ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 820/651/18
адміністративне провадження № К/9901/55632/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 (Єгупенко В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 (колегія суддів: Чалий І.С., П`янова Я.В., Зеленський В.В.) у справі № 820/651/18 за позовом ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Люботинської міської ради Харківської області щодо надання дозволу на розроблення землевпорядної документації з метою подальшої передачі земельних ділянок у приватну власність для потреб садівництва та інших потреб на землях пам`яток культурної спадщини, пам`яток архітектури загальнодержавного значення охоронний № 701, № 702 в державному реєстрі, розташованих на території м. Люботин, такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про охорону культурної спадщини", Земельному кодексу України, статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем не погоджено проекти землеустрою щодо територій пам`яток, з органом охорони культурної спадщини всупереч Порядку розробки проектів землеустрою щодо організацій встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1094. Вказує, що незважаючи що в м. Люботині знаходяться дві пам`ятки культурної спадщини загальнодержавного значення, землі історико-культурного призначення не обліковуються, межі їх не визначені.
Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2018 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що рішенням Люботинської міської ради від 23 грудня 2009 року № 1014 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу оздоровчого табору " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_1 АТ "Колос" (правонаступником якого є ТОВ "Колос І КО"), прийнятим міською радою на підставі заяви керівництва АТ "Колос", якому вказаний цілісний майновий комплекс належав на підставі договору купівлі-продажу № 09-К від 25 лютого 2008 року та свідоцтва про право власності від 18 серпня 2008 року.
27 червня 2008 року Люботинською міською радою прийнято рішення від № 579 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення садівництва в місті Люботин садівничого товариство "Експрес-3".
Зазначене рішення було прийнято на підставі заяви голови садівничого товариства про передачу у приватну власність земельної ділянки членам садівничого товариства з урахуванням генерального плану організації садівничого товариства "Експрес-3", затвердженого рішенням Люботинської міської ради від 27 червня 2008 року № 578.
На підставі вказаного рішення усіма членами садівничого товариства розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яка була погоджена у встановленому законом порядку відповідними державними органами у сфері регулювання земельних ресурсів та містобудування та затверджена рішеннями Люботинської міської ради в порядку, встановленому Земельним кодексом України, членами садового товариства були отримані Державні акти на право власності на землю та зареєстровані у Державному земельному кадастрі. Згідно експлікацій земель, виготовлених за Формою 6-зем для кожної земельної ділянки садівничого товариства "Експрес-3", вказані земельні ділянки належать до сільськогосподарських земель. Відповідно до "Класифікації видів цільового призначення земель", затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, землі для ведення садівництва є землями сільськогосподарського призначення.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо надання дозволу на розроблення землевпорядної документації з метою подальшої передачі земельних ділянок у приватну власність для потреб садівництва та інших потреб на землях пам`яток культурної спадщини, пам`яток архітектури загальнодержавного значення, позивач звернувся до суду з цим позовом .
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку, що надаючи дозвіл на розробку технічної документації з метою передачі земельної ділянки у власність не порушено вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини", Земельного кодексу України.