ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 917/388/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевич В. Ю.- головуючий, Чумак Ю. Я., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 (головуючий суддя Дучал Н. М., судді Гетьман Р. А., Склярук О. І.) у справі
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Селянська спілка "Криворудська"
до 1) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 2) Семенівської районної державної адміністрації
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2,
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, наказів, визнання договорів оренди землі недійсними,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини звернення прокурора з апеляційною скаргою
1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Селянська спілка "Криворудська" (далі - ПСП "Селянська спілка "Криворудська", позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач-1) та Семенівської районної державної адміністрації (далі - Семенівська РДА, відповідач-2) про визнання незаконними та скасування розпоряджень, наказів, визнання договорів оренди землі недійсними.
2. Господарський суд Полтавської області рішенням від 17.09.2020 позов задовольнив.
3. Визнав незаконними та скасував розпорядження Семенівської РДА від 16.01.2012 № 29, № 30, № 32 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2".
4. Визнав недійсними договори оренди землі від 16.01.2012, укладені між Семенівською РДА та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), зареєстровані в Державному реєстрі земель 24.07.2012 за № 532450004002389, № 53245000400238, № 532450004002392 та припинив ОСОБА_2 інше речове право - право оренди земельних ділянок, кадастрові номери 5324583200:00:002:0608, 5324583200:00:002:0607, 5324583200:00:002:0606.
5. Визнав незаконними та скасував накази Головного управління Держземагентства у Полтавській області (далі - ГУ Держземагентства у Полтавській області) "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 14.03.2014 № ПЛ/5324583200:00:002/00001485, № ПЛ/5324583200:00:002/ 00001484.
6. Визнав недійсними договори оренди землі від 14.03.2014, укладені між ГУ Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та припинив ОСОБА_1 інше речове право - право оренди земельних ділянок, кадастровий номер 5324583200:00:002:0619, номер запису про інше речове право: 5022371, кадастровий номер 5324583200:00:002:0618, номер запису про інше речове право: 5021151.
7. Визнав за ПСП "Селянська спілка "Криворудська" право постійного користування земельними ділянками, кадастрові номери 5324583200:00:002:0618, 5324583200:00:002:0619, 5324583200:00:002:0606, 5324583200:00:002:0607, 5324583200:00:002:0608, що розташовані на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області (далі - Криворудська сільрада).
8. Здійснив розподіл судового збору.
9. Господарський суд Полтавської області додатковим рішенням від 02.10.2020 у справі № 917/388/20 стягнув з ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на користь ПСП "Селянська спілка "Криворудська" 17 700,00 грн витрат на правничу допомогу.
10. Не погодившись з прийнятим рішенням, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги; скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 та додаткове рішення від 02.10.2020 у справі № 917/388/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі; судові витрати стягнути з позивача.
11. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.11.2020 апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 у справі № 917/388/20 залишив без руху, а ухвалою від 04.12.2020 апеляційну скаргу повернув заявнику.
12. 30.11.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Криворудської сільради та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, в якій заявник просив рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 та додаткове рішення від 02.10.2020 у справі № 917/388/20 скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
13. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.12.2020 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Криворудської сільради та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 та додаткове рішення від 02.10.2020 у справі № 917/388/20.
14. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.04.2021 закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Криворудської сільради та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 та додаткове рішення від 02.10.2020 у справі № 917/388/20.
15. Судове рішення мотивовано тим, що прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави в особі Криворудської сільради та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у справі № 917/388/20.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
16. У липні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник), в якій скаржник просить ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2021 у справі № 917/388/20 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
17. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вважає, що судове рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
18. Прокурор зазначає, що звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020, додаткове рішення від 02.10.2020, належним чином довів підстави для представництва інтересів держави в особі Криворудської сільради та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у справі № 917/388/20.
19. Скаржник вказує, що впродовж тривалого часу - чотирьох місяців (з дати повернення апеляційної скарги 04.12.2020 та до постановлення 12.04.2021 оскаржуваної ухвали Східним апеляційним господарським судом) ГУ Держгеокадастру у Полтавській області самостійно не вживалися будь-які заходи по оскарженню рішення місцевого господарського суду, заперечення проти представництва прокурором інтересів держави в особі відповідача-1 у справі останнім також не надавалися, правом на оскарження підстав для представництва прокурора ГУ Держгеокадастру у Полтавській області також не скористалося.
20. Крім того відповідачем-1 не було вчинено жодної процесуальної дії для виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 про залишення апеляційної скарги без руху.
21. Отже, невжиття ГУ Держгеокадастру у Полтавській області протягом чотирьох місяців заходів по самостійному оскарженню рішення у справі № 917/388/20, а також не надання будь-яких заперечень проти представництва його інтересів в апеляційному суді прокурором свідчить про бездіяльність вказаного органу.
22. Щодо представництва інтересів держави в особі Криворудської сільради скаржник зазначає, що посилався на обставини перебування у провадженні господарських судів першої та апеляційної інстанцій справи № 917/66/19 за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області до ОСОБА_1, Фермерського господарства "Рада 2015" (далі - ФГ "Рада 2015") про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 440 га, кадастровий номер 5324583200:00:002:0618, повернення її державі, а також стягнення завданих збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 1 144 043,70 грн на рахунок місцевого бюджету Криворудської сільради.
23. Прокурор вказує, що Східний апеляційний господарський суд постановою від 15.09.2020 у справі № 917/66/19 позовну заяву першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури залишив без розгляду, у зв`язку із не доведенням наявності підстав для представництва. Разом із цим зазначена обставина відповідно до частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню прокурора з аналогічними позовними вимогами.
24. Отже, на думку скаржника, визнання Господарським судом Полтавської області рішенням від 17.09.2020 у справі за № 917/388/20 недійсним договору оренди землі від 14.03.2014, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 440 га, кадастровий номер 5324583200:00:002:0618, позбавляє Криворудську сільраду та прокурора можливості захисту інтересів держави в особі сільради шляхом повторного звернення із вимогами, які заявлялися у справі за № 917/66/19, зокрема про стягнення завданих збитків на користь Криворудської сільради.
Позиція учасників справи
25. Учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
26. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
29. Як було зазначено вище, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2020 у справі № 917/388/20 звернувся перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури.
30. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
32. Згідно зі статтею 1 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави.
33. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
34. Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
35. Згідно із частиною третьою статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
36. Оскільки апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2020 у справі № 917/388/20 подав перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, вимога частини третьої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" була дотримана.
37. Подібний правовий висновок щодо права прокурора на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (провадження № 14-643цс19).
38. Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини третьої). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1- 3 частини четвертої).
39. Згідно з частиною четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
40. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прокурором надано: лист Полтавської обласної прокуратури від 20.10.2020 № 15/1-175вих2020 з вимогою про надання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області інформації про вжиття заходів щодо оскарження рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/388/20 в апеляційному порядку та наявність фінансування на оплату судового збору за подання апеляційної скарги; лист ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.11.2020 № 10-16.0.6-5907/2-20, яким повідомлено Полтавську обласну прокуратуру про подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 у справі № 917/388/20 та несплату судового збору; лист Полтавської обласної прокуратури від 27.11.2020 з повідомленням ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про здійснення першим заступником керівника Полтавської обласної прокуратури представництва інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області шляхом апеляційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 та додаткового рішення від 02.10.2020 у справі № 917/388/20.
41. Указані обставини, за твердженням прокурора, свідчать про бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо захисту порушених інтересів держави.
42. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що наведене не свідчить про те, що вказаний орган не здійснює та не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідною апеляційною скаргою, тобто прокурором не доведено неможливості та небажання відповідачем-1 самостійного звернення до суду в інтересах держави та відповідно бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, що виключає правомірність звернення прокурора з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі відповідача-1.
43. Верховний Суд погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
44. У розумінні положень пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
45. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).
46. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункти 45, 47 постанови).
47. ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia) від 15.01.2009, заява № 42454/02, § 35).
48. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
49. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
50. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
51. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
52. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
53. Суд апеляційної інстанції встановив, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області подавало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 у справі № 917/388/20, яка на момент надання відповідачем-1 відповіді Полтавській обласній прокуратурі, та на час подання першим заступником керівника Полтавської обласної прокуратури апеляційної скарги в інтересах ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, перебувала на розгляді в апеляційному господарському суді.
54. Отже відповідач-1, звернувшись з апеляційною скаргою до суду, не самоусувався від реалізації свого права на оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, та не був позбавлений права на звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням (у заяві про усунення недоліків) про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, документально обґрунтувавши неможливість на час звернення з апеляційною скаргою сплати судового збору. Таке право ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не втрачене останнім (у разі звернення з повторною апеляційною скаргою) і на цей час.
55. Разом з тим апеляційна скарга першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі, зокрема, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, надійшла до суду ще під час апеляційного розгляду в апеляційному господарському суді апеляційної скарги ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/388/20.
56. Апеляційний господарський суд зазначив, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави у суді.
57. Ураховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що прокурором не підтверджено наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у суді відповідно до положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
58. Крім того, самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушень інтересів держави недостатньо для прийняття судом рішення у спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
59. Суд касаційної інстанції зазначає, що орган, в інтересах якого прокурор подав апеляційну скаргу - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області є відповідачем-1 у справі - юридичною особою, яка має самостійну процесуальну дієздатність, тобто здатна особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (частина друга статті 44 Господарського процесуального кодексу України). Ця процесуальна дієздатність здійснювалась відповідачем-1 у формі звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Допущення уповноваженим органом процесуальних недоліків (помилок) при реалізації своїх процесуальних прав само по собі не свідчить про неналежне здійснення ним захисту інтересів держави, що в розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дало б прокурору право на представництво цього органу в суді, оскільки неналежне оформлення апеляційної скарги не позбавляє уповноважений орган процесуальної дієздатності. У цьому випадку, вступаючи у справу шляхом подання апеляційної скарги на боці державного органу, який здатен самостійно реалізувати свої процесуальні права учасника справи та активно реалізовує їх, прокурор фактично дублює цей орган, надаючи йому у такий спосіб додаткові переваги перед іншою стороною спору, яка натомість опиняється у гірших умовах порівняно з реалізацією процесуальних прав підтримуваним прокурором відповідачем-1.
60. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 911/936/18.
61. Разом з тим, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що прокурором не доведено наявності правових підстав для звернення до суду із апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Криворудської сільради з огляду на таке.
62. Обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Криворудської сільради в суді апеляційної інстанції прокурор зазначив, що Господарським судом Полтавської області розглядалася справа № 917/66/19 за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області до Фермерського господарства "Рада 2015", ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Криворудської сільради про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:002:0618, площею 440 га, повернення її державі та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 1 144 043,70 грн на користь Криворудської сільради. Оскільки вищевказані збитки підлягають стягненню на рахунок місцевого бюджету Криворудської сільради, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.04.2019 Криворудську сільраду залучено до участі у справі, як третю особу на стороні позивача.
63. Східний апеляційний господарський суд постановою від 15.09.2020 у справі № 917/66/19 позовну заяву першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури залишено без розгляду, у зв`язку із недоведенням підстав для представництва.
64. Прокурор вважає, що визнання судом у справі № 917/388/20 недійсним договору оренди землі від 14.03.2014, укладеного між ГУ Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:002:0618, позбавляє можливості повторного звернення прокурора із вимогами, які заявлялися у справі № 917/66/19, зокрема про стягнення завданих збитків на користь Криворудської сільради.
65. Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
66. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
67. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
68. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
69. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
70. Здійснивши аналіз змісту оскаржуваних рішень, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила про відсутність підстав для висновку про те, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 у справі № 917/388/20 вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки Криворудської сільради, оскільки у спірних правовідносинах Криворудська сільрада не приймала спірні розпорядження про передачу земельних ділянок в оренду третім особам, не є стороною відповідних договорів оренди. В оскаржуваних рішеннях також не зазначено про права та обов`язки Криворудської сільради.
71. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19 (пункт 54)) дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
72. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
73. З огляду на відсутність підстав для представництва інтересів держави в особі Криворудської сільради та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у справі прокурором, який не брав участі під час розгляду справи у суді першої інстанції, шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження.
74. Перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі прокурора доводів, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.