ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 520/15103/2020
адміністративне провадження № К/9901/25393/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.
суддів: Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (головуючий суддя - Спірідонов М.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.)
у справі № 520/15103/2020
за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"
до ОСОБА_1
про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив:
-стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" суму у розмірі 371 025 грн 46 коп на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ НТУ "ХПІ" з серпня 2018 року по жовтень 2020 року на посаді курсанта.
15 жовтня 2020 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем був довгостроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Інституту наказом від 12 жовтня 2020 року №221 через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання у розмірі 371 025 грн 46 коп.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, позов задоволено:
- стягнуто з громадянина ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" суму у розмірі 371 025 грн 46 коп на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач був обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки такі зобов`язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання, аркуші бесіди та відповідному рапорті, наявному в матеріалах справи. Проте, вказану суму витрат, пов`язаних з утримання відповідача під час навчання у навчальному закладі (позивача), станом на час звернення позивача із позовом та розгляду справи відповідачем не відшкодовано.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник указує на те, що на час вступу до Військового інституту він мав правовий статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
Скаржник зауважує, що в силу частини сьомої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та частини сімнадцятої статті 44 Закону України "Про вищу освіту" на нього поширюються гарантії державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.
Також скаржник звертає увагу на явну та очевидну суперечність приписів пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, приписам статті 43 Конституції України і статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", де передбачено загальне правило про оплатність будь-якої роботи (служби) фізичної особи-громадянина.
Відповідач зазначає, що через відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування протиправного пункту 3 Порядку N964 в судовій практиці існує юридична невизначеність та суперечність судових рішень один одному.
На підтвердження вищевказаного зазначає рішення судів апеляційної інстанції у справах № 520/8425/19, №520/11992/19, № 420/4661/19, 520/5110/2020, ухвалених на користь курсантів, та рішення у справах № 380/2307/20, № 440/2131/20, №480/3912/20, ухвалених на користь військових навчальних закладів.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення касаційної скарги та просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
На обґрунтування відзиву позивач вказує про те, що чинним законодавством визначено, що у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми курсанти відшкодовують навчальному закладу витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Невідшкодування на користь Інституту відповідачем суми витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, а також пп. а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного суду від 27 жовтня 2021 року призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження на 28 жовтня 2021 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, 21 липня 2018 року відповідача зараховано на перший курс навчання Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", що підтверджується витягом з наказу № 124 від 21 липня 2018 року.
27 серпня 2018 року між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" полковника Серпухова О.В. та старшим солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, який набув чинності з дня його укладання.
Відповідно до умов зазначеного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу протягом не менше 5 років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
27 серпня 2018 року позивача зараховано на всі види забезпечення, що підтверджується наказом № 201 від 27 серпня 2018 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (по стройовій частині) від 12 жовтня 2020 року №221, старшого солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу, достроково розірвано контракт про навчання та звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом ж пунктом 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).
З 15 жовтня 2020 року відповідача виключено зі списків особового складу Інституту та в усіх видів забезпечення, знято з продовольчого забезпечення зі сніданку 15 жовтня 2020 року.
Цим же наказом визначена сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем за період навчання у розмірі 371 025,46 грн.
З позивачем проведено бесіду щодо порядку відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, про що свідчить аркуш бесіди від 15 жовтня 2020 року, з яким відповідач ознайомлений під власний підпис.
Сума витрачених коштів за період навчання відповідача з 01 вересня 2018 року до 31 липня 2019 року складає 159193,97 грн, з 01 серпня 2019 року до 31 липня 2020 року 170460,80 грн, що підтверджується наказами начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" від 31 липня 2019 року №134, 31 липня 2020 року №177.
Згідно з довідкою-розрахунком від 10 вересня 2020 року вартість підготовки відповідача щодо речової служби з 01 серпня 2020 року по 15 жовтня 2020 року складає 1435,4 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком вартості навчання відповідача за період з 01 серпня 2020 року по 15 жовтня 2020 року складає 660 грн 80 коп, витрат на харчування за період з 01 серпня 2020 року по 15 жовтня 2020 року 4012,80 грн.
Нараховане грошове забезпечення відповідача з 01 серпня 2020 року по 15 жовтня 2020 року складає 35261,69 грн.
Усього витрати на утримання відповідача за весь період його навчання складають 371025,46 грн.
Витрати, пов`язані з утриманням під час навчання, відповідач не відшкодував, зазначене стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти).
Згідно з частиною п`ятою статті 25 Закону № 2232 з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини другої статті 23 цього Закону.
Частиною десятою статті 25 Закону №2232-ХІІ установлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту війсковослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
Відповідно до пунктів 3, 6, 7 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, зокрема, з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням. Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ) встановлено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Гарантії щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної) фахової передвищої та вищої освіти у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, на відповідача як учасника бойових дій поширюються, відповідно до частини сьомої та восьмої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, якою передбачено, що держава забезпечує учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної фахової передвищої (професійно-технічної) та вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді, зокрема, повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до статті 13 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Іншим категоріям військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 затверджено Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (далі - Порядок і умов № 975).
Порядок та умови № 975 визначають механізм надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, зокрема, особам, визнаним учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до пункту 3 Порядку та умов №975 державна цільова підтримка надається у вигляді:
1) повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до цих Порядку та умов, а також умов та правил прийому на навчання до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти на відповідний рік (далі - умови та правила прийому);
2) часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
3) першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення;
4) соціальної стипендії - для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання, згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045;
5) безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
6) безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
7) безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою - для осіб, які навчаються за денною формою навчання.
За змістом пункту 4 Порядку та умов № 975 державна цільова підтримка надається особам, зазначеним у пункті 1 цих Порядку та умов, у вигляді:
повної оплати навчання для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому (з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства);
пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення;
соціальної стипендії для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання;
безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти.
Особам, зазначеним у підпунктах 1-4 пункту 1 Порядку та умов, які навчаються за денною формою навчання, державна цільова підтримка на проживання в учнівських та студентських гуртожитках надається у вигляді безоплатного проживання.