ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 805/4954/15-а
адміністративне провадження № К/9901/44409/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2016 (суддя - Кравченко Т.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (головуючий суддя - Василенко Л.А., судді: Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі № 805/4954/15-а.
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просила:
визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі про сплату боргу від 01.08.2013 № Ф-745 в сумі 7967,80 грн.;
зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі припинити стягнення боргу з пенсії за постановою державного виконавця від 26.05.2015 ВП № 46517741;
визнати протиправними дії Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ) щодо зарахування на облік на ім`я позивача суми боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 8300,92 грн.;
зобов`язати Красноармійську ОДПІ повернути неправомірно отримані кошти зі сплати єдиного соціального внеску з пенсії позивача з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ф-745, яка видана 01.08.2013 УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі, починаючи з липня 2015 року, в повному обсязі.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 09.08.2013 № Ф-745 про сплату недоїмки в частині недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 7797,80 грн.
Зобов`язано Красноармійську ОДПІ повернути ОСОБА_1 як безпідставно стягнуті кошти у сумі 1963,97 грн., утримані з її пенсії на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Клочкової Д.А. від 26.05.2015 ВП № 46517741 про звернення стягнення на доходи боржника.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Покровська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Покровська ОДПІ зазначає, що положення частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не розповсюджуються на осіб, які отримують пенсію на пільгових умовах, оскільки не є пенсіонерами за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.10.2004, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.11.2015.
Відповідно до довідки Красноармійської ОДПІ позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування у період з січня до грудня 2012 року та за цей період їй нараховано заборгованість з єдиного соціального внеску в сумі 8300,92 грн.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, якій з 29.04.2008 призначено пенсію за віком за Списком №2 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця 08.06.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 2 271 006 0006 000608 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1
25.04.2013 УПФУ м. Красноармійську та Красноармійському районі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за № 796-ф, яким на підставі пункту 4 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за неподання звітності, передбаченої цим Законом, до ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 170,00 грн., яке отримано позивачем 03.05.2013.
09.08.2013 УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі сформовано вимогу № Ф-745 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску відносно позивача, який станом на 01.08.2013 складав 7967,80 грн., з яких сума недоїмки - 7797,80 грн. та фінансові санкції - 170 грн.
У зв`язку з передачею повноважень з адміністрування єдиного внеску від органів Пенсійного фонду України органам доходів і зборів УПФУ передало Красноармійській ОДПІ відомості про наявність у ОСОБА_1 станом на 30.09.2013 суми боргу у розмірі 8300,92 грн., про що свідчать дані картки особового рахунку позивача, сформованої з дати початку адміністрування єдиного внеску органами доходів і зборів.
26.05.2015 старшим державним виконавцем ВДСВ Красноармійського МУЮ винесено постанову ВП №46517741 про звернення стягнення на доходи боржника з примусового виконання вимоги №Ф-745, виданої 01.08.2013 УПФУ в м. Красноармійську про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі недоїмки в сумі 7967,80 грн.
Згідно з вказаною постановою з усіх видів заробітку (доходу), що належить боржнику після відрахування податків належало проводити утримання пропорційно по кожному стягувачу у розмірі 20%. Стягнути з боржника борг в розмірі 7 967,80 грн., виконавчий збір - 796,78 грн., витрати на проведення виконавчих дій - 35,00 грн.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 № 3609, який набув чинності з 06.08.2011) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Згідно з абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років).
Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 цього Закону та частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Таке право виникає у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу. При цьому, статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на підставі якої позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах за наявності відповідного трудового стажу та за умови праці у відповідних умовах праці.
З огляду на вищенаведені законодавчі норми, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком", і незважаючи на пільговий характер умов її призначення, позивач є "пенсіонером за віком", і відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" підлягає звільненню від слати єдиного внеску, а отже вимога Костянтинівської ОДПІ про сплату недоїмки № Ф-745 від 09.08.2013 зі сплати єдиного внеску в частині суми недоїмки 7797,80 грн. є протиправною і підлягає скасуванню.
Судами також становлено, що в період з липня 2015 року до березня 2016 року з пенсії ОСОБА_1 на користь ВДВС утримано 8,71 грн. - витрати на проведення виконавчих дій та 196,27 грн. - виконавчий збір.
Вирішуючи спір в частині вимоги позивача про зобов`язання Красноармійської ОДПІ повернути безпідставно сплачені кошти суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що в належним способом захисту порушеного права позивача є покладення обов`язку на податковий орган повернути помилково сплачену суму єдиного внеску позивачу за його заявою відповідно до положень Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 січня 2016 року №6, який розроблено відповідно до статей 9 та 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та який визначає процедуру, зокрема, повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд