ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15931/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021
справі № 910/15931/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл"
до: 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
3) Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про відшкодування шкоди
Учасники справи:
від позивача - Новицька С. В., Єрмаков М. О., Антоненко Т. М., Вороніна В. М., Степаненко Л. Ф., Цимбалівська О. О., Горифуллін В. В., Огродников О. А.;
від відповідача-1 - Данилюк Л. В.;
від відповідача-2 - Наєв Д. С.;
від відповідача-3 - Кір`яков А. С.;
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. 12.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" (далі - ТОВ "Центр-Рітейл", позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві 9 344 700 грн майнової шкоди.
1.2. У процесі розгляду справи позивач змінив підстави позову, заявивши про солідарне стягнення з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКС України у м. Києві, відповідач-2) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій", відповідач-3) майнової шкоди у розмірі 9 344 700 грн.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шкода у вигляді збитків від знищення належного йому майна заподіяна спільними неподільними рішенням та діями відповідача-1 та відповідача-3.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з КП "Київблагоустрій" на користь ТОВ "Центр-Ритейл" 696 000 грн майнової шкоди та 10 440 грн судового збору у доход Державного бюджету України; у позові до КП "Київблагоустрій" в іншій частині відмовлено; у позові до Департаменту та ГУ ДКС України у м. Києві відмовлено.
2.2. Ухвалене судове рішення в частині відмови у позові мотивоване недоведенням заподіяння позивачеві шкоди спільними неподільними рішеннями та діями, відповідачів, зокрема Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тому у позові до останнього, а також до ГУ ДКС України у м. Києві, які фактично стосуються порядку виконання судового рішення, встановленого Законами України "Про виконавче провадження" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) слід відмовити.
2.3. В частині задоволення позову суд виходив з того, що сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується знесення будівлі позивача безпосередньо КП "Київблагоустрій". Також судом встановлено наявність всіх елементів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків) внаслідок знищення майна позивача, яка за висновком суду становить 696 000,00 грн.
3. Встановлені судом першої інстанції обставини справи
3.1. Позивачу належала будівля загальною площею 218,1 м2 по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві, що підтверджується поясненнями позивача, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6224394 від 15.07.2013.
3.2. 22.08.2017 на виконання припису Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1717297 від 10.08.2017 про усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, доручення № 064-8522 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою від 15.08.2017 КП "Київблагоустрій", залучивши підрядника ТОВ "Вістекс-Компані", здійснило демонтаж (знесення) цієї будівлі. Вказані обставини підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи фототаблицями та відеозаписами.
3.3. Будівля загальною площею 218,1 кв. м по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві була збудована засновником товариства позивача Громадською організацією "Спілка підприємців "Жовтнева" (далі - ГО "СП "Жовтнева") на підставі договору будівельного підряду № 25/07 від 20.07.2009 та після визнання рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі № 5011-47/1684-2012 за останньою права власності на цю будівлю вона була внесена у статутний фонд позивача.
15.07.2013 право власності на вищевказану будівлю зареєстроване за позивачем.
3.4. Згідно з технічним паспортом на громадський будинок нежитлову будівлю загальною площею 218,1 кв. м по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві, виготовленого станом на 15.08.2016, спірна будівля мала бетонний фундамент та підлогу, стіни із цегли та скління, покрівлю із металопрофілю та металеві перекриття. За цими ознаками переміщення зазначеної будівлі було б неможливим без її знецінення та зміни її призначення. Таким чином, спірна будівля на час її знесення мала ознаки нерухомого майна, у зв`язку з чим судом відхилені доводи відповідачів про те, що належна позивачеві будівля була тимчасовою спорудою як такі, що суперечать встановленим судом обставинам.
3.5. Земельна ділянка, на якій була розміщена спірна будівля, для такої мети у встановленому порядку ані позивачу, ані його попереднику - ГО "СП "Жовтнева" не передавалася.
3.6. Посилання позивача на дозвіл Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища на розміщення тимчасової споруди № 09-0942-06 від 19.03.2010 не свідчить про передачу земельної ділянки під забудову нерухомим майном.
3.7. Належна позивачу будівля загальною площею 218,1 м2 по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві мала характер самочинного будівництва. Та обставина, що на підставі рішення суду було визнано право власності на цю будівлю та проведено державну реєстрацію цього права, не свідчить про набуття позивачем прав на земельну ділянку під будівлею та не змінює правовий статус такого будівництва, як самочинного.
3.8. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України знесення нерухомого майна, яке є самочинним будівництвом, може бути здійснене примусово виключно за рішенням суду. Обізнаність відповідачів з указаними вимогами чинного законодавства презюмується. Отже, прийняте Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішення щодо примусового знесення будівлі позивача не мали правової сили.
3.9. Оскільки наявність припису не могло слугувати підставою для знесення належного позивачу майна, підстави вважати, що таке рішення відповідача-1 мало вирішальний вплив на долю цього майна, відсутні.
3.10. За відсутності причинно-наслідкового зв`язку між рішеннями відповідача-1 та наслідками у вигляді втрати позивачем належного йому майна, підстави для відшкодування завданої йому цим шкоди на підставі статті 1173 ЦК України відсутні.
3.11. Сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується, що знесення будівлі позивача було проведено безпосередньо відповідачем-3. Посилання відповідача-3 про те, що для робіт по знесенню будівлі позивача ним було залучено підрядника ТОВ "Вістекс-Компані" у силу вимог частини другої статті 1172 ЦК України не звільняє його від відповідальності за шкоду, завдану підрядником, який діяв за його завданням.
3.12. Протиправність поведінки відповідача-3 полягає у вчиненні дій по знесенню самочинного будівництва без рішення суду з цього приводу. При цьому він розумів наслідки своїх дій у вигляді знесення (знищення) належної позивачеві будівлі та бажав їх настання, тому його поведінка є винною.
3.13. Зібраними доказами підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача-3 та наслідками у вигляді знесення (знищення) майна позивача.
3.14. Звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що вартість втраченого ним майна становила 9 344 700 грн, виходячи з вартості аналогічних за площею та територіальним розташуванням об`єктів нерухомості у м. Києві, визначеної на підставі будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження № 32/19 від 31.07.2019. Однак такий розмір вартості втраченого майна не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки за змістом частин 2-6 статті 376 ЦК України право позивача на відшкодування шкоди, завданої йому втратою належного майна, що має статус самочинного будівництва, обмежується розміром витрат на будівництво. У зв`язку з наведеним судом критично оцінено висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 18.09.2020, проведеної Київським НДІ судових експертиз, оскільки при визначенні вартості належної відповідачу будівлі експерт виходив з вартості аналогічних за площею та територіальним розташуванням об`єктів нерухомості у м. Києві, а не витрат на будівництво.
3.15. Згідно з наявною у матеріалах справи копією договору будівельного підряду № 25/07 від 20.07.2009 між ГО "СП "Жовтнева" та ТОВ "Екобуд", акта здачі-приймання виконаних робіт від 22.12.2009 витрати на будівництво спірної нежитлової будівлі по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві склали 696 000 грн. Доказів іншого розміру втрат позивача від знесення належної йому будівлі не надано.
3.16. Докази добровільного відшкодування відповідачем-3 завданої позивачу шкоди відсутні.
4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
4.2. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у позивача, як особи, яка без належних правових підстав здійснила самочинне будівництво на свій страх та ризик в порушення встановлених для будівництва законодавчих норм, відсутні підстави для відшкодування шкоди завданої неправомірними діями відповідачів, оскільки понесенню заявлених позивачем збитків передувала неправомірна поведінка самого позивача, що виключає можливість відшкодування таких збитків.
5. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи
5.1. Згідно з технічним паспортом на громадський будинок нежитлової будівлі по провулку Політехнічному, 2-Б від 18.02.2013 фундамент будівлі виготовлений з цегли, а стіни з металевого профілю.
5.2. Згідно з технічним паспортом на громадський будинок нежитлову будівлю загальною площею 218,1 кв. м по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві, виготовленого станом на 15.08.2016, спірна будівля мала бетонний фундамент та підлогу, стіни із цегли та скління, покрівлю із металопрофілю та металеві перекриття.
5.3. Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка затверджена 07.07.2012: в пункті 10 відсутня інформація про дозвільні документи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, інші документи у разі їх наявності); пункт 11-1 не містить будь-якої інформації про документ що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а бо договір суперфіцію; у пункті 12 також відсутня будь-яка інформація про технічко-економічні показання об`єкту (з урахуванням результатів технічної інвентаризації).
5.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі №5011-47/1684-2012 визнано за ГО "СП "Жовтнева" право власності на нежитлову будівлю по пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі м. Києва загальною площею 218, 1 кв. м. Усунуто перешкоди у користуванні належним ГО "СП "Жовтнева" нерухомим майном, а саме вищезгаданою будівлею шляхом зобов`язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва зареєструвати ГО "СП "Жовтнева" декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на згаданий об`єкт.
5.5. Під час розгляду справи №5011-47/1684-2012 судом було встановлено наступні обставини:
- згідно з договором будівельного підряду № 25/07 від 20.07.2009, укладеного між позивачем та ТОВ "Екобуд", останнє на замовлення позивача та за його кошти здійснило будівництво нежитлової будівлі по пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі міста Києва;
- після завершення будівельних робіт між сторонами договору будівельного підряду № 25/07 від 20.07.2009, а саме між позивачем та ТОВ "Екобуд", було підписано Акт здачі приймання виконаних робіт від 22.12.2009, відповідно до якого ТОВ "Екобуд" було виконано обумовлений договором обсяг робіт по договору будівельного підряду № 25/07 від 20.07.2009, розрахунки між сторонами здійснені у повному обсязі.
5.6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017, яка залишена без постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 у справі № 910/18559/16, у задоволенні позовних вимог Київської міської ради до ТОВ "Центр-Ритейл" про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту спірну земельну ділянку та повернути її позивачу, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили - відмовлено повністю.
5.7. Під час розгляду справи №910/18559/16 судами було встановлено наступні обставини:
- згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації будівництво нежитлової будівлі по пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі м. Києва вважається закінченим, а об`єкт будівництва - готовим до експлуатації;
- 18.02.2013 ГО "СП "Жовтнева" було видано технічний паспорт на нежитлову будівлю № 2Б, по пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі м. Києва;
- згідно з протоколом № 1 від 26.03.2013 установчих зборів засновників ТОВ "Центр-Ритейл" вирішено сформувати частку ГО "СП Жовтнева" в статутному капіталі відповідача за рахунок внесення до статутного капіталу нерухомого майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі м. Києва, площею 218,1 кв.м., що належить ГО "СП Жовтнева" на праві власності. Крім того, було вирішено надати директору ТОВ "Центр-Ритейл" повноваження прийняти за актом майновий внесок (нежитлову будівлю) для формування статутного капіталу;
- згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.07.2013 ТОВ "Центр-Ритейл" є власником нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі м. Києва, площею 218,1 кв.м;
- технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) була подана відповідачем до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради 25.09.2013, а проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки складений у 2014 році. Проте, доказів затвердження вказаного проекту землеустрою, укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації його прав відповідач суду не надав. Відповідач також не надав суду доказів оскарження бездіяльності позивача;
- після набуття у власність нежитлової будівлі відповідач звернувся до Київської міської ради із клопотання, яке зареєстроване за № 08/20402 від 13.12.2013, про надання дозволу на розроблення проектної документації щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,08 га за адресою пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі м. Києва. Результати розгляду вказаного клопотання Київською міською радою в матеріалах справи - відсутні;
- 07.02.2014 відповідач повідомленням № 1/02-2014-ЦР повідомив позивача про те, що ним замовлено розроблення документації із землеустрою без надання дозволу Київської міської ради, у зв`язку із спливом строків, передбачених для отримання відповідного рішення щодо надання такого дозволу чи щодо мотивованої відмови про його надання;
- враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем було вчинено дії, спрямовані на отримання необхідних документів для правомірного користування спірною земельною ділянкою.
5.8. 15.08.2017 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) надано КП "Київблагоустрій" доручення № 064-8522 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, торгівельного ряду з ролетів або кіосків по провулку Політехнічному, 2-Б у Солом`янському районі м. Києва.
5.9. 22.08.2017 відповідачем-3 на підставі вказаного доручення було здійснено демонтаж цього об`єкта нерухомого майна, унаслідок чого його майно було фактично знищено, що вбачається з акту проведення демонтажу від 22.08.2017.
5.10. На підставі висновку за результатами проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження № 32/19 від 31.07.2019 вартість знищеного майна на час демонтажу становила 9 344 700 грн.
5.11. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2019 у справі № 826/11257/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) від 15.08.2017 в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована по провулку Політехнічному, 2-Б, у м. Києві.
5.12. Позивачем не надано доказів, які підтверджують, що будівництво спірної будівлі здійснювалось ним за наявності необхідної містобудівної документації у відповідності до вимог чинного законодавства та на земельній ділянці, оформленої за позивачем відповідно до вимог Земельного Кодексу.
5.13. Доводи позивача в апеляційній скарзі з посиланням на висновок, викладений у справі №910/18559/16 про те, що в його діях відсутнє самовільне зайняття спірної земельної ділянки, відхилено судом, оскільки:
- під час розгляду справи №5011-47/1684-2012 та №910/18559/16 було встановлено та не заперечується позивачем, що будівництво нежитлової будівлі по пров. Політехнічний, 2Б у Солом`янському районі міста Києва було здійснено 22.12.2009, оскільки Акт здачі приймання виконаних робіт було підписано саме 22.12.2009. Крім того, позивач лише з 2013 року почав здійснювати ініціювання в одержанні земельної ділянки у користування, оскільки технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) була подана відповідачем до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради 25.09.2013, а проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки складений у 2014 році;
- судами у справі №910/18559/16 встановлено відсутність доказів затвердження проекту землеустрою, укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації прав ТОВ "Центр-Ритейл";
5.14. Після розгляду справи №910/18559/16 позивач не здійснював жодних дій, які б свідчили про намір отримати земельну ділянку в користування, а також не сплачував в бюджет міста платежів за користування такою земельною ділянкою.
5.15. Під час розгляду справи №5011-47/1684-2012 не досліджувалось питання щодо правомірності користування позивачем земельною ділянкою, на якій було зведено самочинне будівництво та не досліджувалось питання отримання необхідної містобудівної документації, відтак фактичні обставини, встановлені рішенням №5011-47/1684-2012 щодо наявності у позивача права власності на вказаний об`єкт не можуть розглядатися як преюдиційні у розумінні частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при вирішенні даного судового спору.
5.16. Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що належна позивачу будівля загальною площею 218,1 кв. м по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві мала характер самочинного будівництва, оскільки у позивача відсутні правові підстави користування земельною ділянкою, на якій знаходилось майно позивача (самочинне будівництво). Також місцевий господарський суд правомірно встановив, що матеріалами справи підтверджується, що знесення будівлі позивача було проведено безпосередньо відповідачем-3, тобто протиправність поведінки відповідача 3 полягає у вчиненні дій по знесенню самочинного будівництва без рішення суду з цього приводу. Зібраними доказами підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача 3 та наслідками у вигляді знесення (знищення) майна позивача.
5.17. Разом з цим, встановивши факт того, що належна позивачу будівля загальною площею 218,1 кв. м по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві мала характер самочинного будівництва, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо наявності права у позивача на відшкодування шкоди, завданої йому втратою належного майна, що має статус самочинного будівництва, яка обмежується розміром витрат на будівництво. Судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що нежитлова будівля позивача, як самочинна будівля, була розташована на земельній ділянці комунальної власності за відсутності договору оренди земельної ділянки та зареєстроване за позивачем без дотримання встановленої законом процедури отримання дозвільних документів для початку виконання будівельних, що передує реєстрації права власності на це майно.
5.18. Реєстрація права власності на підставі судового рішення по справі №5011-47/1684-2012, в межах якої не досліджувались підстави, встановлені статтею 376 ЦК України, для визнання права власності на самочинне будівництво, не змінює правовий статус спірної будівлі, як самочинного будівництва.
5.19. Оскільки за власником земельної ділянки не визнано права власності на самочинне збудоване майно, то відповідно відсутні підстави для відшкодування витрат понесених на будівництво позивачем.
5.20. Фактами, встановленими у справі №910/18559/16, підтверджується, що Київська міська рада, як власник земельної ділянки, не визнає право власності позивача на спірне майно та зверталась з відповідним позовом про зобов`язання позивача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення її від забудови та споруд.
6. Короткий зміст касаційної скарги
6.1. 27.07.2021 ТОВ "Центр-Ритейл" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та направити справу №910/15931/19 на новий розгляд до місцевого господарського суду
7. Узагальнені доводи касаційної скарги
7.1. Апеляційним господарським судом не було враховано висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у справах, в яких предмет спору стосується встановлення МАФів та використання земельних ділянок під тимчасовими спорудами, якими і є МАФи, а також не застосовано норма матеріального права, які підлягали застосуванню з огляду на те, що позивач вимагав відшкодування шкоди, завданої протиправними рішенням та діями органу місцевого самоврядування та його виконавчих органів у зв`язку з демонтажем (знищенням) тимчасової споруди (торгівельного павільйону).
7.2. Позивачем подано позов на підставі статей 1166, 1173 ЦК України. Натомість суди попередніх інстанцій в порушення вимог частини першої статті 14 ГПК України при винесенні оскаржуваних рішень, розглядали справу не в межах позовних вимог, заявлених позивачем, а розглядали питання введення в експлуатацію нерухомого майна, права власності на знесене відповідачами нерухоме майно, правомірність зайняття земельної ділянки, на який було розташоване втрачене позивачем майно, питання незаконності рішення відповідачів про знесення нежилих будівель, що належали позивачу. Суди не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, зокрема: статтю 321, частину четверту статті 334, статтю 1173 ЦК України, натомість апеляційним господарським судом застосовано норму, яка не підлягала застосуванню - частину шосту статті 376 ЦК України.
7.3. Суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги частини четвертої статті 75 ГПК України, оскільки не врахували обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 5011-47/1684-2012, № 910/18559/16, № 826/11257/18, зокрема, щодо встановлення права власності позивача на спірну будівлю, правомірності зайняття земельної ділянки, на якій було розташовано знищену нежилу будівлю та правомірності реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та введення в експлуатацію нежилої будівлі.
7.4. Судом апеляційної інстанції не було досліджено наявні у справі докази, зокрема експертні висновки від 31.07.2019 № 32/19 та від 18.09.2020 № 8673/20-42/8674/2043, яким фактично підтверджуються висновки експерта від 31.07.2019. Крім того, суд не обґрунтував відхилення доводів позивача щодо розміру завданої матеріальної шкоди, визначеної на підставі висновків експертів.
8. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
8.1. ГУ ДКС України у місті Києві у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, зазначаючи про те, що доводи скаржника є безпідставними та ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального і процесуального права. Зокрема у відзиві вказано наступне:
- скаржником не спростовано факт самовільного зайняття ним спірної земельної ділянки та не підтверджено право власності на розміщене ним нерухоме майно;
- оскільки за власником земельної ділянки не визнано права власності на самочинне збудоване майно, відсутні підстави для відшкодування витрат, понесених на будівництво скаржником відповідно до частини шостої статті 376 ЦК України;
- суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що у скаржника, як особи, яка без належних правових підстав здійснила самочинне будівництво на свій страх та ризик в порушення встановлених для будівництва законодавчих норм, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями відповідачів, оскільки понесенню заявлених скаржником збитків передувала неправомірна поведінка самого скаржника, що виключає можливість відшкодування таких збитків.
8.2. КП "Київблагоустрій" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило суд залишити скаргу без задоволення, мотивуючи це наступним:
- в касаційній скарзі не спростовано встановлені судами попередніх інстанцій обставини, зокрема, щодо: факту самочинного будівництва спірної споруди у зв`язку з відсутністю права користування земельною ділянкою, дозвільної документації, пов`язаної з початком виконання будівельних робіт та введенням об`єкту в експлуатацію, відсутністю проектної документації на споруду; відсутністю у позивача судового рішення, пов`язаного з визнанням права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відповідно до частини третьої статті 376 ЦК України;
- у позивача та (або) попереднього власника споруди відсутнє право власності чи користування земельною ділянкою під встановленою спорудою, що визнано представником позивача у суді першої інстанції;
- договір будівельного підряду від 20.07.2009 № 25/07, на підставі якого за твердженням позивача здійснювалося будівництво нерухомого майна є недостовірним доказом та не має відношення до демонтованого майна, яке існувало з грудня 2008 року;
- демонтована споруда складається з полегшених конструкцій та не містить заглибленого фундаменту;
- позивачем не надано жодного дозвільного документа, який відповідно до чинного законодавства надає право на виконання будівельних робіт;
- обставини правомірності набуття ГО "СП "Жовтнева" на нежитлову будівлю по пров. Політехнічному, 2Б у Солом`янському районі м. Києва загальною площею 218,1 кв. м. є документально непідтвердженими;
- у даному випадку відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин статті 1166 ЦК України щодо КП "Київблагоустрій" та необхідно застосувати статтю 1173 названого Кодексу.
8.3. Департамент у відзиві просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, звертаючи увагу, зокрема, на наступне:
- в період з 18.02.2013 по 16.08.2016 позивачем не здійснювалося будь-яких дій, пов`язаних з реконструкцією приміщення;
- на відновлення капітальної споруди позивачем не оформлювалося жодних дозволів та не реєструвалися повідомлення про початок робіт. Натомість на місці демонтованих споруд були знову встановлені тимчасові споруди та відсутня капітальна будівля, про що свідчить експертний висновок від 25.10.2017 № 17387/17-42;
- на підтвердження того, що демонтована споруда була не тимчасовою, а капітальною, позивачем надано технічний паспорт від 15.08.2016 та технічна документація, які виготовлені приватною особою на замовлення позивача та в його інтересах, а тому вказані докази не можуть вважатися належними і прийматися судом до уваги;
- наданими до матеріалів справи доказами спростовуються факт того, що дії відповідачів здійснювалися по відношенню до капітальної споруди та підтверджується, що Департаментом було прийнято рішення про демонтаж саме тимчасових, а не капітальних споруд.