1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 200/7221/20-а

адміністративне провадження № К/9901/13707/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії Міронової Г.М., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г. від 31 березня 2021 року

у справі № 200/7221/20-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2020 року Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі також - позивач, ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз") звернулося до суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу від 09 липня 2020 року № 1286

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року позов Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 9 липня 2020 року № 1286 в частині застосування штрафу у сумі 51 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. 11 лютого 2021 року Першим апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження у справі № 200/7221/20-а.

4. 31 березня 2021 року ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 200/7221/20-а до набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/1039/20.

5. 19 квітня 2021 року до Верховного Суду від відповідача надійшла касаційна скарга на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року, у якій просить таку скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

7. 18 травня 2021 року від позивача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Зупиняючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявні підстави для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. В обґрунтування касаційної скарги, касатор посилається на те, що суд апеляційної інстанції не зазначив, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

10. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що судом апеляційної інстанції установлена наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, оскільки від ухваленого рішення у справі № 905/1039/20, яка перебуває на розгляді у Господарському суді Донецької області, залежать результати розгляду цієї справи.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

12. Положеннями статті 236 КАС України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов`язаний вчинити дану процесуальну дію.

13. Перелік цих підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

14. У частині першій статті 236 КАС України визначено перелік підстав, з виникненням яких процесуальне законодавство визначає обов`язок суду вчинити відповідну процесуальну дію, зокрема об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 3).

15. З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

16. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

17. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

18. Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 9901/314/19 та від 16 жовтня 2019 року у справі № 800/330/17, а також у постанові Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 160/9902/19

19. Водночас колегія суддів звертає увагу, що пункт 3 частини першої статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

20. Отже, зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявні підстави для задоволення клопотання представника позивача та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 905/1039/20.

21. Водночас суд апеляційної інстанції не навів обґрунтування такого зупинення, не зазначив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 905/1039/20.

22. Оскаржене рішення не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставини справи.

23. Таким чином, у справі № 200/7221/20-а судом апеляційної інстанції не встановлено необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.

24. З огляду на вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що висновок суду апеляційної інстанції є невмотивованим, що суперечить імперативним приписам КАС України про можливість зупинення провадження у справі тільки в разі наявності (встановлення) підстав для та такого зупинення.

25. Згідно з частинами першою та четвертою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

26. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

27. Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту