ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/6985/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Могил С. К.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2021 (Чередко А. Є. - головуючий, судді Верхогляд Т. А., Коваль Л. А.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про стягнення 48 033 203,24 грн,
(У судове засідання з`явилися представники: позивача - Литвин П. В., відповідача - Лотанюк С. В.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У грудні 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованість у розмірі 48 033 203,24 грн, з яких: основний борг у розмірі 36 584 484,03 грн; пеня у розмірі 7 501 392,06 грн; 3 % річних у розмірі 1 769 401,25 грн; інфляційні втрати у розмірі 1 375 841,89 грн; збитки у розмірі 802 084,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу від 05.10.2018 № 3491/18-КП-5 в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ. Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору (пункту 5.1 - у редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2018).
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) 05.10.2018 укладено договір купівлі - продажу природного газу № 3491/18-КП-5, з урахуванням додаткових угод.
Додатковою угодою від 30.11.2018 № 4 до договору купівлі - продажу природного газу № 3491/18-КП-5 сторони виклали розділи 1-12 цього договору в новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції Додаткової угоди № 4) постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. договору).
За цим договором постачається газ, ввезений на митну територію України (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018), замовлений обсяг природного газу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 - 8257,0 тис. м3.
Додатковою угодою від 20.03.2019 № 6 сторони домовились, що постачальник передає споживачу: у березні 2019 року природного газу в обсязі 1 058,0 тис. м3; у квітні 2019 року 163,0 тис. м3.
Відповідно до п. 5.1 договору (у редакції додаткової угоди від 30.11.2018 № 4), оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Пунктом 11.1 договору (в редакції додаткової угоди від 30.11.2018 № 4) визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
Відповідно до п. 11.2 Договору (у редакції додаткової угоди від 30.11.2018 № 4), пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 5 п. 6.2, підп. 8 п. 6.2, підп. 4 п. 6.3, абз. 3 підп.2 п. 6.4 цього Договору застосовуються з дня, зазначеного у повідомленні позивача, яке направляється на електронну адресу відповідача, зазначену у п. 12 договору та розмішується на офіційному сайті позивача.
Листом від 21.02.2019 № 26-1605/1.17-19 позивач повідомив відповідача про те, що з 01.03.2019 застосовуються наступні пункти договору: пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2 підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 5 п. 6.2, підп. 8 п. 6.2, підп. 4 п.6.3, абз. третій підп. 2 п. 6.4 договору.
Відповідно, пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1 підп. 3.9.2 п. 3.9, абзац 4 підп. 5 п. 6.2, абз. 2 підп. 2 п. 6.4 Договору з 01.03.2019 втрачають чинність.
Разом із цим, додатковою угодою від 20.03.2019 №5 Сторони погодили, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 5 п.6.2, підп.8 п. 6.2, підп. 4 п. 6.3, абз. 3 підп. 2 п.6.4 договору застосовуються сторонами з 01.03.2019.
Пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1 підп. 3.9.2 п. 3.9, абзац 4 підп. 5 п. 6.2, абзац 2 підп. 2 п. 6.4 договору з 01.03.2019 втрачають чинність.
Пунктом 3.13 договору, у редакції додаткової угоди від 30.11.2018 № 4, встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5 % відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений у п. 2.1 договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:
- 3.13.1. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
- 3.13.2. якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (V ф - V п) х Ц х K,
де: V ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором відповідно до акта приймання - передачі природного газу;
V п - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 цього договору;
Ц - ціна природного газу за цим договором;
K - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 договору (у редакції Додаткової угоди від 30.11.2018 № 4) передбачено, що відшкодування позивачу збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 м3) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;
постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
-споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акта-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп. 8 п.6.2 договору, споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 договору.
Відповідно до підп.4 п.6.3 договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення відповідачем умов п. 2.1 договору у разі. Якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5 % (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 60 915 368,12 грн, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:
від 30.11.2018 за листопад на суму 8 912 217,40 грн,
від 31.12.2018 за грудень на суму 13 627 482,62 грн,
від 31.01.2019 за січень на суму 15 866 257,69грн,
від 28.02.2019 за лютий на суму 11 894 629,4грн,
від 31.03.2019 за березень на суму 9 513 781,99грн,
від 30.04.2019 за квітень на суму 1 100 999,02грн.
Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково, станом на час звернення з позовом до суду розмір основного боргу становить 36 584 484,03 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору (у редакції додаткової угоди від 20.03.2019 № 6) постачальник передає споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 1 058,0 тис. м3.
Актом приймання-передачі від 31.03.2019 сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у березні 2019 року в обсязі 1 271,452 тис. м3.
Таким чином, відповідач в березні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі більшому на 213,452 тис. м3 (на 20,18 %) ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1 договору.
16.05.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено акт-претензію за вих. № 26-1282-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. І Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496в (далі - Правила), у розмірі 798 589,03 грн за різницю між замовленим в березні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного Відповідачем в березні 2019 року природного газу за договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову.
Листом від 18.06.2019 № 1966/12 відповідач повідомив про відмову здійснювати оплату за вищезазначеним актом-претензією.
Разом із цим, відповідно до п. 2.1 Договору (у редакції додаткової угоди від 20.03.2019 № 6) постачальник передає споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 163,0 тис. м3.
Актом приймання-передачі від 30.04.2019 сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у квітні 2019 року в обсязі 147,141 тис. м3.
Таким чином, відповідач в квітні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 15,859 тис. м3 (на 9,73 %) ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 договору.
13.06.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено акт-претензію за вих. № 26-2241-19, якою позивач вимагав у відповідача сплати збитків на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил у сумі 41 533,35 грн за різницю між замовленим в квітні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в квітні 2019 року природного газу за договором, згідно з детальним розрахунком, наданим у додатку до позову.
Листом від 02.12.2019 № 26-4494-19, позивач повідомив відповідача щодо перерахунку за вищезазначеним актом-претензією та зазначив, що сума збитків за квітень 2019 року, що підлягає сплаті складає 3 494,98 грн.
Листами від 11.07.2019 № 2195/12 та від 23.12.2019 № 4058/07 відповідач повідомив про відмову здійснювати оплату за вищезазначеними актом-претензією та листом.
АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до суду з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 3491/18-КП-5 постачання природного газу від 05.10.2018 в частині своєчасної та повної оплати природного газу, що стало підставою для нарахування пені, 3 % річних та втрат від інфляції та недотримання відповідачем обсягів природного газу в березні - квітні 2019 року, що стало підставою для нарахування збитків за перевищення обсягів фактично спожитого природного газу.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 у справі № 904/6985/20 позовні вимоги про стягнення 48 033 203,24 грн задоволено; стягнуто на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 36 584 484,03 грн, пеню у розмірі 7 501 392,06 грн, 3 % річних у розмірі 1 769 401,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 375 841,89 грн, збитки у розмірі 802 084,01 грн.
Рішення аргументовано наявністю та доведеністю факту порушення відповідачем зобов`язань за договором № 3491/18-КП-5 постачання природного газу від 05.10.2018 з оплати поставленого природного газу за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 36 584 484,03 грн. Оскільки доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем надано не було, суд першої інстанції визнав за правомірне стягнути зазначену суму боргу. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та збитків, суд першої інстанції виходив з того, що нараховані та заявлені позивачем до стягнення з відповідача суми пені, 3% річних, інфляційних втрат та збитків, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 904/6985/20 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2020 у справі № 904/6985/20 скасовано в частині стягнення збитків у сумі 802 084,01 грн. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 802 084,01грн та судового збору за подання позову у сумі 12 031,26 грн відмовлено.
Постанова мотивована необхідністю доведення усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. Право постачальника вимагати на підставі Правил та договору від споживача відшкодування збитків за недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягару доказування понесених збитків. Проте позивачем не надано доказів на підтвердження реальності понесення останнім збитків та не доведено втрат, спричинених відхиленням відповідачем від обумовлених обсягів спожитого природного газу. При цьому, передбачений у договорі порядок розрахунку збитків, за відсутності факту реально понесених збитків, не є підставою для розрахунку та стягнення збитків.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 904/6985/20 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення розділу VI Правил за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах: стосовно відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу.
На думку скаржника, Закон України "Про ринок природного газу" є спеціальним по відношенню до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), а тому обов`язковим до застосування підлягають приписи розділу VI Правил, однак суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував. Як наслідок, судом неправильно застосовано статті 9, 11, 611, 625, 627 ЦК України та Закону України "Про ринок природного газу".
4.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів заявника та зауважує, що Верховним Судом 21.09.2021 прийнято постанову у справі № 904/6992/20 у подібних відносинах.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості у розмірі 48 033 203,24 грн, з яких: основний борг у розмірі 36 584 484,03 грн; пеня у розмірі 7 501 392,06 грн; 3 % річних у розмірі 1 769 401,25 грн; інфляційні втрати у розмірі 1 375 841,89грн; збитки у розмірі 802 084,01 грн.
5.4. Обґрунтування касаційної скарги стосується можливості стягнення суми збитків, що передбачені умовами договору та становлять різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом його використання.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 614 ЦК України Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. …
Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 ЦК України).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 ГК України).
Згідно зі статтями 2, 12 Закону України "Про ринок природного газу" правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергозбереження", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.Договір постачання повинен містити такі істотні умови порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
За змістом Розділу VІ Правил Відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою …
У договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.
За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням.
Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.
5.5. Під час розгляду справи № 904/6985/20 колегією суддів встановлено, що на розгляді Верховного Суду перебувала справи № 904/6992/20 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" у подібних відносинах і прийнята за результатом її розгляду постанова від 21.09.2021 містить висновок, який є обов`язковим для врахування та застосування у цій справі, про таке: