ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 808/2830/16
адміністративне провадження № К/9901/36826/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 (суддя - Дуляницька С.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 (судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" до Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и в :
У вересні 2016 року ТОВ "Інтерсервіс" звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області від 16.09.2016 №000011 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.03.2016 споживач ОСОБА_1 придбав у магазині "Комфі" газову плиту HANSA. (а.с. 56)
Згідно гарантійного талону сервісне обслуговування марки HANSA здійснюється, зокрема, ТОВ "Крок ТТЦ" та ТОВ "Наш сервіс". (а.с. 52)
В ході експлуатації газової плити виявлено недоліки її роботи, а саме - відчувався різкий запах при нагріванні духової шафи. (а.с. 32, 33)
У зв`язку з цим споживач звернувся до позивача для проведення гарантійного ремонту.
Про прийняття плити у гарантійний ремонт свідчить видана позивачем квитанція №37056372 від 22.04.2016, в якій зазначено, що термін проведення гарантійного ремонту у разі необхідності може бути продовжений до 90 днів. (а.с. 28, 51)
Судами встановлено, що позивачем здійснювалась переписка стосовно виявленого споживачем недоліку придбаної газової плити з ТОВ "Крок ТТЦ", яке у гарантійному талоні зазначене як одне з підприємств, що здійснює сервісне обслуговування марки HANSA в Україні. (а.с. 32, 33, 52)
Позивач здійснив замовлення запасних частин для ремонту плити, але, зважаючи, що деталі для ремонту плити не надійшли, ініціював списання виробу HANSA.
02.09.2016 виробником плити HANSA наданий Акт №3705637 списання плити через її не ремонтопридатність, який згідно відповідної відмітки 08.09.2016 вручений споживачу (а.с. 28, 31)
Разом з тим, споживач 22.07.2016 звернувся до Управління по захисту прав споживачів із заявою про порушення його прав. (а.с. 29, 30)
06.09.2016 відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено Акт №000049 від 06.09.2016. (а.с. 25 - 27)
У даному Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, яке виявилось у відмові споживачу в реалізації його прав, встановлених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів".
16.09.2016 на підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000011, якою "за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" до позивача застосовано штраф у відповідності до статті 23 вказаного Закону у розмірі 58191,10 грн. (а.с. 23, 60)
Крім того, матеріали справи містять розписку від 14.09.2016, згідно якої споживач ОСОБА_1 отримав гроші у сумі 8000 грн від магазину "Комфі" за газову плиту, яка була неналежної якості, і претензій до магазину " Комфі" не має. (а.с. 56)
Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно складено оскаржувану постанову, якою на товариство накладено штраф відповідно до ч. 1 ст. 8 та ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки споживач будь-яких претензій до сервісного центру не мав, споживачу жодним чином не було відмовлено у реалізації його права на гарантійний ремонт, сервісний центр не мав в наявності запасних деталей фірми HANSA та отримати такі протягом всього строку не мав можливості. При цьому посилається на те, що не має права самостійно здійснити списання плити у разі неможливості проведення її гарантійного ремонту. Вважає, що споживачу не відмовлено в реалізації його прав, установлених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", а оскаржувана постанова винесена з підстав, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову №000011 від 16.09.2016 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин щодо відмови позивача від реалізації прав споживача, передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів". Навпаки в ході розгляду справи встановлено, що позивачем вживались заходи щодо реалізації права споживача (звертався до ТОВ "Крок ТТЦ" з запитами щодо ремонту плити, замовляв запасні частини). Крім того, порушення узгодженого строку гарантійного ремонту товару може мати наслідком виплату споживачеві неустойки в розмірі 1 відсотка вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін, а не застосування штрафних санкцій за п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стаття 23 Закону України "Про захист прав споживачів" не встановлює відповідальність у вигляді штрафу за відмову споживачу в реалізації його прав на гарантійний ремонт товару у встановлений строк. Затримка усунення недоліків товару та відмова споживачу в реалізації його прав, встановлених ч. 1 ст. 8 цього Закону, не є тотожними порушеннями положень Закону України "Про захист прав споживачів" і передбачають різний вид відповідальності за їх допущення. У даному випадку мала місце саме затримка усунення недоліків товару, оскільки товар на гарантійне обслуговування був прийнятий, а відтак відмова споживачу в реалізації його прав щодо усунення недоліків придбаного товару відсутня, у зв`язку з чим застосування до позивача штрафу за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 1 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставним.