ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/371/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Кирилюк М.В. (самопредставництво),
відповідача - Галецький В.Т. (адвокат),
третьої особи - Деренюк М.І. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2021 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021,
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області
до акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
про стягнення 2 308 310,81грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 18 державна пожежно-рятувальна частина Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об`єктів (публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго")
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - Служба, позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" АТ "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", відповідач) про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг з охорони від пожеж від 24.12.2018 №2370-ЗЭ-БуТЭС у розмірі 2 293 833,34 грн та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 14 477,47 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.08.2020 № 5401-5801/5407).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано умови договору від 24.12.2018 №2370-ЗЭ-БуТЭС про закупівлю послуг з охорони від пожеж (далі - договір), укладеного між відповідачем та управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, правонаступником якого є позивач щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг у період лютий - березень 2020 року, згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт від 02.03.2020 №2 та від 01.04.2020 №3 на загальну суму 2 293 833,34 грн.
1.3. Також позивач вказував на наявність обов`язку відповідача сплатити 3% річних за весь час прострочення.
1.4. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі 18 державну пожежно-рятувальну частину Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об`єктів (публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (далі - 18 державна пожежно-рятувальна частина, третя особа).
2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Львівської області від 25.02.2021 (суддя - Кобецька С.М.) у справі №909/371/20, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (колегія суддів: Скрипчук О.С., Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з АТ "ДТЕК Західенерго" на користь Служби 1 146 916,67 грн - заборгованості, 4 700,48 грн - 3% річних та 17 274,26 грн - судового збору. В решті позову відмовлено.
2.2. Рішення та постанову мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджуються обставини щодо неналежного виконання відповідачем обов`язку своєчасної оплати, наданих позивачем у лютому 2020 року послуг з охорони від пожеж за Актом здачі-приймання виконаних робіт від 02.03.2020 за №2 на суму 1 146 916,67 грн (акт підписано відповідачем без жодних зауважень щодо обсягу, якості чи вартості наданих виконавцем послуг та скріплено його печаткою). У зв`язку з чим також стягненню з відповідача підлягають 3% річних, нарахованих позивачем за порушення строків виконання грошового зобов`язання щодо оплати наданих послуг з охорони від пожеж у лютому 2020 року на суму 4 700,48 грн.
2.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 146 916,67 грн заборгованості з оплати наданих послуг у березні 2020 року, згідно з Актом здачі-приймання виконаних робіт від 01.04.2020 №3, суди вказували на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надання відповідачу послуг у березні 2020 року на суму 1 146 916,67грн, а тому відсутні правові підстави для висновку, що у відповідача виник обов`язок здійснити розрахунок за такі послуги.
2.4. Зокрема, суди зазначили про те, що у даному спірному випадку Акт здачі-приймання виконаних робіт від 01.04.2020 №3 за березень 2020 року на суму 1 146 916,67грн не підписаний відповідачем, а відмова від підписання останнім вмотивована некоректним відображенням в зазначеному Акті переліку наданих за ним послуг (не зазначенням виконавцем, які фактично послуги були надані та кількості осіб, що їх виконували; ненаданням виконавцем штатного розпису персоналу станом 2020 рік та кошторису виконаних робіт, з метою перевірки суми вказаної у акті). Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження обставин щодо усунення позивачем вказаних недоліків.
2.5. Суди попередніх інстанцій взяли до уваги те, що фактично виконавцем за договором є 18 державна пожежно-рятувальна частина (третя особа), однак матеріали справи не містять доказів, що у березні 2020 року працівниками 18 пожежно-рятувальної частини надавалися відповідачу послуги з охорони на підставі договору. За висновками суду, відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.02.2020 №126 вказану юридичну особу припинено, шляхом ліквідації. Зокрема, суди зазначили про те, що згідно з наказом від 11.02.2020 №126 зобов`язано голову комісії з припинення, у встановленому порядку попередити особовий склад 18 державної пожежно-рятувальної частини про наступне їх вивільнення та звільнити в порядку визначеному чинним законодавством. Також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис від 13.02.2020 №11061100017000200 про перебування 18 державної пожежно-рятувальної частини в стані припинення, у зв`язку з ліквідацією.
2.6. Крім того суд апеляційної інстанції надав оцінку наявній у матеріалах справи копії Акту приймання-передачі документів тимчасового (до 10 років) зберігання не віднесених до Національного ринку від 22.02.2021 № 5401-1476/5437 та зазначив про те, що вказаний Акт було затверджено начальником Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 19.02.2021, тобто, датою яка передувала його складанню. За висновком суду апеляційної інстанції, зміст тексту даного Акту свідчить про те, що у лютому 2020 році, у зв`язку з ліквідацією 18 пожежно-рятувальної частини, ліквідаційна комісія останньої передала Службі документи, зокрема: книги служби 18 пожежно-рятувальної частини з охорони об`єктів ПАТ "ДТЕК Західенерго", журнал пункту зв`язку 18 пожежно-рятувальної частини з охорони об`єктів ПАТ "ДТЕК Західенерго". Суд встановив, що даний Акт підписаний головою ліквідаційної комісії 18 пожежно-рятувальної частини Деренюк М. та провідним фахівцем сектору діловодства та архівної роботи ЦЗД УДСНС Омельчуком В. За висновком суду, вказане вище свідчить про те, що позивач мав можливість витребувати з архіву вказані документи для належного оформлення доказів (акту здачі-приймання виконаних робіт від 01.04.2020 №3) фактичного надання послуг відповідачу, згідно договору. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що саме лише посилання позивача на існування між сторонами договірних відносин закупівлі послуг з охорони від пожеж не може слугувати беззаперечною підставою для стягнення коштів, як і не звільняє позивача від обов`язку надавати послуги, визначені умовами договору якісно, своєчасно та в повному обсязі.
2.7. Тобто фактично суд апеляційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем обставин надання відповідачу послуг у березні 2020 року, згідно з Актом здачі-приймання виконаних робіт від 01.04.2020 №3 на суму 1 146 916,67грн.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. Служба (далі - скаржник), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, 16.07.2021 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати у частині позовних вимог, щодо яких було відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити такі вимоги в повному обсязі.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, судами не взято до уваги положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 №847 "Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та переліку суб`єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)", постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №716 "Про затвердження Порядку організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів на підставі договорів" (далі - Порядок), пункту 7 частини другої статті 17 та частини четвертої статті 24 Кодексу Цивільного захисту України.
4.1.2. Служба вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: "застосування норм права, що регулюють відносини щодо надання послуг охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів на підставі договорів (постанова Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 №847 "Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та переліку суб`єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)" та постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №716 "Про затвердження Порядку організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів на підставі договорів")".
4.1.3. Так, за твердженням скаржника, суди невірно застосували у спірних правовідносинах положення частини четвертої статті 24 Кодексу Цивільного захисту України та не взяли до уваги, що відповідач є підприємством яке входить до переліку суб`єктів господарювання, де утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (основний вид діяльності відповідача - виробництво електроенергії). Також суди не врахували, що відповідно до положень пункту 5 Порядку, організація та забезпечення охорони від пожеж такого суб`єкта господарювання здійснюється державною службою України з надзвичайних ситуацій на підставі договору, який укладається між територіальним органом державної служби України з надзвичайних ситуацій та відповідним суб`єктом господарювання, згідно з правилами, встановленими Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо специфіки окремих об`єктів суб`єктів господарювання.
4.1.4. Суди залишили поза увагою, що відповідно до положень пункту 7 Порядку територіальний орган державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту у 30-денний строк після отримання звернення від суб`єкта господарювання щодо укладення договору про охорону від пожеж: у тому числі проводить аналіз об`єкта суб`єкта господарювання; вивчає з урахуванням віддаленості об`єкта суб`єкта господарювання від пожежно-рятувальних підрозділів питання щодо необхідності їх створення на такому об`єкті. Згідно з положеннями вказаного пункту Порядку інформація про укладення договору повинна бути обґрунтованою із зазначенням основних характеристик функціонування об`єкта, зокрема щодо об`єктів підвищеної небезпеки, кількості техніки, майна, будівель пожежного депо, приміщень, необхідних для виконання покладених на пожежно-рятувальний підрозділ завдань. Для укладення договору про охорону від пожеж територіальний орган державної служби України з надзвичайних ситуацій та суб`єкт господарювання попередньо погоджують: умови договору про охорону від пожеж; штат (штатний розпис) пожежно-рятувального підрозділу; перелік об`єктів суб`єкта господарювання, що охоронятимуться від пожеж, їх специфіку. Саме після погодження із суб`єктом господарювання зазначених питань територіальний орган територіальний орган державною службою України з надзвичайних ситуацій укладає з ним договір про охорону від пожеж згідно з пунктом 5 цього Порядку та подає державній службі України з надзвичайних ситуацій документи для проведення відповідних організаційно-розпорядчих заходів.
4.1.5. За твердженням скаржника, виходячи зі специфіки спірних правовідносин, предмета самої господарської операції та умов договору, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. Саме тому скаржник вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо необхідності зазначення позивачем в Акті здачі-приймання виконаних робіт від 01.04.2020 №3 інформації про те які фактично послуги з охорони пожеж позивачем було надано і інформації про кількість осіб, що їх надавали та, відповідно, не зазначення позивачем, як виконавцем вказаної інформації у Акті не звільняє відповідача, як замовника, від обов`язку оплатити такі послуги відповідно до умов договору.
4.2. Доводи інших учасників.
4.2.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
5. Касаційне провадження
5.1. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявного у справі витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
5.2. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.09.2021 №29.3-02/3266 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №909/371/20 відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львов Б.Ю.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Судами встановлено, що 24.12.2018 між АТ "ДТЕК Західенерго" (замовник) та управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, правонаступником якого є Служба (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг з охорони від пожеж №2370-ЗЭ-БуТЭС.
6.2. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору виконавець зобов`язався у 2019 році надавати, а замовник - приймати та оплачувати послуги: ДК 016:2010-84.25.1 (ДК 021:2015-75251000-0) з охорони від пожеж територій, будівель та споруд замовника, що включають: - організацію та проведення гасіння пожеж, рятування людей на них, надання допомоги в межах визначеними відповідними планами реагування у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха на об`єктах замовника; - проведення заходів спрямованих на попередження виникненню пожеж та інших профілактичних робіт у цьому напрямку; - здійснення щоденного моніторингу протипожежного стану об`єктів замовника (контроль за веденням вогневих та інших пожежнонебезпечних робіт, станом засобів виявлення та гасіння пожеж, протипожежного водопостачання, дотримання протипожежного режиму в приміщеннях та на території). Деталізація обсягу послуг, що повинні бути надані виконавцем замовнику за цим договором наведена у пунктах 6.3.1- 6.3.18 договору.
6.3. Згідно з пунктом 5.2 договору виконавець організовує охорону від пожеж на об`єктах замовника силами ДПРЧ-18 (18 державна пожежно-рятувальна частина).
6.4. Суди встановили, що у Додатку №1 до договору сторонами погоджено штатний розпис 18 державної пожежно-рятувальної частини в кількості 63; Додатком №2 до договору визначено оперативний розрахунок особового складу для цілодобового чергування; Додатком №3 визначено перелік об`єктів, які обслуговуються.
6.5. Додатком №4 (кошторис) визначено ціну договору, яка складає 13 736 000,00 грн з ПДВ. Кошторис складено виконавцем на утримання (оплата праці та інші види забезпечення), підготовку особового складу та працівників виконавця, а також утримання 18 державної пожежно-рятувальної частини з охорони об`єктів замовника на 2019 рік (пункти 3.1, 3.2 договору).
6.6. У пункті 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться на підставі акта приймання-передачі наданих послуг шляхом оплати замовником наданих послуг виконавцем щомісяця в національній валюті України не пізніше 15 числа, шляхом перерахування належної до сплати суми на рахунок 18 державної пожежно-рятувальної частини.
6.7. Виконавець не пізніше 30 числа поточного місяця складає та передає замовнику підписаний та засвідчений печаткою зі сторони виконавця акт здачі-приймання наданих послуг, зазначивши в ньому вартість послуг в розмірі 1/12 річної суми встановленої кошторисом. У разі непідписання замовником акта приймання-передачі наданих послуг і ненаданням ним вмотивованої відмови у його підписанні протягом 3 днів з часу отримання цього акта послуги вважаються прийнятими в повному обсязі (пункти 4.2, 4.3 договору).
6.8. Відповідно до пункту 10.1 договору цей договір набрав чинності 01.01.2019 та діяв до 31.12.2019.
6.9. Суди встановили, що Додатковою угодою від 31.12.2019, сторонами продовжено термін дії договору до 31.03.2020, у зв`язку з чим, орієнтовна сума договору складе 17 203 750,01 грн з ПДВ (пункт 1 Додаткової угоди до договору).
6.10. Як встановлено судами, на виконання умов договору позивач у лютому 2020 року надав відповідачу послуги з охорони від пожеж, а відповідач прийняв послуги. Зокрема, відповідач підписав без жодних зауважень та скріпив печаткою Акт здачі-прийняття виконаних робіт від 02.03.2020 №2 на суму 1 146 916,67грн.
6.11. Супровідним листом від 01.04.2020 за №01-16/129 позивач направив відповідачу для підписання Акт здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 на суму 1 146 916,67 грн. В Акті виконавцем зазначено: "надані у березні 2020 року послуг по охороні від пожеж, що включають: організацію та проведення гасіння пожеж, рятування людей на них, надання допомоги в межах визначеними відповідними планами реагування у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха; проведення заходів спрямованих на попередження виникненню пожеж та інших профілактичних робіт у цьому напрямку; здійснення щоденного моніторингу протипожежного стану об`єктів".
6.12. Відповідач листами від 02.04.2020 №10/456 та від 18.05.2020 №14/479 повідомив позивача про відмову від підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 на суму 1 146 916,67 грн, мотивуючи це некоректним відображенням у зазначеному акті: які фактично послуги/роботи були надані/виконані, кількості осіб, що їх виконували, тощо. Відповідач також вказував на необхідність надання виконавцем замовнику штатного розпису персоналу станом 2020 рік та кошторису виконаних робіт з метою перевірки суми вказаної у акті. У листі від 18.05.2020 №14/479 відповідач зазначав про те, що Акт від 01.04.2020 №3 не відповідає вимогам до первинних документів встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а отже не може бути підписаний до усунення виконаних зауважень.
6.13. Відмова відповідача від підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 на суму 1 146 916,67 грн та несплата послуг наданих згідно з Актом здачі-прийняття виконаних робіт від 02.03.2020 №2 і стала підставою для звернення Служби до суду з позовом у даній справі. Звертаючись до суду з позовом Служба вказує на добросовісне надання відповідачу послуг обумовлених договором, а відмову відповідача від підписання Акта здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 вважає безпідставною та такою, що суперечить умовам договору.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача як замовника за договором вартості наданих позивачем як виконавцем грошових коштів за надані послуги з охорони від пожеж територій, будівель та споруд замовника за період лютий-березень 2020 року.
7.2. Згідно з приписами статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
7.4. Оскільки рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 зі справи №909/371/20 оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 146 916,67 грн вартості послуг наданих позивачем у березні 2020, згідно з Актом здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 та відповідно, нарахованих на вказану суму 3% річних, Верховний Суд здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень лише в межах доводів касаційної скарги.
7.5. Колегія суддів зазначає, що поняття зобов`язання та підстави його виникнення унормовано статтею 509 ЦК України, згідно з якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
7.6. Зі змісту частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір надання послуг.
7.7. Так, за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором про надання послуг, згідно з яким позивач зобов`язався надавати, а замовник - приймати та оплачувати послуги з охорони від пожеж територій, будівель та споруд замовника.
7.8. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 ЦК України).
7.9. Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
7.10. Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
7.11. Як встановлено судами згідно з положеннями пунктів 6.3.1, 6.4.1 договору право виконавця на своєчасне та повне отримання плати за послуги, кореспондується з його обов`язком надавати послуги з охорони від пожеж вчасно та якісно, в повному обсязі. У той же час, відповідно до положень пунктів 4.1 - 4.3 договору підставою для здійснення розрахунків між сторонами є акт приймання-передачі наданих послуг. Саме лише не підписання замовником Акта приймання-передачі наданих послуг, за умови ненадання ним мотивованої відмови від підписання, не є підставою для неприйняття наданих послуг.
7.12. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
7.13. Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
7.14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1 146 916,67 грн вартості послуг наданих позивачем у березні 2020, згідно з Актом здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3, суди попередніх інстанцій проаналізувавши умови договору, укладеного між сторонами та оцінивши надані сторонами докази, дійшли висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання відповідачу послуг у березні 2020 року на спірну суму, а тому відсутні правові підстави для висновку, що у відповідача виник обов`язок здійснити розрахунок за такі послуги.
7.15. Зокрема, за висновками судів, Акт здачі-приймання виконаних робіт від 01.04.2020 №3 за березень 2020 року не підписаний замовником. Відмова від підписання вказаного Акта вмотивована не зазначенням виконавцем, які фактично послуги були надані та кількості осіб, що їх виконували; ненаданням виконавцем штатного розпису персоналу станом 2020 рік та кошторису виконаних робіт, з метою перевірки суми вказаної у акті. Оскільки відповідачем вказані недоліки не усунуто (матеріали справи не містять доказів на підтвердження таких обставин) у суду відсутні підстави для висновку, що позивачем належним чином виконано зобов`язання за договором щодо надання послуг, визначених умовами договору, у березні 2020 року якісно, своєчасно та в повному обсязі.
7.16. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, позивачем не доведено факту надання послуг з охорони у березні 2020 року саме працівниками 18 пожежно-рятувальної частини, оскільки у відповідності до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.02.2020 №126 вказану юридичну особу припинено, шляхом ліквідації та зобов`язано голову комісії з припинення у встановленому порядку попередити особовий склад про наступне їх вивільнення та звільнити в порядку визначеному чинним законодавством. Суд апеляційної інстанції також встановив, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у реєстрі міститься запис від 13.02.2020 про перебування 18 державної пожежно-рятувальної частини в стані припинення, у зв`язку з ліквідацією.
7.17. Колегія суддів зазначає про помилковість та передчасність таких висновків з огляду на таке.
7.18. Зокрема, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, та визначення повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, урегульовано Кодексом цивільного захисту України.
7.19. За змістом пунктів 21, 23 частини першої статті 20, частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
7.20. За приписами пунктів 4,5 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 N 1417 (далі - Правила N 1417), пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.
7.21. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік, здійснює оповіщення та інформування центральних та місцевих органів виконавчої влади про загрозу виникнення і виникнення надзвичайних ситуацій.
7.22. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів на підставі договорів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
7.23. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №716 затверджено "Порядок організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів".
7.24. Так відповідно до пункту 3 Порядку, організація та забезпечення охорони від пожеж суб`єкта господарювання здійснюється державними пожежно-рятувальними підрозділами (частинами) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - пожежно-рятувальні підрозділи) та передбачає: забезпечення цілодобового чергування пожежно-рятувальних підрозділів на об`єктах суб`єкта господарювання, його підготовку та постійний контроль за готовністю до дій за призначенням; участь пожежно-рятувальних підрозділів у проведенні інструктажів, пожежно-технічних мінімумів з питань пожежної безпеки робітників, службовців та інженерно-технічного персоналу суб`єкта господарювання; визначення разом із суб`єктом господарювання потреби у протипожежному обладнанні, вдосконаленні та впровадженні протипожежної техніки для зниження рівня пожежної небезпеки об`єкта; розроблення документів оперативного реагування щодо організації пожежогасіння та проведення пожежно-рятувальних робіт; організацію та проведення гасіння пожеж на об`єкті суб`єкта господарювання, що охороняється, та прилеглій до нього території, рятування людей на пожежах, участь у межах, визначених відповідними планами реагування, у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; проведення практичних занять, тренувань та навчань щодо дій у разі виникнення пожежі із залученням добровільних пожежно та аварійно-рятувальних формувань; проведення постійного аналізу пожежної небезпеки об`єкта суб`єкта господарювання та розроблення плану заходів, спрямованих на запобігання виникненню пожеж, а також інформування щокварталу суб`єкта господарювання про стан пожежної безпеки.
7.25. Відповідно до пункту 5 Порядку охорона від пожеж суб`єктів господарювання здійснюється на підставі договору, який укладається між територіальним органом державної служби України з надзвичайних ситуацій і суб`єктом господарювання згідно з правилами, встановленими Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо специфіки окремих об`єктів суб`єктів господарювання.
7.26. Зокрема, як свідчать матеріали справи, позивач під час розгляду справи, як у суді першої інстанції так і у суді апеляційної інстанції наголошував на тому, що відповідач є суб`єктом господарювання який включений до переліку суб`єктів господарювання, де утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №716.
7.27. Водночас, приймаючи рішення у справі, суди залишили поза увагою доводи позивача, що договір між сторонами укладено саме на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 №847 "Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та переліку суб`єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)" та відповідно до положень "Порядку організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів". Поряд з тим аналіз наведених вище спеціальних нормативних актів свідчить про те, що пожежно-рятувальні підрозділи мають забезпечувати цілодобове чергування на об`єктах такого суб`єкта господарювання, а тому судам необхідно було встановити яким чином на об`єкті відповідача у березні 2020 року здійснювалась організація охорони від пожеж.
7.28. Так, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
7.29. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
7.30. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням процесуальних вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
7.31. Згідно з приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. При цьому сторони не можуть будувати свою власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
7.32. Суд також наголошує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи №910/4994/18).
7.33. Спір у даній справі (в частині стягнення 1 146 916,67 00 грн) стосується фактично наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача послуг наданих позивачем на підставі договору у березні 2020 року згідно з Актом здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3.
7.34. Отже, судам належало здійснити оцінку усіх погоджених сторонами умов укладеного правочину, проаналізувати обсяг прав та обов`язків, які виникли в результаті укладення такого правочину, врахувати дійсний стан правовідносин його учасників і за результатами вказаного вирішити спір.
7.35. Суд виходить із того, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, на позивача і покладено такий обов`язок - організація та проведення гасіння пожеж, рятування людей на них, надання допомоги в межах визначеними відповідними планами реагування у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха на об`єктах замовника; проведення заходів спрямованих на попередження виникненню пожеж та інших профілактичних робіт у цьому напрямку; здійснення щоденного моніторингу протипожежного стану об`єктів замовника (контроль за веденням вогневих та інших пожежно-небезпечних робіт, станом засобів виявлення та гасіння пожеж, протипожежного водопостачання, дотримання протипожежного режиму в приміщеннях та на території).
7.36. Судами встановлено, що згідно з положеннями пунктів 2.1, 5.2, договору позивач (виконавець) зобов`язався надати передбачені цим договором послуги з охорони від пожеж, якість яких відповідатиме вимогам законодавства та нормативним документам ДСНС України з питань пожежної безпеки. Виконавець організовує згідно з умовами цього договору охорону від пожеж на об`єктах АТ "ДТЕК Західенерго", зазначених у переліку об`єктів (Додаток №3 до договору) силами 18 пожежно-рятувальної частини.
7.37. Як свідчать матеріали справи, вказані обставини також не заперечуються сторонами та встановлено судами, укладаючи договір, сторони відповідно до положень пункту 5 Порядку погодили зокрема: Додатком №1 до договору - штатний розпис 18 державної пожежно-рятувальної частини (в кількості 63); Додатком №2 до договору - оперативний розрахунок особового складу для цілодобового чергування (12); Додатком №3 - перелік об`єктів, які обслуговуються; Додатком №4 - кошторис (з урахуванням умов Додаткової угоди до договору від 31.12.2019 - 17 203 750, 01 грн).
7.38. Суди також встановили, що на виконання умов договору позивач у лютому 2020 року надав відповідачу послуги з охорони від пожеж, а відповідач прийняв послуги. Зокрема, відповідач підписав без жодних зауважень та скріпив печаткою Акт здачі-прийняття виконаних робіт від 02.03.2020 №2 на суму 1 146 916,67грн. Поряд з тим, Акт здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 на суму 1 146 916,67 грн за березень 2020 року, відповідачем (замовником не підписано. Відмову мотивовано некоректним відображенням у зазначеному акті: які фактично послуги/роботи були надані/виконані, кількості осіб, що їх виконували, тощо. Натомість позивач, звертаючись до суду з позовом у даній справі наголошував на тому, що ним, як виконавцем, у повному обсязі виконано свої зобов`язання за договором щодо надання послуг з охорони від пожеж у березні 2020 року, однак відповідач свій обов`язок щодо оплати наданих послуг у березні 2020 року не виконав, посилаючись на невиконання останнім вимог, викладених у листах від 02.04.2020 №10/456 та від 18.05.2020 №14/479 про відмову від підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3.
7.39. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що суди дійшли висновку про недоведеність позивачем обставин належного виконання ним умов договору у березні 2020 року. Зокрема, суди зазначили про те, що у даному спірному випадку Акт здачі-приймання виконаних робіт від 01.04.2020 №3 за березень 2020 року на суму 1 146 916,67грн не підписаний відповідачем, а відмова від підписання останнім вмотивована некоректним відображенням в зазначеному Акті переліку наданих за ним послуг (не зазначенням виконавцем, які фактично послуги були надані та кількості осіб, що їх виконували; ненаданням виконавцем штатного розпису персоналу станом 2020 рік та кошторису виконаних робіт, з метою перевірки суми вказаної у акті).
7.40. Також за висновком судів попередніх інстанцій, виконавцем за договором фактично є 18 державна пожежно-рятувальна частина (третя особа), яка відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.02.2020 №126 припинена, шляхом ліквідації. Суди зазначили, що згідно з наказом від 11.02.2020 №126 зобов`язано голову комісії з припинення, у встановленому порядку попередити особовий склад 18 державної пожежно-рятувальної частини про наступне їх вивільнення та звільнити в порядку визначеному чинним законодавством. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис від 13.02.2020 №11061100017000200 про перебування 18 державної пожежно-рятувальної частини в стані припинення, у зв`язку з ліквідацією.
7.41. Однак, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Актом здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 на суму 1 146 916,67 грн за березень 2020 року є передчасним.
7.42. Колегія суддів зазначає, що юридична особа яка ліквідується в період здійснення ліквідаційної процедури не втрачає статусу юридичної особи та своєї дієздатності. Припинення юридичної особи (втрата дієздатності) відбувається вже після внесення відповідного запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
7.43. Так, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, суди, по-перше, залишили поза увагою строк дії договору, з урахування положень пункту 1 Додаткової угоди до договору до 31.03.2020 та не взяли до уваги положення частини першої статті 49-2 Кодексу законів про працю України відповідно до якої про наступне вивільнення працівники персонально мають бути попереджені не пізніше, ніж за два місяці до вивільнення; по-друге, суди не надали оцінки умовам договору та фактично не встановили обставин щодо обсягу набутих сторонами прав і обов`язків за ним та положень чинного законодавства у сфері пожежної безпеки, у тому числі і Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №716; по-третє, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18 державна пожежно-рятувальна частина станом на 13.02.2020 не була ліквідована, а лише перебувала в стані припинення.
7.44. Верховний Суд звертає увагу на те, що виходячи із предмету спору судами має бути досліджено обставини: 1) виконання/невиконання сторонами свої зобов`язань за договором надання послуг; 2) обставини щодо належного/неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, а не виключно встановлення обставин неналежного оформлення Акту наданих послуг та його змісту.
7.45. Поряд з тим, приймаючи рішення в оскаржуваній частині, суди зосередились лише на дослідженні обставин та доводів відповідача щодо фактичного оформлення Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 та на встановленні обставин щодо виконання/невиконння позивачем вимог замовника, викладених у листах від 02.04.2020 №10/456 та від 18.05.2020 №14/479.
7.46. Водночас, судами не враховано, що в силу положень пункту 7 Порядку укладанню договору про охорону від пожеж передує попереднє погодження: умов договору про охорону від пожеж; штат (штатний розпис) пожежно-рятувального підрозділу; перелік об`єктів суб`єкта господарювання, що охоронятимуться від пожеж, їх специфіку.
7.47. Суд наголошує, що згідно з частиною першою статті 509 та частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
7.48. Відтак, з`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.
7.49. Поряд з тим судами попередніх інстанцій залишено поза увагою сам предмет договору та не надано оцінки умовам, погодженим сторонами у розділах 1, 3, 4 цього договору, що в свою чергу призвело до неправильного тлумачення судами положень пунктів 4.1, 4.2 договору.
7.50. Як встановлено судами, обов`язком виконавця за договором є організація та проведення гасіння пожеж, рятування людей на них, надання допомоги в межах визначеними відповідними планами реагування у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха; проведення заходів спрямованих на попередження виникненню пожеж та інших профілактичних робіт у цьому напрямку; здійснення щоденного моніторингу протипожежного стану об`єктів (контроль за веденням вогневих та інших пожежнонебезпечних робіт, станом засобів виявлення та гасіння пожеж, протипожежного водопостачання, дотримання протипожежного режиму в приміщеннях та на території об`єктів замовника.
7.51. Водночас, судами не встановлено обставин щодо обов`язковості зазначення виконавцем при складанні Акту здачі-прийняття виконаних робіт переліку наданих послуг у звітному місяці та зазначення кількості працівників з числа особового складу виконавця, або в силу вимог закону або в силу положень договору. Такі висновки судів не ґрунтуються на положеннях умов визначених сторонами у розділі 4 договору.
7.52. Крім того колегія суддів зазначає, що в порушення вимог статей 86, 236 ГПК України, суди не надали оцінки доводам позивача, що фактично інформація, зазначена виконавцем у Акті здачі-прийняття виконаних робіт від 01.04.2020 №3 є ідентичною за змістом інформацією, що міститься у Акті здачі-прийняття виконаних робіт від 02.03.2020 №2 (наявний у матеріалах справи) та є ідентичною за змістом тій інформації, що зазначалась виконавцем у всіх інших актах за договором, які передували березню 2020 року.
7.53. Висновки ж судів попередніх інстанцій щодо неможливості виконання умов договору у березні 2020 року 18 державною пожежно-рятувальною частиною (третьою особою) у зв`язку із її ліквідацією відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.02.2020 №126 є такими, що зроблені без з`ясування обставин щодо фактичного виконання цього наказу. Внаслідо,к чого, судами належним чином не було перевірено усі доводи сторін та неповно встановлено обставини, які підлягали встановленню у спірних правовідносинах.
7.54. Водночас вказане питання є ключовим для подальшого розгляду цієї справи. Верховний Суд вважає передчасним надання відповіді щодо інших аргументів поданої касаційної скарги з огляду на необхідність першочергового встановлення вказаних обставин, що не було здійснено судами в повній мірі в порушення норм ГПК України (статті 86 ГПК України).
7.55. З огляду на викладене у розділі 7 цієї постанови, колегія суддів зазначає про те, що доводи касаційної скарги та підстави касаційного оскарження знайшли своє часткове підтвердження, а тому - касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.