ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/686/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021
та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021
у справі № 915/686/21
за позовом Приватного акціонерного товариства Первомайський молочноконсервний комбінат
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс",
2) Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича
про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та скасування реєстраційних записів.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Первомайський молочноконсервний комбінат" (далі - ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", заявник) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом:
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Київ Фінанс", відповідач) вчиняти будь-які дії, спрямовані на користування, передачу у власність, передачу у користування (у тому числі відчуження, перереєстрації, реєстрації, визнання права власності тощо) щодо об`єктів нерухомого майна розташованих за адресою:
·Миколаївська область, м. Первомайськ, проспект Труда, 12, площею 17684,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23526148104;
·Миколаївська область, м. Первомайськ, с. Кам`яний міст, вул. Південнокодимська, 12, площею 6779 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23451148254;
·Миколаївська область, Врадіївський район, с.м.т. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 80, площею 2889,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14843748223;
- заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь - які реєстраційній дії щодо об`єктів нерухомого майна:
·Миколаївська область, м. Первомайськ, проспект Труда, 12, площею 17684,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23526148104;
·Миколаївська область, м. Первомайськ, с. Кам`яний міст, вул.Південнокодимська, 12, площею 6779 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23451148254;
·Миколаївська область, Врадіївський район, смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 80, площею 2889,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14843748223.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначав про те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, перелічені вище об`єкти нерухомості, належні заявнику (за його твердженням), були незаконно відчужені на користь ТОВ "ФК "Київ Фінанс" на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 19.04.2021 № 451 та від 19.04.2021 № 452, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В.
За твердженням заявника, таке відчуження відбулося без будь-якого повідомлення власника майна та всупереч заборонам, встановленим ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2016 та від 07.11.2017 у справі № 915/715/16.
Перебування на даний час спірного майна у власності ТОВ "ФК "Київ Фінанс" створює передумови для подальшої його передачі цією особою у власність або у користування іншим фізичним або юридичним особам.
Крім того, ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" у заяві про забезпечення позову зазначало, що має намір пред`явити до ТОВ "ФК "Київ Фінанс" позов про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними, скасування реєстрації права власності та зобов`язання вчинити дії.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021:
1. Задоволено заяву ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
2. Заборонено ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на користування, передачу у власність, передачу у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо) щодо об`єктів нерухомого майна:
- розташованих за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, проспект Труда, 12; Загальна площа (кв.м): 17684.2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23526148104;
- розташованих за адресою: Миколаївська обл., Первомайський р., с.Кам`яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12; Загальна площа (кв.м): 6779, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23451148254;
- розташованих за адресою: Миколаївська обл., Врадіївський p., смт.Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80; Загальна площа (кв.м): 2889.6, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 14843748223.
3. Заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна:
- розташованих за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, проспект Труда, 12; Загальна площа (кв.м): 17684.2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23526148104;
- розташованих за адресою: Миколаївська обл., Первомайський р., с.Кам`яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12; Загальна площа (кв.м): 6779, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23451148254;
- розташованих за адресою: Миколаївська обл., Врадіївський p., смт.Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80; Загальна площа (кв.м): 2889.6, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 14843748223.
4. Ухвала є обов`язковою до виконання та набирає законної сили з 26.05.2021.
5. Стягувачем за даною ухвалою є ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат".
Боржником за даною ухвалою в частині п. 2 резолютивної частини даної ухвали є ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс".
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що запропоновані заявником заходи забезпечення позову є обґрунтованими, вжиття вказаних заходів спрямоване на забезпечення ефективності судового захисту порушеного права, за захистом яких позивач має намір звернутися до господарського суду.
При постановленні ухвали місцевий господарський суд, керуючись положеннями статей 136, 137 ГПК України, виходив з того, що наявність у ТОВ "ФК "Київ Фінанс" правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною нерухомістю на користь третіх осіб.
ТОВ "ФК "Київ Фінанс" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Київ Фінанс" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021 у справі № 916/686/21 змінено, викладено пункти 1, 2 резолютивної частини в наступній редакції:
"1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат", м.Первомайськ, Миколаївська область задовольнити частково.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс", м. Київ вчиняти дії, спрямовані на передачу у власність, передачу у користування іншим особам об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою:
- Миколаївська область, м. Первомайськ, проспект Труда, 12, площею 17684,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23526148104;
- Миколаївська область, м. Первомайськ, с. Кам`яний міст, вул.Південнокодимська, 12, площею 6779 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23451148254;
- Миколаївська область, Врадіївський район, с.м.т. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 80, площею 2889,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14843748223".
В іншій частині ухвалу залишено без змін.
Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що обрані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "ФК "Київ Фінанс" вчиняти дії, спрямовані на передачу у власність, передачу у користування іншим особам спірних об`єктів нерухомого майна є розумними, співмірним та адекватними.
Водночас, за висновком суду апеляційної інстанції, забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "ФК "Київ Фінанс" користування цими об`єктами є таким, що порушує його права та законні інтереси, як власника цього майна.
Щодо обраних судом першої інстанції заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "ФК "Київ Фінанс" вчиняти будь-які дії щодо відчуження, перереєстрації, реєстрації, визнання права власності тощо, суд апеляційної інстанції зазначив, що цей спосіб забезпечення позову, не є ефективним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "ФК "Київ Фінанс" (скаржник) до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у справі № 915/686/21, ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
В обґрунтування доводів посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 19, 136, 137 ГПК України.
Скаржник вважає, що вжиті судом першої інстанції та залишені без змін судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову спрямовані на втручання в господарську діяльність скаржника та перешкоджають веденню господарської діяльності, є неспіввісними із заявленими позивачем позовними вимогами, порушують принцип рівноправності сторін у спорі та призводять до невиправданого обмеження майнових прав скаржника.
Скаржник звертає увагу касаційного суду на те, що при зверненні до суду першої інстанції заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.
Доводи інших учасників справи
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частини 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка доводів учасників та застосування судами норм матеріального та процесуального права
Діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі №922/3502/19).
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" зазначало, що має намір у строк, встановлений частиною третьою статті 138 ГПК України, звернутися до суду з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" про визнання недійсними договорів купівлі - продажу об`єктів нерухомого майна від 19.04.2021 № 451 та № 452. За твердженням заявника, перебування на даний час об`єктів нерухомості у власності ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс" створює передумови для подальшої передачі цих об`єктів у власність іншим особам, що в подальшому, в разі задоволення позовних ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" унеможливить виконання рішення суду щодо повернення спірних об`єктів.
Оскільки заявник має намір звернутися до суду з такими вимогами, у разі задоволення яких судове рішення не вимагатиме примусового виконання, то у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За таких обставин має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов може бути забезпечено, серед іншого, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Взявши до уваги доводи і докази заявника, місцевий господарський суд встановив, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2016 у справі №915/715/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шибко О.Л.; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2017 у справі №915/715/16 заборонено відчужувати все рухоме та нерухоме майно ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат".
На час постановлення вказаної ухвали, ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" було власником нерухомого майна, а саме:
• Миколаївська область, м. Первомайськ, проспект Труда, 12, площею 17 684,2кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23526148104;
• Миколаївська область, м. Первомайськ, с.Кам`яний міст, вул.Південнокодимська, 12, площею 6779 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23451148254;
• Миколаївська область, Врадіївський район, с.м.т. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 80, площею 2889,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14843748223.
Водночас, станом на 25.05.2021 вказані об`єкти нерухомого майна вибули з власності ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" на підставі договорів купівлі - продажу від 19.04.2021 № 451, № 452 та № 452 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 25.05.2021 р. № 257904508, № 257949672 та №257952153.
Встановивши вказані обставини, врахувавши предмет і підстави позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, суд першої інстанції виходив з наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, оскільки перебування спірних об`єктів нерухомості у власності ТОВ "Фінансова компанія "Київ Фінанс", отриманих відповідачем за оспорюваними договорами купівлі-продажу, створює передумови для подальшої передачі цих об`єктів у власність іншим особам, а відтак існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на користування, передачу у власність, передачу у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо) щодо об`єктів нерухомого майна, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову).
Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачем буде здійснено відчуження, перереєстрацію спірного майна, заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Переглядаючи ухвалу першої інстанції за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Київ Фінанс" апеляційний суд правильно вказав, що обрані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ "ФК "Київ Фінанс" вчиняти дії, спрямовані на передачу у власність, передачу у користування іншим особам спірних об`єктів нерухомого майна, є розумними, співмірним та адекватними.
Водночас, встановивши, що на час розгляду заяви про забезпечення позову право власності на спірні об`єкти нерухомого майна належить саме ТОВ "ФК "Київ Фінанс", апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечення позову шляхом заборони користування вказаними об`єктами є таким, що порушує закріплені в статті 317 ЦК України права та законні інтереси ТОВ "ФК "Київ Фінанс" як власника цього майна.
Враховуючи наведене Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про забезпечення позову шляхом вжиття відповідних заходів, передбачених пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України, задля запобігання в подальшому можливому ускладненню чи унеможливленню ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, захищаючи які він має намір звернувся з позовом.
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та наведені вище висновки, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника на недостатнє мотивування судами та необґрунтованість припущення щодо необхідності забезпечення позову, через безпідставність таких доводів.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції (якими змінено ухвалу суду першої інстанції) щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, є такими, що відповідають встановленим обставинам справи, приписам процесуального законодавства та висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Наведені у касаційній скарзі цитати з постанов Верховного Суду, по суті, є викладенням висновків судів, які стосуються встановлених під час розгляду відповідних справ фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, та їх оцінки у кожному конкретному випадку в межах дискреційних повноважень судів та не стосуються питання неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи є абсолютно неспівмірними заявленим позивачем позовним вимогам про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на передачу у власність, передачу у користування іншим особам спірних об`єктів нерухомого майна, жодним чином не обмежить права та законні інтереси відповідача, зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє відповідача його конституційних прав як власника цього майна, а також не перешкоджає займатись господарською діяльністю.
Вищенаведене забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову застосовані судом апеляційної інстанції виключно як гарантія забезпечення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Відтак, доводи скаржника про порушення судами приписів статей 136, 137 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції, тому відхиляються колегією суддів.
Стосовно доводів скаржника про неповноту дослідження обставин справи і неправильну оцінку доказів (заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову) Верховний Суд зауважує, що в цій частині доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права, та зводяться до твердження про необхідність переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 300 ГПК України, перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Такі доводи скаржника були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи і доказам, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується Верховний Суд.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Верховний Суд звертає увагу на імперативні приписи статті 300 ГПК України, згідно з якими повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
Відтак, оскаржуване судове рішення в частині відмови вжиття заходів забезпечення позову не є предметом касаційного перегляду зважаючи на доводи касаційної скарги та імперативні приписи статті 300 ГПК України.
В контексті зазначеного Верховний Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до заперечення скаржником установлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, тверджень про недослідження судами доказів і надання доказам неправильної оцінки, оскільки такі аргументи наведено без урахування меж касаційного перегляду та повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України.