ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 923/1172/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
представників учасників справи:
- позивачів - Кізима І.В. (адвокат);
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу
у справі за позовом 1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус"
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_3 ;
2. ОСОБА_4 ;
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон"
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" (надалі - ТОВ "С Клаус"), в якому просили суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "С Клаус", оформлені протоколом № 1 від 11.07.2019.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.02.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "С Клаус", оформлені протоколом № 1 від 11.07.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "С Клаус" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 закрито.
Під час перегляду судом касаційної інстанції скарги ТОВ "С Клаус" представник позивачів подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Орієнтовний (попередній) розмір витрат на професійну правничу допомогу складав 10 000,00 грн.
04.10.2021 від позивачів до Верховного Суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому просять ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ТОВ "С Клаус" судові витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_1 у розмірі 6 000,00 грн та ОСОБА_2 у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.
10.06.2020 між ОСОБА_1, ОСОБА_2 (клієнти) та адвокатським об`єднанням "Жованник і партнери" (об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги на умовах білінгу № б/н, відповідно до умов якого об`єднання зобов`язалося здійснювати захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту та умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнти зобов`язалися оплатити надані послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, на умовах і в порядку, визначених цим договором. Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що обсяг необхідних послуг та запит щодо певного виду правової допомоги визначається клієнтам та може узгоджуватися в усному чи письмовому порядку.
Додатковою угодою № 1 до договору сторони погодили, що розмір гонорару об`єднання визначається від погодинних ставок для адвокатів, а погодинна оплата складає 2000,00 грн за 1 годину роботи.
Відповідно до пункту 1.3 договору, цей договір є підставою для оформлення ордеру адвоката будь - яким адвокатом - працівником або партером об`єднання, якому доручено надання правової допомоги і не потребує додаткового погодження з клієнтом.
13.08.2021 адвокатським об`єднанням "Жованник і партнери" був виданий ордер на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 10.06.2020 для представництва інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокатом Кізимом І.В.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Із звіту наданих послуг вбачається, що у вартість наданих адвокат послуг входять такі роботи та послуги: 1) правовий аналіз касаційної скарги ТОВ "С Клаус" та відзиву на касаційну скаргу у справі, що переглядається - 8 000,00 грн (4 год х 2 000,00 грн); 2) складання тексту клопотання про закриття провадження у справі № 923/1172/20 - 4 000,00 грн (2 год х 2 000,00 грн).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу за розгляд спору в суді касаційної інстанції в розмірі 12 000,00 грн, з яких по 6 000,00 грн кожний, надали такі докази:
- копію договору про надання правової допомоги на умовах білінгу № б/н від 10.06.2020;
- копію додаткової угоди № 1 до договору № б/н від 10.06.2020 про надання правової допомоги на умовах білінгу;
- копії ордерів № 1016725 від 13.08.2021 та № 1016726 від 13.08.2021;
- копії рахунків на оплату № 185 на суму 6 000,00 грн та № 188 від 01.10.2021 на суму 6 000,00 грн;
- копії актів наданих послуг № 185 від 01.10.2021 на суму 6 000,00 грн та № 188 від 01.10.2021 на суму 6 000,00 грн.
Отже позивачами, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання їм вказаних послуг у суді касаційної інстанції.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, як і заперечень щодо поданої заяви відповідачем надано не було.
З огляду на співмірність суми витрат із обсягом наданих послуг, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачами, у відповідності до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, надання їм адвокатом Кізимом І.В. послуг на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відшкодування понесених позивачами судових витрат за представництво інтересів в суді касаційної інстанції в сумі 12 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд