ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 160/421/19
адміністративне провадження № К/9901/33134/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справі №160/421/19
за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки полковника поліції Свириденка Сергія Володимировича про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки полковника поліції Свириденка Сергія Володимировича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, прийняте у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Шлай А.В., суддів Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Свириденка Сергія Володимировича (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Свириденка Сергія Володимировича та зобов`язати його здійснити всі необхідні дії для зняття у відповідних базах даних відміток про заборону на відчуження т/з "Skoda Fabia Comfort", VIN № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 .
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником транспортного засобу "Skoda Fabia Comfort", придбаного відповідно до укладеного з ПАТ КБ "Приватбанк" кредитного договору від 02 червня 2003 року. На підставі цього договору до інформаційних баз даних органів внутрішніх справ було внесено відомості про заборону відчуження вказаного транспортного засобу.
3. Позивач доводить, що повністю розрахувався з банком, однак відповідач відмовляється вилучити з вказаних інформаційних систем відомості про обтяження його майна, чим обмежує його право розпоряджатися ним.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 02 червня 2003 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ "Приватбанк" кредитний договір № DNKDA020120043, на підставі якого банк надав позивачеві кредит на купівлю автомобіля марки "Skoda Fabia Comfort", VIN - НОМЕР_1 .
5. Для забезпечення зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ПАТ КБ "Приватбанк" було також укладено договір застави вказаного транспортного засобу.
6. Під час нотаріального посвідчення договору застави приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушанською І.Р. до УДАІ Дніпропетровської області направлено звернення щодо внесення відмітки про заборону відчуження зазначеного транспортного засобу.
7. Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що 27 листопада 2003 року позивачем були виконані зобов`язання за кредитним договором.
8. 21 вересня 2018 року позивач звернувся до начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Свириденка Сергія Володимировича із заявою про зняття з транспортного засобу "Skoda Fabia Comfort", VIN - НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 відмітки "Відчуження заборонено".
9. У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 01 жовтня 2018 року № 24/495-Л повідомив, що для скасування заборони відчуження транспортного засобу позивачу необхідно звернутись до приватного нотаріуса Петрушанської І.Р. із заявою щодо направлення листа про скасування вказаного контролю на адресу Управління або до суду.
10. Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Свириденка Сергія Володимировича щодо не зняття з баз даних відмітки про заборону відчуження транспортного засобу, що на праві власності належить ОСОБА_1 ;
- зобов`язано начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Свириденка С.В. здійснити дії щодо зняття у відповідних базах даних відмітки про заборону на відчуження транспортного засобу марки "Skoda Fabia Comfort", VIN - НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, 2002 року випуску.
12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з погашенням заборгованості за кредитом відпали підстави, які стали причиною для накладення заборони на відчуження транспортного засобу "Skoda Fabia Comfort", VIN - НОМЕР_1 .
13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Свириденка Сергія Володимировича щодо не зняття з бази даних відмітки про заборону відчуження транспортного засобу, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
14. У цій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.
15. В інший частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року залишено без змін.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, що стосувалися протиправної бездіяльності відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ознаками протиправної бездіяльності є неприйняття рішення чи нездійснення юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акту віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
17. Суд апеляційної інстанції вказав, що в спірних правовідносинах відповідач відреагував на заяву позивача, надав йому відповідь по суті піднятих у ній питань, а тому суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що в спірних правовідносинах мала місце протиправна бездіяльність.
18. Водночас в іншій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
19. У касаційній скарзі відповідач, стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
20. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що спори про зняття заборони на відчуження транспортного засобу, яку встановлено як забезпечення виконання зобов`язання за договором кредиту, за своєю юридичною природою відносяться до цивільно-правових спорів.
21. Відповідач доводить, що вимоги позивача у цій справі спрямовані на відновлення його прав як власника та мають розглядатися за правилами цивільного судочинства.
22. Відповідач також уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про виконання позивачем своїх зобов`язань за договором кредиту та припинення застави на транспортний засіб.
23. Як зазначає відповідач, суди попередніх інстанцій не досліджували договори кредиту та застави, а як на підставу для вказаних висновків послалися на довідки, що видані ПАТ "КБ "Приват Банк". Водночас указані довідки не містять відомостей про предмет застави чи договір, на підставі якого виникла і припинилася застава.
24. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи у вказаній частині, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
25. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 29 листопада 2019 року. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
26. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
27. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
28. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
29. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
30. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
31. Відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
32. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
33. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
34. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
35. Частиною другою статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
36. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.