ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 346/4974/16-а
адміністративне провадження № К/9901/45452/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 (суддя - Хільчук І.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (судді - Гуляк В.В., Судова-Хомюк Н.М., Коваль Р.Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради від 19.08.2016 №257-7 в частині відмови йому в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 01.06.2016 звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею до 0,05 га відповідно до статті 118 Земельного кодексу України. (а.с. 55)
До заяви позивачем додано копії паспорту та ідентифікаційного коду, а також графічні матеріали, на яких відображено місце розташування земельної ділянки. (а.с. 5, 55)
Судами встановлено, що під час розгляду на засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проекту рішення "Про внесення на розгляд сесії міської ради проекту рішення "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" до проекту надходили зауваження про невідповідність місця розташування земельної ділянки згідно доданих позивачем графічних матеріалів, оскільки зазначена земельна ділянка накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_1, на яку претендує інша особа - громадянин ОСОБА_2, який згідно пункту 18 додатку 2 до рішення 56 сесії міської ради від 30.07.2015 №1834-56 є у списку громадян, які перебувають на обліку при виконавчому комітеті міської ради на отримання земельних ділянок під індивідуальне будівництво в мкрн. №7 в межах вулиць Калушське шосе-Горбачевського-Ціолковського в м. Івано-Франківську.
Рішенням 7 сесії 7 скликання Івано-Франківської міської ради від 19.08.2016 №257-7 (пунктом 16.1) позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,05 га (згідно пункту 18 додатку №2 до рішення 56 сесії міської ради від 30.07.2015 №1834-56 затверджено у списку громадян, які перебувають на обліку при МВК на отримання земельних ділянок під індивідуальне будівництво в мкрн. №7, гр. ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 ). (а.с. 6, 53 - 54)
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вказана у спірному рішенні підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до приписів частини 7 статті 118 Земельного кодексу України не може бути належною причиною для такої відмови. Вважає, що відмова відповідача прийнята всупереч статті 118 ЗК України, оскільки відмовою у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, а тому є протиправною і підлягає скасуванню.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської міської ради від 19.08.2016 №257-7 в частині відмови в наданні позивачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстава, яка вказана в оскаржуваному рішенні відповідача, згідно приписів ч. 7 ст. 118 ЗК України не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Крім того, суди виходили з того, що в матеріалах справи немає доказів про те, що запитувана позивачем земельна ділянка орієнтовною площею 0,05 га або частина цієї земельної ділянки перебуває у власності чи в користуванні інших осіб.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, згідно доданих графічних матеріалів накладається на земельну ділянку, закріплену рішенням 56 сесії Івано-Франківської міської ради від 30.07.2015 №1834-56 за іншою особою, а тому не може бути надана позивачу у власність, а тому відмова прийнята міською радою в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства.
Крім того, посилається на те, що відповідно до пункту 1.5 Положення про виділення земельних ділянок під індивідуальне будівництво в м. Івано-Франківську земельні ділянки під індивідуальне будівництво надаються громадянам, які перебувають на обліку згідно існуючих типів черги, а тому для отримання земельної ділянки на території м. Івано-Франківська позивачу необхідно перебувати на черзі на її отримання, яка формується при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, а для цього необхідно здійснити ряд дій та подати відповідні документи.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок,