Постанова суду № 200/4515/20-а від 28.10.2021 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, провадження у якій відкрито

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 200/4515/20-а

адміністративне провадження № К/9901/32492/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Родинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35 Покровської міської ради Донецької області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Родинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35 Покровської міської ради Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, прийняте у складі судді Тарасенка І.М. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Блохіна А.А. (головуючий), Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.

І. Суть спору:

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Родинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35 Покровської міської ради Донецької області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Родинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35 Покровської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: Донецька область, м. Родинське, вул. Шахтарська, 19 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача на предмет додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та було виявлено ряд порушень, на підставі чого позивач дійшов висновку про необхідність звернення до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. У період з 16.01.2020 по 17.01.2019 проведено позапланову перевірку приміщень та території Родинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 35 Покровської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, м. Родинське, вул. Шахтарська, 19.

5. Актом перевірки суб`єкта господарювання - Родинської загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів № 35 Покровської міської ради Донецької області, щодо дотримання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки від 17.01.2020 року № 10 (далі - Акт) встановлені численні порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року № 252/26697 (далі - ППБУ), а саме:

- приміщення закладу не обладнані системами протипожежного захисту;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту;

- пожежні кран-комплекти не мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (ПК 6,8,9, ПК біля спортивної зали);

- відсутній акт проведення прихованих робіт під підвісною стелею (санвузол 2-го поверху), що підтверджує їх ізолювання від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу;

- допускається улаштування грат на вікнах в групі подовженого дня на 1-му поверсі;

- посадові особи на об`єкті не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів;

- переносні вогнегасники не розміщені шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки, на пожежні шити (стенди);

- не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- допускається встановлення електророзетки на горючу основу без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. (в 12 кабінеті);

- допускається користування пошкодженою електророзеткою, (у приміщенні світлиці № 2);

допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

- допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи (підвальне приміщення), що може призвести до порушення цілісності проводів та короткого замкнення та подальшого горіння;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкриття вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола не однотипні (підвальне приміщення);

- допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи (збройова кімната);

- з`єднання та окінцювання жил проводів світильної лампи не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, (збройова кімната).

5.1. Котельня (окремо розташована):

- не проводиться перевірка опалювальних приладів, результати яких мають фіксуватися у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснює перевірку, та її підпису;

- для приміщення котельної не вихначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- оператори котельні, прийняті на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою попередньо не пройшли спеціальне навчання (пожежно-техногенний мінімум);

- допускається допущення до роботи осіб, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень;

- за устаткуванням не організовано постійний та періодичний контроль (діагностування) його технічного стану;

- не проводиться очищення димоходів та печей від сажі перед початком, а також протягом усього опалювального сезону. Результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися у відповідному журналі.

5.2. Техногенна безпека:

- працюючий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання згідно діючих нормативних актів;

- не проведено навчання керівного складу підприємства і фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту на територіальних курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів Навчально - методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Донецької області.

6. Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року , яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, позовні вимоги задоволено.

8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що на час розгляду справи відповідачем не усунуто порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`я людей в повному обсязі. При цьому, суди не взяли до уваги посилання відповідача на те, що ним усунено частково вказані порушення протипожежної безпеки, а ті що залишились не виконаними не можуть призвести, безпосередньо, до виникнення пожежі, мотивуючи це тим, що суд не має повноважень вирішувати щодо небезпечності вказаних порушень.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

10. Нормативними підставами для касаційного оскарження судових рішень в цій справі відповідач зазначив пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

10.1. Щодо першої підстави, то заявник пояснив, що суди першої та апеляційної інстанцій при постановлені оскаржуваних рішень застосували норму права без урахування висновків суду у подібних правовідносинах, зокрема не враховано висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №823/589/16 та в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №826/12258/14.

10.1.2. Так, відповідач зазначає, що з наведених правових позицій Верховного Суду слідує, що при розгляді даної категорії справ про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств на підставі ст.70 Кодексу цивільного захисту України адміністративні суди (як першої, так і апеляційної інстанцій) мають з`ясовувати обставини щодо наявності порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, станом на час судового розгляду справи. Посилання Донецького окружного адміністративного суду та Першого апеляційного адміністративного суду на те, що вони не мають повноважень вирішувати питання небезпечності порушень, які залишились, прямо суперечить вищезазначеним правовим висновкам Верховного Суду, адже вирішення цього питання є визначальним для обрання виду заходу реагування. Обрання такого радикального заходу реагування як повне зупинення об`єкту та дотримання принципу пропорційності, на якому зауважив Верховний Суд, неодмінно потребує від суду з`ясування обставин щодо того, чи є порушення, які залишились, вкрай небезпечними, та чи створюють вони безпосередньо реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

10.2. Щодо іншої правової підстави для касаційного оскарження судових рішень в цій справі (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС) відповідач зазначив, що суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі. Так, скаржник вказує, що особою, права, інтереси та обов`язки якої вирішуються оскаржуваними рішеннями, є відділ освіти Покровської міської ради Донецької області. Відповідач двічі (в суді першої і в суді апеляційної інстанції) заявляв клопотання про залучення до участі у справі відділ освіти Покровської міської ради Донецької області. Втім, в обох випадках клопотання було відхилене і справа розглянута за відсутності відділу освіти.

11. Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

V. Джерела права й акти їх застосування

12. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

14. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

15. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

16. Частиною 1 статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

17. Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

18. Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

19. Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

20. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

21. У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

22. За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

23. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

24. Згідно з частиною 5 статті 55 Кодексу цивільного захисту України обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

25. Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

26. Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

27. Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

28. Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

29. Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

30. Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

30.1. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

................

Перейти до повного тексту