця виконання робіт, розрахункового рахунку, телефону). Контролюючий орган зазначив, що платник податків не надав до перевірки: документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій з виконання та продажу покупцю ТОВ "Візіт-М" результатів виконаних робіт, а саме "Благоустрій територій заводу по виготовленню асфальтобетонних сумішей ТОВ "АБЗ ПРОМБУД" у м. Мелітополь"; документів на підтвердження відображення вартості робіт у складі витрат, оборотних і необоротних активів; документів, що підтверджують наявність у власності, оренді чи відведенні підряднику ТОВ "АБЗ ПРОМБУД" відповідної площадки для виконання робіт по будівництву заводу з виготовлення асфальтобетонних сумішей будь-яким замовником; письмові пояснення і документальні підтвердження щодо повної адреси розташування об`єкта будівництва, на якому виконувались роботи з благоустрою території відповідної номенклатури, змісту та кількості.
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС 25 лютого 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001460510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2023945,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - на 1349297 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 674648,50 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції за наслідками дослідження долучених до матеріалів справи договору підряду, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, платіжних доручень, актів звірки взаєморозрахунків дійшов висновку, що указані первинні документи у своїй сукупності вказують на реальність надання ТОВ "ДІРЕКТ СЕЙВ" позивачу послуг з благоустрою.
З приводу зауважень податкового органу до актів приймання виконаних робіт, а саме відсутності у них відомостей щодо повної адреси місця виконання робіт, розрахункового рахунку, телефону, суд першої інстанції вказав, що наведені відповідачем реквізити не є обов`язковими. З посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 жовтня 2019 року (справа №802/1921/16-а), зазначив, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платників податків. Щодо адреси виконання робіт з благоустрою суд зауважив, що усі первинні документи містять посилання на м. Мелітополь, що відповідає більш точному визначенню адреси у пункті 3.1 договору від 23 травня 2019 року №23/19.
Посилання ГУ ДПС на нереальність спірних господарських операцій з огляду на здійснене ним дослідження ланцюга постачання, суд відхилив з посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року (справа №803/2094/15), від 20 грудня 2018 року (справа №815/4992/16).
Суд першої інстанції врахував долучений до матеріалів справи акт приймання-передачі майна за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 116/8, складений між ТОВ "АБЗ ПРОМБУД" та ТОВ "Візіт-М" 30 січня 2020 року, як доказ на підтвердження факту продажу покупцеві за договором від 23 травня 2019 року №23/19 виконаних робіт щодо благоустрою прилеглої до асфальтозмішувальної установки ДС1683 території. Приймаючи до уваги цей доказ, суд першої інстанції зазначив, що податкова перевірка проводилась у період з 22 січня 2020 року по 28 січня 2020 року, тому об`єктивно цей доказ не міг бути наданий контролюючому органу.
Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, в повній мірі погодившись із викладеними у ньому висновками.
Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження вказано пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що основним доказом, що підтверджує вчинення податкового правопорушення, є акт перевірки, про що вказував і Верховний Суд у постановах від 21 серпня 2018 року (справа №817/481/17), від 2 липня 2019 року (справа №819/2737/13).
ГУ ДПС наполягає, що позивач зобов`язаний був надати до перевірки належним чином оформлені первинні документи, які б в своїй сукупності свідчили про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій. Приймаючи до уваги надані ТОВ "АБЗ ПРОМБУД" документи, суди не застосували правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 12 березня 2019 року (справа №826/14489/16), від 26 березня 2019 року (справа №826/5263/14), від 30 серпня 2019 року (справа №2а-12436/11/2670), від 7 серпня 2018 року (справа №822/1825/14), як і не навели мотивів відступу від них.
Крім того, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору застосували приписи пункту 44.6 статті 44 ПК України всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 5 травня 2020 року (справа №826/678/16), від 16 квітня 2020 року (справа №826/7760/15), від 6 серпня 2019 року (справа №160/8441/18), від 29 травня 2020 року (справа №826/27811/15), від 7 травня 2020 року (справа №815/6602/15), згідно з якими ненадання платником податків документів у підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно залишили поза увагою, що позивач не надав документів, які б підтверджували: факт постачання ТОВ "Візит-М" результатів виконаних робіт; відображення вартості робіт у складі витрат, оборотних та необоротних активів; факт наявності у власності, оренді чи відведення підряднику ТОВ "АБЗ ПРОМБУД" відповідної площадки для виконання робіт під будівництво заводу із виготовлення асфальтобетонних сумішей будь-яким замовником; повну адресу розташування об`єкта будівництва, на якому виконувались роботи з благоустрою території відповідної номенклатури, змісту та кількості.
Верховний Суд ухвалою від 1 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Доводи та вимоги, викладені у відзиві на касаційну скаргу, направленому до Верховного Суду представником позивача - адвокатом Питель М.В., врахуванню не підлягають, оскільки у відзиві відсутній підпис особи, яка його подала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
За правилами абзаців 2-4 пункту 44.7 статті 44 ПК України протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Законодавчо встановлений мінімум обов`язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів визначено у абзацах 1-7 частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час складання первинних документів, що досліджуються у цій справі), відповідно до яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з підпунктами "б", "в" підпункту 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 ПК України місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов`язані з нерухомим майном: послуг з підготовки та проведення будівельних робіт; інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується.
Пунктом 198.1 статті Перейти до повного тексту