ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 520/1578/2020
адміністративне провадження № К/9901/16666/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №520/1578/2020
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді - Полях Н.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Присяжнюк О.В., П`янової Я.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №13 від 09 січня 2020 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;
1.2. визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №7 о/с від 14 січня 2020 року в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області, з Національної поліції України у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
1.3. поновити ОСОБА_1 в Національній поліції України на посаді слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області;
1.4. стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 січня 2020 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України, який на дату подання позовної заяви складає 7201,99 грн.;
1.5. допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
2. В обґрунтування позовних вимог наголошує на незаконності оскаржуваних наказів, оскільки відповідачем не дотримано процедури проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією при прийнятті висновку службового розслідування не враховано обставини, що мають значення при притягненні особи до дисциплінарної відповідальності, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 30 серпня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, з 07 листопада 2015 року - в органах Національної поліції України.
3.1. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №37 о/с від 16 лютого 2018 року ОСОБА_1 призначений на посаду слідчого СВ Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
3.2. 02 грудня 2019 року до Головного управління національної поліції в Харківській області надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області - начальника ВІОС полковника поліції Тюріна В.О. (№8414/119-12/02-2019 від 02 грудня 2019 року) за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019220000000749 від 23 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України відносно слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
3.3. У зв`язку із отриманням вказаної інформації, 02 грудня 2019 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ №2078 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким призначено проведення службового розслідування, створено дисциплінарну комісію у складі голови комісії - старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 ; членів комісії: старшого інспектора з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, старшого слідчого ОМВ СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4, оперуповноваженого Харківського управління ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_5 (за згодою) та на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання обов`язків слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
3.4. Під час службового розслідування, проведеного стосовно позивача, було встановлено, що 01 грудня 2019 року до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що цього ж дня о 12.20 працівниками УСБ України в Харківській області спільно з працівниками Харківського управління ДВБ НПУ під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області під час проведення комплексу слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження від 23 листопада 2019 року №42019220000000749 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України було затримано слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта ОСОБА_1, який у дворі будинку АДРЕСА_1 від громадянина ОСОБА_6 отримав неправомірну грошову винагороду у розмірі 75000 грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України.
3.5. У висновку службового розслідування вказано, що з тексту повідомлення про підозру в вчиненні кримінального правопорушення, врученого 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 слідчим другого слідчого відділу слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Мироненком Д.І. встановлено, що 15 листопада 2019 року у СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області зареєстровано кримінальне провадження №12019220490005206 за частиною 1 статті 190 КК України за заявою ОСОБА_7, який повідомив, що невстановлена особа шляхом зловживання довірою заволоділа його грошовими коштами, яким завдала заявнику матеріальну шкоду.
3.6. Проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було доручено слідчому СВ Київського ВП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1
3.7. 18 листопада 2019 року за місцем мешкання ОСОБА_6, 1981 року народження, за адресою: АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_7, слідчий СВ Київського ВП ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, які повідомили ОСОБА_6 щоб останній збирав речі та їхав з ними до Київського ВП, оскільки, відносно нього проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні.
3.8. Прибувши до Київського ВП, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 про те, що для вирішення питання про закриття кримінального провадження останній повинен надати йому неправомірну вигоду у розмірі 5000 доларів США.
3.9. 22 листопада 2019 року ОСОБА_6 з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.
3.10. 26 листопада 2019 року приблизно о 21 год 40 хв ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого забезпечення, діючи умисно, з використанням наданого службового становища, зустрівся із ОСОБА_6 за місцем його мешкання та знов висунув ОСОБА_6 вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у виді грошових коштів вже у сумі 6000 доларів США за закриття кримінального провадження №12019220490005206. Крім того, ОСОБА_1 у категоричній формі було зазначено, що у разі якщо ОСОБА_6 йому не надасть необхідних грошових коштів, то він повідомить останнього про підозру у вчиненні злочину та обере запобіжний захід.
3.11. 01 грудня 2019 року о 11.08 ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, у дворі будинку АДРЕСА_1, зустрівся із ОСОБА_6 та отримав від нього грошові кошти у розмірі 75000 грн. за непритягнення його до кримінальної відповідальності.
3.12. 01 грудня 2019 року о 12.20 співробітниками правоохоронних органів було припинено злочинну діяльність ОСОБА_1 та у дворі будинку АДРЕСА_3 його затримано в порядку статті 208 КПК України, грошові кошти вилучено.
3.13. 03 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів, з моменту фактичного затримання, тобто з 01 грудня 2019 року до 29 січня 2019 року в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Одночасно ОСОБА_1 визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 115260 (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн., яку ОСОБА_1 вніс та 05 грудня 2019 року з-під варти був звільнений.
3.14. На теперішній час досудове слідство по кримінальному провадженню №42019220000000749 від 23 листопада 2019 року триває.
3.15. Вказаними діями викликано суспільний резонанс, як діями, які підривають авторитет Національної поліції України.
3.16. Також з матеріалів службового розслідування встановлено, що 02 грудня 2019 року, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 під вартою та у відповідності до пункту 11 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, головою дисциплінарної комісії старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 надіслано службовий лист №8444/119/12-2019 начальнику ІТТ №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 з проханням повідомити позивача про необхідність надання письмових пояснень з викладених в листі питань.
3.17. 03 грудня 2019 року з ІТТ №1 ГУНП в Харківській області (№917/119-37-1/01-2019) надіслано письмове пояснення ОСОБА_1, в якому він зазначив, що відмовляється надавати будь-які свідчення відносно себе, посилаючись на статтю 63 Конституції України.
3.18. Крім того, як зазначено у висновку службового розслідування, під час проведення службового розслідування старшим слідчим ОМВ СУ ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_4 встановлено, що 14 листопада 2019 року до Київського ВП ГУНП в Харківській області від ОСОБА_7 надійшла заява від 14 листопада 2019 року про те, що ОСОБА_6 шляхом обману та зловживання довірою заволодів належними йому грошима, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 850000 грн.
3.19. Вказану заяву 14 листопада 2019 року в установленому законом порядку зареєстровано в ІТС ІПНП Київського ВП за №40625 та 15 листопада 2019 року відомості за вказаним фактом події слідчим СВ Київського ВП ОСОБА_1 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повноту та достовірність яких перевірено начальником відділення СВ Київського ВП підполковником поліції ОСОБА_10, та одночасно розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019220490005206 за частиною 1 статті 190 КК України.
3.20. Проведення досудового розслідування за вказаним фактом кримінального правопорушення доручено слідчому СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 .
3.21. В ході вивчення матеріалів зазначеного кримінального провадження встановлено, що у ньому наявні наступні документи: витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12019220490005206; заява ОСОБА_7 від 14 листопада 2019 року, на якій є резолюція начальника СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_13 "т. ОСОБА_1, т. ОСОБА_8 ретельно опитати всіх учасників події. Доповісти в добовий строк 14 листопада 2019 року", але в матеріалах відсутній будь-який документ щодо виконання зазначеної резолюції; копія інвестиційного договору з додатками, надані заявником ОСОБА_7 разом з заявою від 14 листопада 2019 року; копія паспорту громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_6 ; пояснення ОСОБА_6, відібране слідчим СВ Київського ВП ОСОБА_1 (дата складання даного пояснення на документі відсутня); скріншоти з електронної пошти.
3.22. За результатами вивчення стану досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що слідчим ОСОБА_1 з моменту внесення відомостей до ЄРДР не проведено жодної слідчої (розшукової) дії, лише опитано фігуранта - ОСОБА_6, що не є слідчою дією.
3.23. Висновком службового розслідування від 02 січня 2020 року дисциплінарна комісія ухвалила за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог частини 1, 2 статті 9, частини 1 статті 28, частини 1 статті 40 КПК України, підпунктів 1, 2 пункту 3 розділу VІ Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06 липня 2017 року №570, підпунктів 1, 2 пункту 3 своїх функціональних обов`язків, в частині забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КК України строків, а також дотримання вимог законів України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220490005206; у невиконанні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобіганні корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, нереагування на виявлене правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію України", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків слідчий СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області заслуговує на дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
3.24. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09 січня 2020 року №13 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Київського ВП ГУНП в Харківській області" ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції України.
3.25. 14 січня 2020 року начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_9 прийнято наказ №7 о/с, яким звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0083816), слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 14 січня 2020 року.
3.26. Вказаний наказ направлявся відповідачем на адресу позивача: АДРЕСА_4 та на адресу: АДРЕСА_5, м. Харків листами від 14 січня 2020 року за вхідними №263/119-12/01-2020 та повторно листами від 23 січня 2020 року за вхідними №510/119-12/01-2020.
3.27. Згідно розписки від 27 січня 2020 року, складеної ОСОБА_1, трудову книжку, довідку замість військового квитка, обхідний лист, довідку в РВК та витяг з наказу ГУНП в Харківській області про звільнення отримав особисто.
3.28. Не погоджуючись з наказами Головного управління Національної поліції №13 від 09 січня 2020 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України та №7о/с від 14 січня 2020 року про звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
4.1. Відмовляючи в задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та правомірному застосуванні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
4.2. Висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.
4.3. Водночас суди зазначили, що відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який відповідач, у порядку Дисциплінарного статуту, має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
IV. Касаційне оскарження
5. Не погодившись з рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
5.1. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові послався на висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 24 лютого 2020 року у справі №804/2711/17, від 28 лютого 2020 року у справі №818/1274/17, які на думку скаржника не могли бути застосовані у спірних правовідносинах, з огляду на різні фактичні обставини. В той час суд повинен був застосувати висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 08 травня 2019 року у справі №807/196/17, від 23 січня 2020 року у справі №520/8550/18, оскільки правовідносини у зазначених справах і справі, яка є предметом розгляду подібні. На думку позивача, в зазначених рішеннях висновки відповідачів про порушення позивачем службової дисципліни ґрунтується лише на матеріалах порушених кримінальних проваджень.
5.2. Також, з посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме заявлене в судовому засіданні клопотання про виклик свідка ОСОБА_6, визнавши натомість допустимим доказом рапорт голови дисциплінарної комісії ОСОБА_11.
5.3. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що висновки Дисциплінарної комісії про встановлення в діях ОСОБА_1 грубого порушення норм професіональної етики, яке за своїм змістом збігається із ознаками кримінального правопорушення, та які обгрунтовано копіями матеріалів кримінального провадження на стадії розслідування, є передчасними, адже притягнення до дисциплінарної відповідальності особи не може передувати доведеності її винуватості вироком суду, який набрав законної сили, або іншому остаточному рішенню суду, яке грунтується на досліджених в належному процесуальному порядку доказах. Вказує на недопустимість оцінки його дій Дисциплінарною комісією до ухвалення обвинувального вироку суду.
5.4. У зв`язку із наведеним позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.
6. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
11. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
12. У статті 1 Закону №580-VIII закріплено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
13. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).
14. Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
15. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
16. Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
17. Відповідно до статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
18. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
19. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
20. Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
21. Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
22. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
23. За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
23.1. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
23.2. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
24. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
24.1. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
24.2. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
25. Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
26. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
27. Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
28. Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
29. Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
29.1. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
30. За приписами пункту 1 Розділу VIІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
31. Положеннями статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
31.1. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
31.2. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
31.3. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
32. Згідно з частинами 1 та 15 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
33. Відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом. На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.
34. Відповідно до частин 1 та 11 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
35. За приписами статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
35.1. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
35.2. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
35.3. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
35.4. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
35.5. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
35.6. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.
36. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.