ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №П/811/1240/16
адміністративне провадження № К/9901/31648/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Транс-Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Транс-Агро" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 (головуючий суддя - Богданенко І.Ю., судді: Дадим Ю.М., Уханенко С.А.) у справі №П/811/1240/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Транс-Агро" звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23.09.2016 №380 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в запитах контролюючим органом не зазначені підстави, передбачені пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України; позивачем надано відповідь на письмові листи (запити) податкового органу з копіями відповідної первинної документації, що свідчить про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного наказу з посиланням на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України; відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу фактично застосовані інші підстави для проведення перевірки.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та приймаючи рішення про відмову в позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що досліджені запити оформлені на бланку контролюючого органу та підписані керівниками зазначеного органу та скріплені печаткою, містять в собі підстави для надіслання запиту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, тоді як підприємством лише частково було надано запитувану інформацію.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Транс-Агро" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 та залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2016.
В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Транс-Агро", посилаючись на положення статей 73, 78 Податкового кодексу України зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для надіслання запитів.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом на адресу ТОВ "Індастріал-Транс-Агро" направлені листи про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинах з: ТОВ "Евінг Альянс" за березень-квітень 2016 року від 05.07.2016 №55924/10/11-23-12-01; ТОВ "Елвіс Контракт" за квітень-червень 2016 року від 18.07.2016 №58536/10/11-23-12-02; ТОВ "Евінг Альянс" за жовтень-грудень 2015 року та січень, лютий, травень 2016 року та ТОВ "Васкінг.Ком" за квітень-травень 2015 року.
Позивачем з метою виконання вищезазначених норм права, листом від 09.08.2016 №25, від 01.08.2016 №24 надавались відповіді на письмові листи (запити) податкового органу з копіями відповідної первинної документації.
Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, видано наказ від 23.09.2016 №380 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Транс-Агро" з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю "Евінг Альянс" за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року, ТОВ "Евінг Контракт" за квітень-червень 2016 року та ТОВ "Васкінг.Ком" за квітень-травень 2015 року, у зв`язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу у встановлений законодавством термін.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що досліджені запити оформлені на бланку контролюючого органу та підписані керівниками відповідного органу та скріплені печаткою, містять в собі підстави для надіслання запиту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати.
Отже, контролюючим орган складено запити за наявності встановлених законом підстав; запити за формою та змістом відповідають вимогам встановленим пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку змісту запитів контролюючого органу та відповідей позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем пояснення щодо взаємовідносин із згаданими контрагентами не надані, підтверджуючі документи надані вибірково та не в повному обсязі, про відсутність певних документів не зазначено.
За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу, а відтак про відсутність підстав для задоволення даних позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд