ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 260/552/21
адміністративне провадження № К/9901/23545/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Коваленко Н.В.,
суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу № 260/552/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (колегія суддів у складі: судді-доповідача - Обрізка І.М., суддів - Іщук Л. П., Онишкевича Т.В.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив:
1) визнати протиправними дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року з 1 квітня 2019 року відповідно до довідки про розміри грошового забезпечення № 15 від 18 січня 2021 року Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року з 1 квітня 2019 року відповідно до довідки про розміри грошового забезпечення № 15 від 18 січня 2021 року Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області, за документами, що є у пенсійній справі, з урахуванням усіх видів грошового забезпечення (без обмеження її максимальним розміром відповідно до п. 2 Розділу II перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 № 3668 "Про Заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи");
3) виплату перерахованої пенсії провести однією сумою з 01 квітня 2019 року;
4) встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати звіт про його виконання в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили.
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року з 01 квітня 2019 року, відповідно до довідки Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області про розміри грошового забезпечення № 15 від 18 січня 2021 року.
Зобов`язано Головне управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року з 01 квітня 2019 року, відповідно до довідки Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області про розміри грошового забезпечення № 15 від 18 січня 2021 року, з урахуванням усіх видів грошового забезпечення.
В решті позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулось до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу повернуто.
5. Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року про повернення апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
8. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу підписано першим заступником Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Кіш Наталією, повноваження якої у встановленому законом порядку не підтверджено, оскільки суду не надано доказів відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на момент підписання апеляційної скарги. Вирішуючи питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції керувався правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05 червня 2020 року у справі № 500/1411/19.
ІІІ. Доводи касаційної скарги
9. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає частину третю статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу мотивує тим, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права. Вказує, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, оскільки суд апеляційної інстанції не в повній мірі з`ясував всі обставини у справі, зокрема, той факт з якої причини не було надано доказів відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на момент підписання апеляційної скарги.
10. Зазначає, що підписантом апеляційної скарги є перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Наталія Кіш, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Пентек Анастасії Юріївни, що підтверджується довідкою від 22 червня 2021 року №49-Д, відповідно до якої Пентек Анастасія Юріївна, начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 15 березня по 23 квітня 2021 року була відсутня на роботі у зв`язку із хворобою на підставі листків непрацездатності серія АЛВ № 585856 від 15 березня 2021 року, серія АЛВ № 533266 від 07 квітня 2021 року, серія АЛВ № 598787 від 08 квітня 2021 року.
11. Оскільки начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області отримала листок непрацездатності 23 квітня 2021 року, пенсійний орган не міг додати даний доказ, що підтверджував би відсутність даної посадової особи на момент підписання апеляційної скарги.
12. Станом на час розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.
ІV. Оцінка Верховного Суду. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
14. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
15. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
16. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
17. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
19. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги додано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо розподілу обов`язків між заступниками начальника головного управління, відповідно до якого перший заступник виконує обов`язки начальника головного управління у разі його відсутності.
21. На посаду першого заступника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначено Наталію Кіш (наказ від 22 лютого 2016 року № 29-ос).
22. Однак доказів відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на момент підписання апеляційної скарги суду не надано.
23. Інших документів на підтвердження повноважень Наталії Кіш щодо підписання апеляційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області скаржником до апеляційної скарги не додано та в матеріалах справи відсутні.
24. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана особою, повноваження якої на підписання такої апеляційної скарги не підтверджено.
25. Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
26. Відповідно до частини 3 статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
27. Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
28. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма цієї статті).
29. Застосування наведених норм у системному зв`язку дає підстави для висновку, що апеляційна скарга, яка подається юридичною особою, може бути підписана керівником або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, або представником. Повноваження цих осіб, крім випадку, коли вони встановлені законом, підтверджуються статутом, положенням, а представника - довіреністю, ордером чи договором про надання правової допомоги адвокатом.
30. Як убачається з матеріалів справи, апеляційна скарга підписана першим заступником Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Наталією Кіш.
31. На підтвердження наявності повноважень на підписання апеляційної скарги додано копію наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області "Про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління в Закарпатській області" від 02 грудня 2020 року № 1339, відповідно до пункту 2 якого, у разі відсутності начальника Головного управління його обов`язки виконує перший заступник начальника Головного управління.
32. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, особі яка її подала, та вважає їх передчасними, так як сам факт підписання апеляційної скарги першим заступником начальника Головного управління безпосередньо вказує на те, що така дія виконана у зв`язку із виникненням підстав, передбачених пунктом 2 Наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області "Про розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління в Закарпатській області" від 02 грудня 2020 року № 1339 (лікарняний, відпустка, тощо).
33. Тобто, в даному випадку, виконання підписантом обов`язків керівника управління свідчить про відсутність на роботі (лікарняний, відпустка, тощо) такого керівника на момент підписання/подання апеляційної скарги, а тому відсутня необхідність у наданні додаткових доказів на підтвердження повноважень.
34. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки зазначені в ухвалі про повернення апеляційної скарги обставини не можуть беззаперечно свідчити про те, що у даному випадку, особа, яка подала апеляційну скаргу від імені відповідача, не мала на це повноважень.
35. Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
36. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції у силу пункту 2 частини першої статті 305 КАС України наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
37. Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
38. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
39. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).
40. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
41. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
42. Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
43. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 160/3028/21, від 01 жовтня 2021 року у справі №160/10274/20.
44. Посилання суду апеляційної інстанції на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 500/1411/19 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини стосуються інших обставин справи, а саме: ненадання, окрім наказу про призначення на посаду заступника начальника, інших доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, передбачених в законі або положенні.
45. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.