ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/18734/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 (колегія суддів: Тарасенко К.В. (головуючий), Іоннікова І.А., Разіна Т.І.)
зі справи № 910/18734/20
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", Залізниця, позивач)
до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач)
про визнання недійсним рішення.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Залізниця звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 30.10.2020 № 35-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АКМ) прийнято з порушенням норм процесуального права та без належного вручення вимог позивачу, у зв`язку з чим Залізниця вказує на наявність підстав для визнання такого рішення недійсним.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/18734/20 (суддя Босий В.П.) відмовлено Залізниці у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі № 910/18734/20 закрито на підставі пунктів 2 та 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За висновками суду апеляційної інстанції, представник філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" не мав відповідних повноважень підписувати апеляційну скаргу. Крім того, філією "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" не надано доказів, що рішення суду першої інстанції у даній справі стосується прав чи охоронюваних законом інтересів, що б могло бути підставою для самостійного оскарження рішення. Апеляційний суд встановив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить жодних посилань щодо вирішення питання про права та обов`язки філії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду апеляційної інстанції від 23.06.2021 і передати справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами для скасування судового рішення акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" зазначає порушення норм процесуального та матеріального права судом апеляційної інстанції, зокрема, статей 55, 64 Господарського кодексу України, статей 80, 89, 95 Цивільного кодексу України, статей 4, 11, 20, 86, 236 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того зазначає про наявність судової практики Верховного Суду, яка викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 910/22971/17 та ухвалі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 917/2034/19. Скаржник стверджує, що у відповідності до Положень про Юридичний департамент АТ "Укрзалізниця", філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" надається право представляти інтереси Залізниці в судах. Вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує права як самої Залізниці, так і філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця".
Доводи інших учасників справи
Від АМК відзив на касаційну скаргу не надійшов.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали про закриття апеляційного провадження.
Закриваючи апеляційне провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 зазначив, що представник філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" не мав відповідних повноважень підписувати апеляційну скаргу. Крім того вказав, що філією "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" не надано доказів того, що рішення суду першої інстанції у даній справі стосується прав чи охоронюваних законом інтересів філії, що за висновками апеляційного суду могло б бути підставою для самостійного оскарження рішення.
Суд касаційної інстанції вважає висновки суду апеляційної інстанції помилковими, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Так, згідно з частиною першою статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Виходячи із приписів частини першої статті 56 ГПК України юридична особа може брати участь у судовому процесі особисто, тобто шляхом самопредставництва та (або) через представника. При цьому, особиста участь особи не позбавляє її права мати у цій справі представника.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина четверта статті 60 ГПК України).
Відповідно до частин другої, третьої статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема, статті 247 ЦК України.
Згідно статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до Глави 4 (Посвідчення довіреностей, припинення та скасування довіреностей), Розділу ІІ (Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій) Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується (пункт 2.3.); довіреність видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина п`ята статті 60 ГПК України).
Відповідно до приписів частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, довіреність.
Так, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана адвокатом А.В. Оксень, як представником, який не мав повноважень та права на її підписання ні від АТ "Українська залізниця", ні від імені філії.
Проте, апеляційним господарським судом не враховано що:
- згідно з Положенням про філію "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця", філія є відокремленим підрозділом АТ "Українська залізниця" ;
- пунктом 5.1 Положення про філію, керівництво філією відповідно до Статуту Товариства та цього положення здійснюється директором філії, який призначається на посаду та звільняється з посади в порядку, передбаченому Статутом Товариства та його внутрішніми нормативними документами;
- директор філії діє на підставі довіреності, виданої Товариством у порядку, передбаченому Статутом Товариства та цього положення. У довіреності визначаються межі та обсяг повноважень директора філії на виконання дій від імені Товариства (пункт 5.3 Положення про філію);
- директор філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень має право представляти інтереси Товариства в судах, в тому числі, господарських, у справах, пов`язаних з діяльністю філії та має право в порядку передоручення та на підставі рішення правління Товариства видавати довіреності від імені Товариства іншим працівникам філії з урахуванням вимог, встановлених цим Положенням (пункт 5.5 Положення про філію);
- згідно з пунктом 5.7 Положення про філію, довіреності від імені Товариства вважаються належним чином вчиненими та мають юридичну силу для філії, Товариства та третіх осіб виключно у разі, коли вони вчинені з дотриманням правила двох підписів (скріплені двома підписами щонайменше двох посадових осіб філії), уповноважених на це посадовими особами філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (директор та заступники директора філії або інша уповноважена на це посадова особа філії тощо;
- довіреністю від 10.02.2021 АТ "Українська залізниця" в особі голови правління Жмака В.М. та члена правління Юрика І.І. уповноважило заступника директора філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" Василенка Ю.О. та заступника директора філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" Короля Є.М. здійснювати дії в інтересах АТ "Українська залізниця", пов`язані з діяльністю філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця";
- пунктом 8.1 вказаної довіреності Василенко Ю.О. та Король Є.М. уповноважено представляти інтереси довірителя в судах всіх інстанцій та юрисдикцій з усіма правами, що надані позивачу, стягувачу, відповідачу, боржнику, заявнику, заінтересованій особі, скаржнику, третій особі, у тому числі, правом підписувати та подавати будь-які заяви, зокрема, апеляційні скарги;
- до апеляційної скарги додано довіреність в порядку передоручення від 11.02.2021, видану та підписану від імені АТ "Українська залізниця" адвокату Оксень А.В. заступником директора філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" Василенко Ю.С. та заступником директора філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" Король Є.М. Вказаною довіреністю адвоката Оксень А.В. уповноважено представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій та юрисдикцій з усіма правами, що надані позивачу, в тому числі, підписувати та подавати апеляційні скарги. Зазначена довіреність нотаріально посвідчена та зареєстрована в реєстрі за № 88;
- судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не було встановлено обставин оскарження відповідних нотаріальних дій, пов`язаних із посвідченням довіреності, її скасування (припинення дії), як і не було встановлено обставин визнання недійсним договору від 11.02.2021 про надання правової допомоги, на підставі якого її видано;
- до апеляційної скарги додано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД № 003803 від 15.05.2019, видане на ім`я Оксень А.В.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що апеляційна скарга підписана особою - адвокатом А.В. Оксень, який не мав повноважень та права на її підписання.
За таких обставин Верховний Суд вважає, що повноваження довіреної особи - адвоката А.В. Оксень згідно з довіреністю від 11.02.2021, виданої від імені АТ "Українська залізниця", зокрема, на представництво у судах всіх інстанцій та юрисдикцій з усіма правами, що надані позивачу, у тому числі, з правом підписувати та подавати будь-які заяви, скарги, є достатніми для підтвердження у такої особи права на представництво довірителя в суді та підписання апеляційної скарги.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що з рішення суду першої інстанції також вбачається, що інтереси позивача - АТ "Українська залізниця" представляв адвокат Оксень А.В. на підставі тих самих довіреностей (від 10.02.2021 та від 11.02.2021).
Верховний Суд враховує, що адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді.
Верховний Суд також зазначає про помилковість застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, з огляду на те, що у кожній із зазначених справ з урахуванням конкретних обставин вирішувалося питання, зокрема, про те, чи стосується судове рішення у таких справах прав, інтересів та (або) обов`язків осіб, які не брали участі у справі, але зверталися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами. При цьому, в жодному із зазначених судових рішень не вирішувалося питання участі адвоката, як представника у справі.
Отже, доводи касаційної скарги у цій частині знайшли своє підтвердження.
Що стосується висновку апеляційного суду про те, що філією "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" не надано доказів, що рішення суду першої інстанції у даній справі стосується прав чи охоронюваних законом інтересів філії, що за висновком апеляційного суду могло б бути підставою для самостійного оскарження рішення, Суд зазначає наступне.
За змістом пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, чинний Господарський процесуальний кодекс покладає на суд апеляційної інстанції обов`язок з`ясувати, чи вирішив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, та наявність/відсутність правового зв`язку між особою, яка не брала участі у справі (скаржником), і сторонами у справі.
Відповідно до приписів статті 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що правом на звернення до господарського суду наділені юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога про визнання недійсним Рішення АМК, позивачем у справі є Залізниця.
Апеляційний господарський суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що рішення суду першої інстанції не містить жодних посилань щодо вирішення питання права чи обов`язку філії.
При цьому апеляційним судом не враховано, що адвокат Оксень А.В. на підставі довіреностей (від 10.02.2021 та від 11.02.2021) наділений повноваженнями представляти інтереси саме учасника справи - позивача.
Наведене спростовує висновки апеляційного господарського суду про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить жодних посилань щодо вирішення питання про права та обов`язки філії, тому в зазначеній частині доводи скаржника знайшли своє підтвердження.
З огляду на зазначене та наявність порушень норм процесуального права при прийнятті апеляційним господарським судом ухвали про закриття апеляційного провадження, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного господарського суду та направлення справи для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.