ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 808/938/17
адміністративне провадження № К/9901/33286/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Повного товариства "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Повного товариства "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2017 (суддя - Садовий І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (головуючий суддя - Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.) у справі №808/938/17.
встановив:
Повне товариство "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Козаченко Ю.П. від 31.03.2017 №801 про проведення документальної планової виїзної перевірки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не мав законних підстав для проведення перевірки Повного товариства "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія", оскільки всупереч вимогам статті 77 Податкового кодексу України на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби не опубліковано до 25.12.2016 план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2017 рік.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Повне товариство "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2017, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 та прийняти нове про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог Повне товариство "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія" посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01.01.2017, внесено до статті 77 Податкового кодексу України, відповідно до яких за відсутності плану-графіка, опублікованого на офіційному сайті ДФС України до 25.12.2016, у контролюючого органу були відсутні правові підстави приймати оспорюваний наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до плану - графіку проведення документальних перевірок на ІІ квартал 2017 року, який сформовано згідно наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, затверджено в.о. Голови ДФС України М.В. Проданом 31.03.2017, щодо Повного товариства "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія" запланована комплексна перевірка, початок проведення четвертий місяць за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, тривалість перевірки 10 днів.
Повне товариство "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія" повідомлено 03.04.2017 про проведення документальної планової виїзної перевірки.
03.04.2017 копія наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки Повного товариства "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія" від 31.03.2017 №801 та повідомлення від 03.04.2017 №139 вручені під розписку уповноваженому представнику позивача Багмуту Г.В.
13.04.2017 з метою ознайомлення з направленнями на проведення перевірки від 13.04.2017 №764,765, які видані ГУ ДФС у Запорізькій області, перевіряючими контролюючого органу, згідно вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, було здійснено вихід на податкову адресу Повного товариства "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія": 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд.50-а, офіс 11.
Під час виходу, уповноваженим представником позивача Багмутом Г.В. у допуску посадових осіб контролюючого органу до документів та проведення перевірки відмовлено, на підставі чого складено акт від 13.04.2017 №147/08-01-14-04/30505866 про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Згідно з письмовими поясненнями представника Повного товариства "Ломбард "Мідас" Лежньов Д.О. та компанія", викладеними в акті від 13.04.2017, підставою відмови у допуску до перевірки є судове оскарження наказу про її проведення у зв`язку із відсутністю оприлюднення на офіційному веб-сайті ДФС України плану-графіку документальних планових перевірок на 2017 рік.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із абзацами першим, другим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Абзацом 1 пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Згідно з положеннями пунктів 77.4, 77.6 статті 77 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом дотримано вимоги, визначені наведеними нормами Податкового кодексу України.
Посилання позивача на особливий порядок набрання чинності Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" є безпідставними, оскільки виключення, які передбачені пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, не стосуються змін, якими у статті 77 Податкового кодексу України пункт 77.1 було доповнено абзацом другим такого змісту: "План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки", у зв`язку з чим, вказана норма набрала чинності з 01.01.2017 та не могла застосовуватись до вказаної дати.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд