У Х В А Л А
22 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 420/6846/21
Провадження № 11-431зва21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І.,Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2021 року у справі № 420/6846/21 за позовом ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, третя особа: Інститут Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність шодо нерозгляду заперечень про зарахування окремих періодів військової служби у пільговому обчисленні;
- визнати протиправним передчасне (до розгляду спірного питання про зарахування окремих періодів військової служби у пільговомуʼ обчисленні) звільнення з лав Збройних Сил України;
- зобов`язати поновити на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді з подальшим розглядом питання щодо зарахування окремих періодів військової служби у пільговому обчисленні.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено, а позовну заяву повернуто.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року залишено без змін.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі № 420/6846/21 відмовлено на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
07 жовтня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 07 вересня 2021 року за виключними обставинами. Як на підставу для перегляду скаржник посилається на пункт 3 частини п`ятої статті 361 КАС України, а саме, встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом. У зазначеній заяві ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 07 вересня 2021 року у справі № 420/6846/21, ухвалити нове рішення, яким направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_1 мотивує заяву тим, що в оскаржуваній ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2021 року не було досліджено строк початку перебігу місячного терміну для подання позову, стосовно якого позивач і звертався до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Скаржник вважає, що суд фактично визнав його право на подання адміністративного позову у місячний строк після проведення остаточного розрахунку, але разом з тим відмовив у відкритті провадження. Відтак, як зазначає позивач, його право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції не можна назвати використаним.
На думку ОСОБА_1, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме порушення права на доступ до суду та на справедливий розгляд справи.
У своїй заяві про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 07 вересня 2021 року скаржник посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьев проти України"та рішення від 01 грудня 2011року "Андрієвська проти України", як на підставу перегляду судового рішення за виключними обставинами, передбачену пунктом 3 частини п`ятої статті 364 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з статтею 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 6 частини першої статті 363 КАС України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Отже, заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано за сукупності таких обставин:
1) заява подається особою, на користь якої постановлене рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, або особою, щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) таким рішенням міжнародної судової установи встановлені порушення при розгляді справи, у якій ухвалені рішення, про перегляд яких просить особа - заявник.
У поданій заяві ОСОБА_1 не стверджує про існування рішення Європейського суду з прав людини яким констатовано порушення Україною своїх міжнародних зобов`язань під час розгляду справи № 420/6846/21, а лише зазначено, що позивач має право посилатися та використовувати практику Європейського суду з прав людини, асаме прийнятті рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України"та рішення від 01 грудня 2011року "Андрієвська проти України", як на підставу визначену пунктом 3 частини п`ятої статті 364 КАС України для перегляду Великою Палатою Верховного Суду ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 07 вересня 2021 року.
Велика Палата Верховного Судуперевірила матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за виключними обставинами та дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття провадження з огляду на таке.
Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а отже взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в статті першій розділу І Конвенції .
За змістом параграфу 1 статті 46 Конвенції держава Україна зобов`язана виконувати остаточні рішення Європейського Суду з прав людини у будь-якій справі, у якій вона є стороною.
Так, з матеріалів заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2021 року у справі № 420/6846/21 слідує, що міжнародною судовою установою рішення Європейського суду з прав людини яким констатовано порушення Україною своїх міжнародних зобов`язань під час розгляду зазначеної справи не приймалось.
Також слідзазначити, що чинним процесуальним законодавством не передбачена можливість оскарження до Великої Палати Верховного Суду судових рішень, постановлених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, як судом касаційної інстанції.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що згідно із частиною п`ятою статті 355 КАС України, судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
До повноважень Великої Палати Верховного Суду не відноситься касаційний перегляд судових рішень, які є остаточними.
Із наведеного нормативно-правового регулювання слідує, що ухвала касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції повторно та здійснювати будь- які процесуальні дії після такого перегляду.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відмови у прийнятті до свого розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2021 року у справі № 420/6846/21.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 361, 364, 366 КАС України, Велика Палата Верховного Суду