ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 819/3282/15
адміністративне провадження № К/9901/31053/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №819/3282/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільське автотранспортне підприємство 16154" до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 (суддя Білоус І.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 (головуючий суддя Сеник Р.П., судді: Хобор Р.Б., Попко Я.С.),
ВСТАНОВИВ:
ТДВ "Тернопільське АТП-16154" звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив визнати погашеним податковий борг ТДВ "Тернопільське автотранспортне підприємство 16154" в сумі 98973,21грн. нарахований по податках, зборах та обов`язкових платежах за період з 16.12.2010 по 23.11.2016; зобов`язати Тернопільську ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області списати борг по податках, зборах та обов`язкових платежах за період з 16.12.2010 по 23.11.2016 в інтегрованих картках (картках особового рахунку) з внесенням відомостей про наявні переплати по податках, зборах та обов`язкових платежах.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.12.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі №819/3282/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №819/3282/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Хохуляка В.В.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою суду від 25.10.2021 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 26.10.2021.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що Товариством числиться податковий борг на загальну суму за період 2014-2015 роки, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань згідно добровільно поданих податкових декларації та податкових повідомлень-рішень. Кошти, що надходили від позивача на сплату податкових зобов`язань, спрямовувалися на погашення в першу чергу заборгованості за попередній період, що відповідно відображається у картках особового рахунку позивача.
У касаційній скарзі податковий орган ідентично відтворює доводи апеляційної скарги, та просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Касаційний суд вважає, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, з урахуванням наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ "Тернопільське АТП 16154" зареєстроване виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 25.08.1998.
У зв`язку з прийняттям 16.07.2010 рішення про реорганізацію ВАТ "Тернопільське АТП 16154" створено ТДВ "Тернопільське АТП 16154".
ТДВ "Тернопільське АТП 16154" є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та зобов`язань ВАТ "Тернопільське АТП 16154".
Згідно довідки про наявність податкового боргу по ТДВ "Тернопільське АТП 16154" станом на 13.10.2016 заборгованість позивача становить 98973,21грн.
Відповідно до ухвали господарського суду Тернопільської області 13.02.2004 у справі №1/Б-393 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тернопільське АТП 16154".
02.04.2004 в газеті "Голос України" № 62(3312) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Тернопільське АТП 16154", м.Тернопіль.
05.05.2004 ДПІ у м.Тернополі звернулася до господарського суду Тернопільської області з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника ВАТ "Тернопільське АТП 16154" по погашеним зобов`язанням перед бюджетом щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) у сумі 524871,89грн., у тому числі: основна заборгованість по податках та обов`язкових платежах 294064,09грн., штраф - 144068,92грн., пеня - 86738,88грн.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.06.2004 у справі про банкрутство №1/Б-393 заяву ДПІ у м.Тернополі про визнання кредиторських вимог до боржника ВАТ "Тернопільське АТП-16154" про визнання грошових вимог відносно боржника у сумі 524871,89грн. залишено без розгляду.
11.06.2004 у справі про банкрутство №1/Б-393 господарський суд Тернопільської області ухвалив реєстр вимог кредиторів ВАТ "Тернопільське АТП-16154", серед яких ДПІ у м.Тернополі відсутнє. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини судового рішення - вважати погашеними вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання, або не заявлені взагалі.
У свою чергу, як зазначається в рішенні господарського суду Тернопільської області від 05.04.2006 у справі №14/35-510 Тернопільська ОДПІ звернулася з позовом до ВАТ "Тернопільське АТП 16154" про стягнення 460329,13грн. Частина позовних вимог, які є предметом судового розгляду в межах справи №14/35-510, виникли до порушення господарським судом справи про банкрутство та були заявлені податковим органом при поданні заяви про визнання кредиторських вимог від 29.04.2004, або не заявлялись податковим органом взагалі на загальну суму 339413,71грн.
Відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи положення пункту 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Тернопільської області від 11.06.2004 у справі №1/Б-393, зазначені суми вважаються погашеними.
Разом з тим, після подання податковим органом позовної заяви, відповідачем по справі проводилася сплата спірних сум податкового боргу у розмірі 111695,07грн. Зазначена обставина підтверджується копіями платіжних доручень, листів про перерозподіл коштів та реєстром сплати позивачем платежів до бюджету за період з 13.02.2004 по 28.02.2006, розрахунками по кожному із податків окремо із зазначенням сум податкових зобов`язань та даних стосовно їх сплати (суми платежів та період їх перерахування до бюджету).
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.04.2006 у справі №14/35-510 позов Тернопільської ОДПІ до ВАТ "Тернопільське АТП 16154" задоволено в частині сплати податку на прибуток у розмірі 160,09грн., податку на додану вартість у розмірі 171,70грн., в частині стягнення суми 8888,56грн. - справа припинена на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в решті позову відмовлено.
У постанові Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 у справі №2-а-3340/10/1970 визнано протиправними дії Тернопільської ОДПІ щодо обліку податкового боргу на загальну суму 393932,71грн., нарахованого за період з 12.06.2004 по 16.12.2010 в картках особового рахунку ТДВ "Тернопільське АТП 16154"; визнано погашеним податковий борг ТДВ "Тернопільське АТП-16154" за період з 12.06.2004 по 16.12.2010 на загальну суму 393932,71грн.; зобов`язано Тернопільську ОДПІ виконати дії по списанню податкового боргу за період з 12.06.2004 по 16.12.2010 на загальну суму 393932,71грн. в картках особового рахунку ТДВ "Тернопільське АТП 16154".
Враховуючи викладене, Товариство звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання погашеним податкового боргу ТДВ "Тернопільське автотранспортне підприємство 16154" в сумі 98973,21грн., що нарахований по податках, зборах та обов`язкових платежах та зобов`язання податкового органу списати борг по податках, зборах та обов`язкових платежах в інтегрованих картках (картках особового рахунку) з внесенням відомостей про наявні переплати по податках, зборах та обов`язкових платежах.
Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції призначено судово-економічну експертизу для визначення податкових зобов`язань перед Тернопільською ОДПІ за період з період з 16.12.2010 по 23.12.2015.
Відповідно до висновку №72/16/-22 судово-економічної експертизи від 8.07.2016 за ТДВ "Тернопільське АТП 16154" числиться заборгованість перед Тернопільською ОДПІ за період з 16.12.2010 по 23.12.2015:
по податку на додану вартість - 17626,81грн., з яких: основний платіж - 13333,69грн. та пеня - 4293,12грн.;
по податку з доходів фізичних осіб - 1425,29грн.;
по земельному податку з юридичних осіб - 173,84грн.;
Суди врахували, що при проведенні судово-економічної експертизи експертами не було враховано висновку судово-економічної експертизи від 21.07.2011 №1778, згідно якого було встановлено розмір переплати по податку на додану вартість в розмірі 8098,29грн., оскільки судом при винесені постанови від 26.09.2011 у справі №2-а-3340/10/1970 не було зобов`язано податковий орган врахувати вказану переплату, а тому при дослідженні початковий залишок по податку на додану вартість прийнято у розмірі 0грн.
Як зауважено судами, наведені вище обставини знайшли своє підтвердження у поясненнях експертів, якими проводилася судово-економічна експертиза, які в судовому засіданні вказали, що ними не враховувалася переплата по податку на додану вартість в розмірі 8098,29грн., оскільки про неї не було чітко вказано у резолютивній частині постанови від 26.09.2011 у справі №2-а-3340/10/1970, тому початковий залишок по податку на додану вартість прийнято у розмірі 0грн. (а. с. 234 зворотній бік абз. 6 ).
У зв`язку з чим, станом на 23.12.2015 заборгованість позивача по податку на додану вартість становила 5235,40грн.
Згідно поданих позивачем декларацій по податку на додану вартість за період з грудня 2015 року по серпень 2016 року, ним самостійно визначено податкове зобов`язання податку на додану вартість на суму 74873,0грн. За вказаний період позивачем проводилася сплата податку на додану вартість на суму 85480грн., що підтверджується платіжними дорученнями. (а. с. 68-97 т. 3)
Внаслідок сплати позивачем вищевказаних сум станом на 18.10.2016 у TOB "Тернопільське АТП 16145 наявна переплата по податку на додану вартість у розмірі 5371,60грн. (а. с. 23 т. 3)
Крім того, згідно розрахунку заборгованості по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2014 по 18.10.2016 за позивачем рахується переплата по вказаному податку на суму - 187,72грн. (а. с. 47 т. 3).
Враховуючи вищевикладене, суди дійшли висновку про необґрунтованість і безпідставність нарахування Тернопільською ОДПІ позивачу заборгованості в сумі 98973,21грн. за період 2010-2015 років.
З урахуванням того, що проаналізувавши надані первинні документи та показники, що містяться у них, враховуючи висновок проведеної судово-економічної експертизи, прийшов до переконання про відсутність заборгованості у позивача по всіх податках, зборах та обов`язкових платежах за період з 16.12.2010 по 23.11.2016 та наявність переплати, у встановленому висновком судово-економічної експертизи від 21.07.2011 №1778 розмірі, суди вважали, що права позивача підлягають захисту у порядку та спосіб, заявлений ним, а саме, шляхом зобов`язання відповідача списати борг в інтегрованих картках (картках особового рахунку) позивача, із внесенням відомостей про наявні переплати по всіх податках, зборах та обов`язкових платежах.
Верховний Суд вважає за необхідне вказати, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, підстав для перегляду висновків судів з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -