ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2802/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді покладено на помічника судді Александренко К.І.,
представників учасників справи:
позивача - приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" - Риков О.О., адвокат (ордер від 18.10.2021),
відповідачів: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - не з`явився,
приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" - не з`явився,
приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" - не з`явився,
приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" - не з`явився,
приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" - не з`явився,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Моторного (транспортного) страхового бюро України - не з`явився,
публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (припинено згідно з інформацією з ЄДР) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 (головуючий суддя: Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.)
у справі № 910/2802/20
за позовом приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія")
до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"), приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі - ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"), приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Перша"), приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - ПрАТ "Страхова група "ТАС"), приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (далі - ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"),
про визнання недійсними змін до договору.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", ПрАТ "Страхова компанія "Перша" про визнання недійсними змін до договору від 28.12.2012 облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування, які внесені згідно з протоколом від 19.12.2019 № 9/2019 (ПВП).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався, зокрема, на те, що прийняті на зборах сторін договору від 19.12.2019 зміни до договору від 28.12.2012 є незаконними, оскільки: не отримувалася згода МТСБУ на внесення змін до договору; проекти документів, які стосувалися змін до договору надсилалися в останній момент та не містили більшості інформації до проектів запропонованих змін; не залучалося та не отримувалася згода ПАТ "УСК "Гарант-Авто" на внесення змін до договору згідно з умовами додатку № 1 до договору від 28.12.2012; позивач проголосував проти внесення змін до договору; перелік осіб для голосування на момент зборів не був затверджений додатком № 2 до договору; прийняті рішення мають ознаки нікчемності правочинів та їх зміст суперечить вимогам чинного законодавства, правосуб`єктності.
Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2020, зокрема, до участі у справі № 910/2802/20 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів залучено МТСБУ та ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто".
Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2020, зокрема, до участі у справі № 910/2802/20 як співвідповідачів залучено: ПрАТ "Страхова група "ТАС", ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2020 зі справи № 910/2802/20 у позові відмовлено повністю, з посиланням на: прийняття рішення про внесення змін до договору страховиками - учасниками у відповідності до визначеного пунктом 12.4 договору порядку; відсутність доказів на підтвердження відсутності станом на час проведення засідання страховиків -учасників договору; відсутність законодавчої норми, яка б визначала необхідність реєстрації Пулу внутрішнього перестрахування, як окремої юридичної особи; доводи позивача з приводу перерозподілу грошових коштів, які надійшли як додаткові гарантійні внески до фонду страхових гарантів, не створюють підстав для визнання недійсними змін до договору; позивач не позбавлений права за власною ініціативою припинити свою участь у договорі облігаторного перестрахування, якщо, на його думку, внесені в договір зміни позбавляють позивача його прав або ставлять у невигідне становище; питання наявності чи відсутності заборгованості позивача за договором, порядок розподілу коштів не входить у предмет дослідження в цій справі за позовними вимогами про визнання недійсними змін до договору; заявлена позивачем вимога у співвідношенні з обґрунтуваннями позивача щодо неправомірності перерозподілу грошових коштів, які надійшли як додаткові гарантійні внески до фонду страхових гарантій щодо неможливості здійснення коригування після завершення перестрахових періодів, доводами про відсутність заборгованості позивача за договором, не відповідає належному способу захисту прав позивача, які, на його думку, порушені.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 зі справи рішення суду першої інстанції скасоване, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Здійснено новий розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що пунктом 12.4 договору, на який послався суд першої інстанції в своєму рішенні, визначено загальний порядок прийняття рішень зборами сторін з питань, що стосуються цього договору, тоді як пунктом 12.3 цього договору регламентований порядок прийняття рішень щодо внесення змін та доповнень до договору, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про достатність 60% голосів сторін для прийняття рішення щодо внесення змін до договору з посиланням на пункт 12.4 договору, є необґрунтованим; сторони не дотрималися порядку, встановленого приписами частини другої статті 634 Цивільного кодексу України та пункту 12.3 договору при прийнятті рішення щодо внесення змін у договір, який є договором приєднання, що є достатньою підставою для визнання недійсними відповідних змін, оформлених протоколом від 19.12.2019 № 9/2019 (ПВП).
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ПрАТ "Страхова компанія "Перша" та ПрАТ "Страхова група "ТАС" просили постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржники посилаються на: пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначають, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (в частині неможливості визнання недійсним договору, який, на думку позивача, є неукладеним), викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц; пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини першої статті 651 Цивільного кодексу України в частині внесення змін у договір в особливому порядку, передбаченому у договорі, без отримання згоди всіх сторін щодо внесення змін у багатосторонній договір у вигляді рішення сторін, оформленого протоколом, та наявність необхідного для цього кворуму; пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись, на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають значення для справи на підставі недопустимих доказів, порушивши приписи частини другої статті 634 Цивільного кодексу України, статті 77 ГПК України.
Доводи інших учасників справи
Від ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" 25.10.2021 (до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції) надійшли заяви про приєднання до касаційної скарги ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (з доданими до заяв документами про сплату судового збору та доказами направлення/вручення заяв іншим учасникам справи).
Згідно з приписами статті 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Заяву про приєднання до касаційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи.
Розглянувши у судовому засіданні 28.10.2021 матеріали заяв ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", Суд дійшов висновку про те, що заяви ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про приєднання до касаційної скарги ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 зі справи № 910/2802/20 відповідають вимогам статті 297 ГПК України та підлягають врахуванню у розгляді касаційної скарги ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" у справі.
27.10.2021 від ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" надійшов відзив на касаційні скарги, в якому назване Товариством просило: поновити строк для подання відзиву на касаційні скарги; у задоволенні касаційних скарг відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції зі справи залишити в силі.
З огляду на приписи статей 116, 165 ГПК України, враховуючи дату отримання ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" ухвал Суду зі справи - 13.10.2021 (згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення), строк для подання відзиву на касаційні скарги не вважається пропущеним, у зв`язку з чим клопотання ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про поновлення строку для подання відзиву на касаційні скарги Суд залишив без розгляду, а відзив ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на касаційні скарги долучив до матеріалів справи.
Розгляд клопотань учасників справи
На електронну адресу Касаційного господарського суду 27.10.2021 надійшло клопотання відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 про відкладення розгляду касаційних скарг у справі.
Згідно з довідкою від 27.10.2021 № 75 за підписом начальника відділу опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу, вказане клопотання не містить кваліфікованого електронного підпису.
З огляду на те, що подання будь-яких процесуальних клопотань шляхом направлення їх на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису унеможливлює ідентифікацію особи, яка подала зазначене клопотання, протокольною ухвалою від 28.10.2021 Суд з урахуванням приписів частин другої та четвертої статті 170 ГПК України залишив вказане клопотання без розгляду.
У судовому засіданні 28.10.2021 представник ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" заявив усне клопотання про огляд Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 зі справи № 910/19441/20 (на якій містяться відтиски печатки названого суду), копію якої додано до відзиву на касаційні скарги.
З посиланням на приписи статті 300 ГПК України Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
За умовами договору від 28.12.2012 облігаторного квотно-пропорційного перестрахування з лімітом відповідальності до 500 тис. євро включно, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з перестрахуванням відповідальності за договорами міжнародного обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "Зелена картка", укладеного між страховиками, які зазначені у Реєстрі страховиків цього договору (додаток 1), кожен з них виступає перестрахувальником у відношенні до укладених ними договорів міжнародного страхування та як перестраховик у відношенні до договорів міжнародного страхування, укладених іншими страховиками - сторонами цього договору (далі - "страховики" або, відповідно, "перестрахувальник", "перестраховик") та МТСБУ.
Згідно з додатком № 1 до договору до складу страховиків - учасників договору входять: ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", ПрАТ "Страхова група "ТАС", ПрАТ "Страхова компанія "Перша".
Відповідно до рішення членів Пулу внутрішнього перестрахування, оформленого протоколом від 24.12.2015 № 3/2015 (ПВП) змінено назву договору на договір облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування.
Згідно з пунктом 2.1 договору передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:
- договір зовнішнього перестрахування - договір перестрахування ексцеденту збитку за договорами міжнародного страхування з лімітом відповідальності понад 500 тис. євро або з нижчим лімітом відповідальності, укладений страховиками повними членами МТСБУ з перестраховиками, які не є членами МТСБУ, відповідно до вимог Порядку забезпечення платоспроможності страховиків - повних членів (шляхом перестрахування) та Бюро, як члена міжнародної системи автострахування "Зелена карта", затвердженому загальними зборами повних членів МТСБУ;
- Пул внутрішнього перестрахування - об`єднання страховиків - повних членів МТСБУ з метою перестрахування відповідальності за договорами міжнародного страхування серед членів Пулу, утворене у відповідності до вимог, затверджених Загальними зборами страховиків - повних членів МТСБУ.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору встановлено, що за цим договором здійснюються перестрахові виплати за страховими випадками, що настали в перестраховий період; першим перестраховим періодом є 2013 календарний рік, з 01.01.2013 по 31.12.2013, обидві дати включно; кожним наступним перестраховим періодом є кожен календарний рік з 1 січня до 31 грудня, обидві дати включно.
Цей договір набирає чинності з 1 січня 2013 року (пункт 4.1 договору).
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 договору перестрахувальник зобов`язаний оперативно вносити інформацію про укладені договори міжнародного страхування "Зелена картка", отримані повідомлення про страхові випадки та вимоги на компенсацію (дебет-ноти) від іноземних врегулювальників, а також інформацію про здійснені страхові відшкодування в інформаційну систему МТСБУ.
Згідно з пунктом 11.3 договору частка участі у ризиках страховика, який має заборгованість зі сплати цільових додаткових гарантійних внесків до ФСГ, починаючи з періоду, за який не перераховані такі внески, перерозподіляється між іншими страховиками, пропорційно часткам (квотам) їх участі в ризиках, відповідно до додатку № 2 до договору.
У випадку настання страхового випадку за чинним договором міжнародного страхування "Зелена картка", укладеним у відношенні до транспортного засобу з іноземними реєстраційними номерами, власне утримання перестрахувальника стосовно такого збитку збільшується на суму, еквівалентну 30 тис. евро. При цьому частки (квоти) участі перестраховиків в такому збитку відповідно зменшуються (пункт 12.1 договору).
У випадку отримання протягом одного перестрахового періоду повідомлень про настання страхових випадків за договорами міжнародного страхування "Зелена картка" не внесеними в інформаційну систему МТСБУ до настання строку звітності за місяць, в якому почав діяти такий договір, власне утримання перестрахувальника стосовно кожного такого випадку збільшується на суму добутку еквіваленту 2 тис. євро та порядкового номеру такого страхового випадку (за простроченими для внесення в інформаційну систему МТСБУ договорами міжнародного страхування) протягом перестрахового періоду. При цьому частки (квоти) участі перестраховиків в такому збитку відповідно зменшуються (пункт 12.2 договору).
Відповідно до пункту 12.3 договору останній може бути доповнений або змінений за взаємною згодою усіх його сторін. Така згода може бути оформлена у формі додаткової угоди або протокольним рішенням зборів Сторін.
Пунктом 12.4 договору передбачено, що рішення зборів Сторін є прийнятим, якщо за нього проголосували сторони, які мають разом частку участі (квоту) в ризиках за договором не менше 60% у поточному перестраховому періоді згідно із додатком 2 до договору. Такі рішення можуть бути прийняті з будь-яких питань, що стосуються цього договору, окрім питань: припинення цього договору; виключення страховика зі складу учасників цього договору. Опитування страховиків може бути проведено шляхом листування.
Порядок укладення договору облігаторного перестрахування зазначений у пункті 12.8 договору, згідно із яким цей договір укладається у наступному порядку:
- попередньо схвалений Дирекцією МТСБУ та страховиками, які відповідно до рішення Загальних зборів повних членів МТСБУ визначені учасниками цього договору, підписується МТСБУ та надсилається таким страховикам з пропозицією про приєднання відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України;
- страховик протягом 10 днів з дня надходження до нього пропозиції МТСБУ щодо приєднання до цього договору надає МТСБУ два примірники Акту про приєднання за формою, визначеною в додатку 3 до цього договору, які підписані страховиком та скріплені його печаткою;
- МТСБУ протягом 5 днів з дня отримання примірників Акту від страховика підписує їх, скріплює своєю печаткою, повертає один примірник страховику, який зазначений у такому акті, вносить записи у Реєстр страховиків-учасників цього договору (додаток 1) та направляє копію такого Реєстру всім страховикам, які є сторонами цього договору.
Договір облігаторного перестрахування укладений сторонами шляхом приєднання страховиків до умов цього договору на підставі актів про приєднання до цього договору.
Відповідно до додатку № 2 до договору розмір власного утримання часток (квот) участі страховиків-повних членів МТСБУ в договорі від 28.12.2012 облігаторного перестрахування (перестраховий період 2019 календарний рік) становив:
ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - 10,828345%;
ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" - 7,054916%;
ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" - 18,106241%;
ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" - 6,932343%;
ПрАТ "Страхова група "ТАС" - 30,548181%;
ПрАТ "Страхова компанія "Перша" - 26,529974%.
Всього 100%.
Позивач приєднався до договору облігаторного перестрахування шляхом підписання акта про приєднання від 28.12.2012 (додаток № 3 до договору).
19.12.2019 відбулося засідання учасників договору (Пулу внутрішнього перестрахування).
У засіданні учасників Пулу внутрішнього перестрахування, яке відбулося 19.12.2019 брали участь шість страховиків, у тому числі, позивач, що підтверджується протоколом № 9/2019 (ПВП).
Так, згідно з пунктом 2 протоколу від 19.12.2019 № 9/2019 (ПВП) засідання страховики - учасники Пулу внутрішнього перестрахування вирішили, зокрема, внести зміни до договору від 28.12.2012 в порядку, передбаченому пунктами 12.3 та 12.4 договору, а саме, доповнити договір пунктами 12.2-1 та 12.2-2 такого змісту:
" 12.2-1. МТСБУ як оператору взаєморозрахунків між сторонами Договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за Договором зовнішнього перестрахування від 28 грудня 2012 року (надалі - договір) у строк до 10 робочих днів з моменту набуття чинності цих змін до договору, провести зарахування страховикам - учасникам договору у якості перестрахових платежів за договором коштів, що надійшли від страховиків - учасників договору у період з 1 січня 2013 року до 12 грудня 2018 року відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 протоколу Загальних зборів повних членів МТСБУ № 114/2013 від 25.01.2013 у якості додаткового гарантійного внеску до фонду страхових гарантій (надалі - ФСГ) в наступних розмірах:...".
Внесення змін до договору, запропонованих ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", підтримали 5 страховиків, які є його сторонами (частка голосів яких становила 93,067657%), тоді як, позивач проголосував проти внесення змін до договору (його частка становить 6,932343%).
Позивач вважає прийняті на засіданні учасників договору (Пулу внутрішнього перестрахування) від 19.12.2019 зміни до договору незаконними та з посиланням на приписи статей 15, 203, 207, 215, 216, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про страхування", статті 7, пункту 39.1 статті 39, пункту 43.4 статті 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", пункту 1.5 статті 1, пункту 8.4 статті 8, пункту 13.4 статті 13 Статуту МТСБУ, пункту 12.3 договору звернувся з позовом до суду про визнання недійсними змін до договору, які внесені згідно з протоколом від 19.12.2019 № 9/2019 (ПВП).
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними змін до договору від 28.12.2012 облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування, які внесені згідно з протоколом від 19.12.2019 № 9/2019 (ПВП).
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 зі справи № 910/9817/19, від 21.12.2020 зі справи № 916/401/17.
У багатосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним і спрямованим на досягнення певної мети всіма учасниками правочину; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
У частині першій статті 215 Цивільного кодексу України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.