ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №640/16707/19
адміністративне провадження № К/9901/22677/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-допвідача - Уханенка С.А.
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року (суддя-доповідач Глущенко Я.Б., судді Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.),
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України щодо неналежного розгляду заяв від 07.12.2018 №17631; від 13.12.2018 №17894; від 13.06.2019 №Р-7692; від 13.06.2019 №Р-7688; від 13.06.2019 №Р-7690; від 13.06.2019 №Р-7694; зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України розглянути вказані заяви у встановленому законом порядку; зобов`язано Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути у встановленому законом порядку листи Міністерства охорони здоров`я України від 18.02.2019 №3.28-Р-1781/1821-ЗВ і від 29.12.2018 №3.05-Р-17631/15400-ЗВ.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 від 07.12.2018 №17631; від 13.12.2018 №17894; від 13.06.2019 №Р-7692; від 13.06.2019 №Р-7688; від 13.06.2019 №Р-7690; від 13.06.2019 №Р-7694; зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України розглянути вказані заяви ОСОБА_1 у встановленому законом порядку; зобов`язано Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути у встановленому законом порядку листи Міністерства охорони здоров`я України від 18.02.2019 №3.28-Р-1781/1821-ЗВ і від 29.12.2018 №3.05-Р-17631/15400-ЗВ; стягнуто з Міністерства охорони здоров`я України та Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі по 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. з кожного.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з тих мотивів, що вона підписана суддями, які не зазначені у вступній частині судового рішення та не входять до складу колегії, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи.
У відзиві на касаційну скаргу Міністерство охорони здоров`я України також просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на необґрунтованість рішення суду в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
За приписами частин першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні.
Відповідно до положень статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (частина перша). Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга). Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята).
У силу підпункту 15.4 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, визначеними цією редакцією Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається із вступної частини із зазначенням, зокрема, найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання.
Частиною третьою статті 321 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою, ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів справи, 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав через суд першої інстанції апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не почала функціонувати, то визначення колегії суддів для розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції здійснювалося за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 колегію суддів для розгляду апеляційної скарги визначено у такому складі: Глущенко Я.Б. (суддя-доповідач), Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 №6730 здійснено заміну судді Черпіцької Л.Т. у зв`язку з її перебуванням на лікарняному та повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями (протокол від 23.11.2020) визначено такий склад колегії суддів: Глущенко Я.Б. (суддя-доповідач), Пилипенко О.Є., Кузьмишина О.М.
Зазначеним складом колегії суддів 23 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
Розпорядженням керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 №196 здійснено заміну судді Кузьмишиної О.М. у зв`язку з її перебуванням у відпустці та повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями (протокол від 22.01.2021) колегію суддів визначено у такому складі: Глущенко Я.Б. (суддя-доповідач), Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.
22 січня 2021 року вказаним складом колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду прийнято ухвалу про призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 03 березня 2021 року.
Апеляційний розгляд справи відбувся 22 березня 2021 року.
У вступній частині оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року зазначено про розгляд справи колегією суддів у складі: судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.
Водночас у резолютивній частині цієї постанови поряд з підписами суддів Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є. і Черпіцької Л.Т. зазначені ініціали та прізвища суддів Глущенко Я.Б., Ганечко О.М. і Собківа Я.М.
Вказані описки виправлені ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року шляхом зазначення у резолютивній частині постанови правильних прізвищ, імен і по батькові суддів - членів колегії: "Пилипенко О.Є." замість "Ганечко О.М." та "Черпіцька Л.Т." замість "Собків Я.М.".
Отже, з огляду на правильне написання у вступній частині оскаржуваної постанови прізвищ та ініціалів суддів, які входили до складу колегії суддів, визначеної останнім автоматизованим розподілом судової справи (Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.), та проставлення цими суддями особистих підписів під текстом постанови, відсутні обґрунтовані сумніви з приводу підписання судового рішення суддями Ганечко О.М. і Собківим Я.М., які не були визначені при автоматизованому розподілі цієї справи, не приймали жодного процесуального рішення під час її розгляду і особистих підписів яких оскаржувана постанова не містить.
Крім того, в силу пункту 1 розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18 (далі - Порядок), електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.
Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку для кожного електронного примірника судового рішення та окремої думки судді АСДС на підставі обліково-статистичної картки судової справи формує реєстраційні відомості, у тому числі про склад суду із зазначенням кодів судді (суддів) та секретаря судового засідання згідно з довідником АСДС.
У пункті 1 розділу III Порядку передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) у день його виготовлення засобами АСДС. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.
Виходячи з наведеного, надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення є можливим виключно після його підписання кваліфікованим електронним підписом усіх суддів, що входять до складу колегії, визначеної за допомогою АСДС.
Таким чином, надсилання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року до Реєстру (23.03.2021) та її оприлюднення (25.03.2021) свідчить про підписання електронного примірника цього судового рішення кваліфікованим електронним підписом саме тих суддів, які були визначені при останньому автоматизованому розподілі судової справи.
З огляду на викладене колегія суддів не встановила порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині - без змін (частина перша статті 350 КАС України).
Викладеним у відзиві на касаційну скаргу аргументам Міністерства охорони здоров`я України щодо необґрунтованості оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди колегія суддів оцінки не надає, оскільки касаційний перегляд судового рішення здійснюється виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, тоді як відповідач не оскаржив постанову суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд