ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/6780/19
адміністративне провадження № К/9901/30397/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/6780/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Вин" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Я. М. Василенко, О. М. Ганечко, В. В. Кузьменко) від 31 травня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро Вин" (далі - ТОВ "Бюро Вин") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Офісу великих платників ДФС форми "С" від 26 березня 2019 року № 0001831403.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року позов задоволено.
3. Зазначене судове рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження за участю представника, зокрема, відповідача. Повний текс судового рішення складено 03 серпня 2020 року. Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 06 листопада 2019 року надіслано судом 04 серпня 2020 року, зареєстровано 06 серпня 2020 року й оприлюднено в цьому реєстрі 07 серпня 2020 року. Матеріали справи не містять доказів вручення вказаного рішення відповідачу.
4. 30 жовтня 2020 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) відповідач, не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року, вперше подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
5. Проте, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом приведення її у відповідність вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, яка була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в апеляційній скарзі: вул. Дегтярівська, 11-г,Київ 119,04119 та отримана останнім 20 листопада 2020 року. Натомість станом на 07 грудня 2020 року недоліки апеляційної скарги скаржником усунуто не було.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року у справі № 640/6780/19 повернуто особі, яка її подала.
7. Відповідачем 31 грудня 2020 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) повторно подано апеляційну скаргу, разом з квитанцією про сплату судового збору.
8. Однак, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження дати отримання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв`язку), при цьому, відповідачем не вказано причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, хоча згідно до вимог частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказати поважні причини його пропуску, надавши докази про час отримання копії судового рішення суду першої інстанції (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв`язку) та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків.
9. На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, податковим органом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року він не отримував, а про його існування відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого невідкладно було сформовано апеляційну скаргу та подано її через суд першої інстанції, а тому необхідно задовольнити вказане клопотання.
10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року у справі № 640/6780/19 відмовлено.
11. 16 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, у якій відповідач (скаржник у справі), із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року, після усунення недоліків касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 640/6780/19, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, замінено Офіс великих платників податків ДПС його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145). Установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. 11 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували реальну дату отримання ним рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв`язку) або свідчили б про факти неотримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Доводи скаржника стосовно того, що він дізнався про існування оскаржуваного рішення тільки з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та не бере до уваги, оскільки на підтвердження та обґрунтування вказаних доводів скаржником не було надано суду жодних доказів коли саме він дізнався про оскаржуване рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Більше того, із наявного в матеріалах справи зворотного повідомлення (а.с. 217, том 2) вбачається, що копія ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення отримана Офісом великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) 04 вересня 2020 року, а тому про існування оскаржуваного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року скаржнику було відомо щонайменше 04 вересня 2020 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відповідач жодним чином не мотивує причини зволікання на звернення до суду із апеляційною скаргою та не зазначає про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання апеляційної скарги, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
17. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції не належно було повідомлено Офіс про прийняте рішення від 06 листопада 2019 року наслідком чого, Офісом пропущено строк на апеляційне оскарження. Офіс не отримував конверт з рішенням, тому і надати його до суду апеляційної інстанції не мав можливості. Офісом великих платників податків ДПС за результатом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що наявне судове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року, після чого без зайвих зволікань відповідачем сформовано апеляційну скаргу та подано через Окружний адміністративний суд міста Києва.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
19. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
20. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
21. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
22. Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).
23. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
24. Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
25. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
26. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
27. Частиною третьою статті 298 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
28. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі ( відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).
29. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
30. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
31. Частиною другою стаття 44 КАС України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
32. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
33. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.
34. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
35. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
36. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.
37. Як уже було зазначено вище, у цій справі відповідач 30 жовтня 2020 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) вперше подав апеляційну скаргу на рішення суду від 06 листопада 2019 року, ухваленого у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження за участю представника, зокрема, відповідача. Повний текс судового рішення складено 03 серпня 2020 року. Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 06 листопада 2019 року надіслано судом 04 серпня 2020 року, зареєстровано 06 серпня 2020 року й оприлюднено в цьому реєстрі 07 серпня 2020 року.
38. Водночас, на останньому аркуші (стор. 187, 2 том) судового рішення від 06 листопада 2019 року проставлено відбиток про направлення копії рішення відповідачу, а саме 11 серпня 2020 року з номером поштового відправлення № 0105105457789.
39. Інші докази направлення копії рішення на адресу відповідача відсутні.
40. При цьому, у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з таким номером поштового відправлення (№ 0105105457789) на якому є відмітка "судова повістка", при цьому відсутня відмітка про вручення або невручення поштового відправлення, або про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с. 207, 2 том).
41. Інших доказів про вручення рішення суду від 06 листопада 2019 року відповідачем матеріали справи не містять.
42. Частиною третьої статті 243 КАС України встановлено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
43. Відповідно до частини третьої статті 251 КАС України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
44. У відповідності до частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про отримання копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
45. Вищевикладене свідчить, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині порядку направлення копії судового рішення, визначеного статтею 251 КАС України та порядку ухвалення судового рішення, визначеного частиною третьої статті 243 КАС України.
46. Суд звертає увагу на те, що в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною п`ятою статті 251 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
47. Суд апеляційної інстанції не врахував конкретних обставин у даній справі, зокрема, тієї обставини, що пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження у цьому випадку не обумовлений його суб`єктивною поведінкою та не залежав від його волевиявлення. Тому, застосувавши до скаржника наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження без оцінки повідомлених скаржником причин, суд апеляційної інстанції фактично поклав на відповідача відповідальність за порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині порядку направлення копій судових рішень та ухвалення судових рішень, чим фактично позбавив останнього права на апеляційне оскарження та порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
48. Отже, Верховний Суд указує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження. Які підлягають ретельному перегляду та оцінки.
49. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
50. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі
51. За таких обставин ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд