ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 808/2466/16
адміністративне провадження № К/9901/43344/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2016 (суддя - Стрельнікова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (судді - Чумак С.Ю., Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №30768957 від 03.08.2016 державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича;
-зобов`язати зареєструвати майнові права ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 у Державному реєстрі прав та їх обтяжень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.07.2016 позивач звернулась до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із заявою за реєстраційним номером 17869810 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з метою проведення реєстрації майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
Для державної реєстрації майнових прав державному реєстратору представником позивача подано завірену судом копію ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 по справі №19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11, якою закріплені майнові права на вказаний об`єкт.
Також подано завірений судом примірник рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2016 по справі №331/3400/16-ц, яким встановлено факт володіння позивачем майновими правами на об`єкт нерухомості цілу частину квартири АДРЕСА_1 іменованому "Тихий центр" у відповідності до мирової угоди між ТОВ "Константа" та комітетом кредиторів затвердженої ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 по справі №19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11, які підлягають державній реєстрації.
Рішенням державного реєстратора від 03.08.2016 №30768957 відмовлено позивачу у державній реєстрації прав та їх обтяжень, з посиланням на те, що ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено державної реєстрації майнових прав.
Не погоджуючись з рішенням державного реєстратора позивач звернулась до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що згідно приписів Цивільного кодексу України майнові права визнаються речовими правами, які в свою чергу підлягають державній реєстрації. Вважає, що об`єкт незавершеного будівництва багатоповерхового будинку є саме нерухомим майном і відповідні майнові права підлягають реєстрації в спеціальному розділі Державного реєстру прав, а тому відмова державного реєстратора у здійсненні державної реєстрації майнових прав є протиправною.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реєстрації підлягають не будь-які "інші речові права", а лише ті, які є похідними від права власності. Оскільки, в даному випадку, право власності на об`єкт нерухомості не зареєстровано, то відповідно і жодні похідні речові права також зареєстровані бути не можуть, оскільки останні можуть існувати лише у взаємозв`язку із зареєстрованим на нерухоме майно правом власності.
Суди дійшли висновку, що у зв`язку з відсутністю на час звернення з заявою про реєстрацію майнових прав на квартиру самого об`єкта нерухомості, оскільки має місце незавершений об`єкт будівництва, майнові права на об`єкт нерухомості, який ще не створений, не прийнятий в експлуатацію та який не зареєстровано право власності не підлягають державній реєстрації в порядку Закону №1952.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності законодавчих підстав для здійснення державної реєстрації майнових прав ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 у Державному реєстрі прав та їх обтяжень.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України "Про державну реєстрац